Михайлівка (Любарська селищна громада)

село Михайлівка
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Тер. громада	Любарська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA18040290310072695
Основні дані
Засноване	до 1888 р.
Населення	172
Площа	11,494 км²
Густота населення	14,96 осіб/км²
Поштовий індекс	13100
Телефонний код	+380 4147
Географічні дані
Географічні координати	49°57′35″ пн. ш. 27°56′56″ сх. д.^H G O
Середня висота над рівнем моря	273 м
Місцева влада
Адреса ради	13100, Житомирська обл., Житомирський район, смт Любар, вул. Незалежності, 36
Карта
Михайлівка
Михайлівка
Мапа

Миха́йлівка^[1]— село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Любарської селищної громади. Населення становить 172 осіб.

Історія

У 1906 році село Красносільської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 73 верст, від волості 7. Дворів 85, мешканців 503^[2].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	171	99.42%
румунська	1	0.58%
Усього	172	100%

Загальна інформація

Село Михайлівка входить до складу Любарської селищної громади, Веселківського сільського староства Любарського району Житомирської області, розташоване на схід від районного центру, за 2 км від автомобільного шляху Любар — Житомир. Назва села не змінювалась. Історичних й архівних матеріалів про походження і виникнення села немає.

За переказом старожилів тут, де розташоване село, був ліс. Сюди, після розгрому одного з поселень на півдні Любара, прибув з сім'єю селянин на ім'я Михайло. Він вирубав і викорчував ділянку лісу, збудував будинок. Через деякий час виріс тут хутір з 8 хат, який на честь засновника селянина-втікача назвали Михайлівка.

Хутір увесь час зростав і на початку XVIII ст. виріс в село, у якому було 45 дворів. Хати села були витягнуті в одну вулицю по обидві сторони.

Першим поміщиком в селі був Нецінський, маєток якого був розташований у східній частині села. Опісля весь маєток купив великий землевласник Михайло Петровський, який по архівних документах згадується в 1888 році. Згодом все своє володіння він передав своєму зятеві Глембоцькому, який залишив у маєтку дружину Єву, сам виїхав у Київ^{[джерело?]}.

В 1913 році був орендарем в селі селянин-куркуль Бондарчук Павло Львович^{[джерело?]}. Селяни, які користувались землями відробляли панщину. Були також двори, котрі панщину і не відробляли — вони ходили на роботу і отримували за те платню.

В березні місяці 1917 року частину поміщицького маєтку було спалено. Організаторів цього підпалу ніхто не знає.

У 1918 році (після того як у 1917 році землі перейшли у власність селян) в селі була створена Рада солдатських і селянських депутатів, яка пізніше була об'єднана в одну сільську Раду в с. Вищикусах (Веселка), яка іменувалась Вищикуська сільська Рада.

Відкрита школа в селі була тільки в 1920 році (4 класи).

Під час НРВ німецькими загарбниками були спалені 105 хат колгоспників, школа, кантора колгоспу, баня, крамниця. Були вивезені в Німеччину на каторгу 20 молодих юнаків і дівчат.

Активну участь у боротьбі проти німецьких загарбників брали всі чоловіки, здатні носити зброю. З війни не повернулись 35 жителів с. Михайлівка. В боях за село Михайлівка загинуло 58 чоловік, які поховані в братських могилах цього села.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

1. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016.
2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 16 червня 2019.
3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

• Погода в селі Михайлівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]