Респу́бліка Ботсва́на (англ.Republic of Botswana; сетсв.Lefatshe la Botswana) — держава в центрі південної Африки, яка не має виходу до моря. Площа — 581,73 тис. км² (46-те місце у світі), з них 2,5 % зайнято внутрішніми водами. Населення — 2,4 млн осіб (145-те місце у світі). Столиця — місто Габороне.
Етнічна група тсвана походить в основному від народів, що розмовляють мовою банту, які мігрували в південну Африку, включаючи сучасну Ботсвану, кількома хвилями до 600 року нашої ери. У 1885 році британці колонізували територію та оголосили протекторат під назвою Бечуаналенд. У рамках деколонізації Африки 30 вересня 1966 року Бечуаналенд став незалежною республікою Співдружності під своєю нинішньою назвою. Відтоді це парламентська республіка з постійним досвідом безперервних демократичних виборів, хоча Демократична партія Ботсвани була єдиною правляча партія від незалежності до 2024 року. Станом на 2024 рік Ботсвана є третьою найменш корумпованою країною в Африці згідно з Індексом сприйняття корупції, опублікованим Transparency International.
Етимологія
Назва країни означає «Земля Тсвана», посилаючись на домінуючу етнічну групу в Ботсвані. Конституція Ботсвани визнає однорідну державу Тсвана. Демонім Ботсвана спочатку застосовувався до тсвани, а потім почав використовуватися як термін для всіх громадян Ботсвани.
Держава знаходиться на півдні Африки, простяглась із заходу на схід на 950 км, із півночі на південь — на 1000 км. На заході та півночі межує з Намібією (спільний кордон — 1360 км); на півдні — з Південно-Африканською Республікою (1840 км); на північному сході — із Зімбабве (813 км). Виходу до моря не має.
У східних і південно-східних районах країни розвинений горбистий рельєф, на поверхню нерідко виходять кристалічні граніти і гнейси та вулканічні породи. На північному заході тягнеться гряда Ганзі, тут знаходиться найвища точка країни — гора Отсе (1488 м над рівнем моря). Ботсвана займає безстічну западину Калахарі, оточену плато, значну частину якої займає пустеля Калахарі з численними барханами та дюнами, які мають червонуватий колір через наявність заліза в ґрунті.
На півночі Ботсвани виділяють дві великі западини Окаванго і Макгадікгаді, в яких розташовані солоні озера й болота. Річки Калахарі в сухий сезон повністю пересихають. Південно-східні райони країни дренують притоки Лімпопо, але й вони сильно міліють протягом значної частини року. Значно багатшими є водні ресурси півночі країни. Особливо виділяються Окаванго, найповноводніша річка Ботсвани, і прикордонна річка Квандо, притока Замбезі. Повноводна річка Окаванго, яка тече з височин Анголи, утворює на борту однойменної западини внутрішню дельту і губиться в численних протоках і болотах.
Первісними мешканцями території сучасної Ботсвани були племена мисливців бушменів, яких витіснили до пустелі Калахарі скотарі банту з півночі (народ тсвана). 1885 року Ботсвана стала англійським протекторатомБечуаналенд, незалежність одержала 1966 року, тоді ж почала діяти нова конституція.
Ботсвана — аграрна країна з відносно розвиненою гірничодобувною промисловістю. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році становив 18,7 млрд доларів США (115-те місце у світі), що в перерахунку на одну особу становить 11,4 тис. доларів (61-ше місце у світі)[1]. Промисловість разом із будівництвом становить 46,9 % ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 2,4 %; сфера обслуговування — 50,7 %[1]. У 1996 році структура ВВП виглядала так:
гірничодобувна галузь — 33 %
державні відомства і служби — 17 %
туристичний і готельний бізнес — 17 %
фінансове обслуговування — 11 %
будівництво — 6 %
обробна промисловість — 5 %
сільське господарство — 4 %.
Основні галузі економіки: гірнича (алмази, мідь, вугілля, сіль, сода, поташ), скотарство, вирощування сорго та кукурудзи.
Надходження в державний бюджет Ботсвани за 2006 рік становили 4,3 млрд доларів США, а витрати — 4 млрд; профіцит становив 11 %[1].
Прямі закордонні інвестиції до країни становлять 69,6 млн доларів США.
