Село розташоване за 25 км південніше Любара та за 20 км від найближчої залізничної станції Адампіль[1].
Населення
В кінці 19 століття в селі нараховувалося 110 дворів та 603 мешканці[2].
У 1972 році кількість мешканців становила 1 042 особи, дворів — 295[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 013 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 970 осіб[3].
Історія
Відоме з 1601 року[1]. Наприкінці XIX століття — село Качанівської (згодом — Терешпільська) волості Літинського повітуПодільської губернії. Мало церкву, каплицю; найближча поштова станція перебувала в містечку Любар. Було поділено на 4 частини: Амброзієві Барановському належало 256 десятин землі, Люциї Сікорській — 289 десятин, Людвіці Горській — 188 десятин та Юлії Романовій — 78[2].
На фронтах Другої світової війни воювали 204 селян, 76 з них загинули, 102 нагороджені орденами та медалями. На їх честь, 9 травня 1965 року, в селі відкрито обеліск Слави.
В радянські часи в селі була центральна садиба колгоспу, в користуванні котрого було 2 788 га угідь, з них 2 303 га — ріллі. Господарство вирощувало зернові й технічні культури, розвивало м'ясо-молочне тваринництво. В селі була восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячі ясла, побутова майстерня[1].
10 березня 2017 року село увійшло до складу новоствореної Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області[5]. 19 липня 2020 року, разом з громадою, включене до складу новоствореного Житомирського районуЖитомирської області[6].