Домінує в обробній промисловості м'ясопереробна галузь, що постачає продукцію як у Південну Африку, так і в країни ЄС. 1995 року південнокорейська компанія «Хенде» побудувала в Ботсвані автоскладальний завод, плануючи налагодити експорт продукції в ПАР і інші держави Південноафриканського митного союзу. 1998 року за прикладом «Хенде» вчинила шведська автомобільна компанія «Вольво».
У країні активно видобувають алмази, що є провідною гірничодобувною підгалуззю промисловості Ботсвани, яка дає 21,3 млн каратів щорічно (станом на 2000 рік)[1].
У сільськогосподарському обробітку знаходиться лише 2 % площі держави[1]. Головною підгалуззю є м'ясне скотарство. Загальне поголів'я великої рогатої худоби у 2008 році становило 3 млн голів, кіз — 2 млн[1]. Головні культури рослинництва — сорго, просо, кукурудза, бавовник, квасоля.
Держава експортуєалмази й кольорові метали. Основні покупці: Європейський Союз (87 %), Південно-Африканська Республіка (7 %). У 2006 році вартість експорту становила 4,8 млрд доларів США[1]. За вартістю в експорті 1996 року частка алмазів дорівнювала 70 %, автомобілів — 10 %, мідно-нікелевих руд — 5 %, м'яса і м'ясопродуктів — 3 % і тканин — 2 %.
Держава імпортує: продовольчі товари і напої, машини і обладнання, енергоустаткування, хімічні товари і вироби з гуми. Основні імпортери: ПАР (74 %); Європейський Союз (17 %). У 2006 році вартість імпорту становила 3 млрд доларів США[1].
У 2014 році загальний обсяг торгівлі товарами між Ботсваною та Україною становив 140,8 тис. доларів США та збільшився в порівнянні з 2013 роком на 84,8 %, при цьому експорт товарів з України до Ботсвани становив 106,8 тис. доларів США та збільшився на 44,3 %, імпорт товарів з Ботсвани в Україну — 34 тис. доларів США та збільшився у 27,7 раза. Позитивне сальдо для України за цей період становило лише 72 тис. доларів США[4].
Населення держави у 2023 році становило 2,4 млн осіб (145-е місце у світі). Густота населення: 4,1 осіб/км² . Більшість населення країни проживає на сході, бо західну частину займає пустеля Калахарі. Населення держави зростало такими темпами: у 1950 році — 420 тис., 1970 — 650 тис., 1989 — 919 тис. осіб. Згідно зі статистичними даними за 2006 рік, народжуваність 29,5 ‰; смертність 23,1 ‰; природний приріст 6,4 ‰[1].
Вікова піраміда населення має такий вигляд (станом на 2006 рік):
діти віком до 14 років — 38,3 % (0,32 млн чоловіків, 0,31 млн жінок);
дорослі (15—64 років) — 57,9 % (0,46 млн чоловіків, 0,49 млн жінок);
особи похилого віку (65 років і старші) — 3,8 % (0,23 млн чоловіків, 0,39 млн жінок).
Очікувана середня тривалість життя у 2006 році становила 33,7 року: для чоловіків — 33,9 року, для жінок — 33,6 року[1]. Смертність немовлят до 1 року становила 54 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 395 жителів; лікарями — 1 лікар на 5400 жителів (станом на 2006 рік)[1].
Конституція країнизакріплює свободу слова, і уряд Ботсвани дотримується цього принципу, хоча опозиція іноді заявляє, що їхній ефірний час на радіо обмежений[5]. Державне телебачення зародилося відносно пізно із запуском 2000 року телеканалу Botswana Television (BTV), у країні також діє приватний телевізійний канал Gaborone Television, що належить компанії GBC (Gaborone Broadcasting Company)[5]. Важливими ЗМІ є радіостанції — державне Radio Botswana і приватні Yarona FM, Gabz FM, Duma FM[5].
Поширення друкованих ЗМІ в основному обмежена містами. Найвідоміші газети — Daily News, Botswana Guardian, Botswana Gazette, Mmegi / The Reporter, Sunday Standard, The Midweek Sun, The Voice. Діє державне новинне агентство Botswana Press Agency (Bopa)[5].
↑Gwillim Law. Districts of Botswana ((англ.)) . Administrative Divisions of Countries («Statoids»). Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 1 жовтня 2009.
