PROFILBARU.COM

село Авратин
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Рада	Любарська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA18040290020041086
Облікова картка	с. Авратин; c. Авратин (до 2017 р.)
Основні дані
Засноване	невідомо
Перша згадка	1585 (439 років)
Колишня назва	Гавратін, Гаврятин
Населення	407 (2001)
Площа	14,322 км²
Густота населення	28,42 осіб/км²
Поштовий індекс	13141
Географічні дані
Географічні координати	49°52′34″ пн. ш. 27°49′35″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	256 м
Найближча залізнична станція	Печанівка
Відстань до; залізничної станції	34 км
Місцева влада
Адреса ради	вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський район, Житомирська область, 13101
Карта
	Авратин
	Авратин
Мапа
	Авратин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Авратин.

Авра́тин (раніше — Гавратін, Гаврятин) — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 407 осіб (2001). У 1923—2010 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

Географія

Село розташоване за 10 км південно-східніше Любара та 34 км від найближчої залізничної станції Печанівка; лежить на річці Каранька^[1].

Клімат

Клімат Авратина
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,5	−1	3,9	13,1	19,7	22,9	24,1	23,5	19,1	12,3	4,9	0,0	11
Середня температура, °C	−5,6	−4,3	0,2	8,2	14,1	17,5	18,7	18,0	13,8	8,0	2,2	−2,5	7
Середній мінімум, °C	−8,7	−7,5	−3,5	3,3	8,6	12,1	13,4	12,5	8,6	3,8	−0,4	−5	3
Норма опадів, мм	38	32	31	52	64	96	100	69	54	37	42	44	659
Джерело: climate-data.org

Населення

У 1885 році в селі мешкала 591 особа, налічувалося 80 дворових господарств^[2]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 820 осіб (400 чоловічої статі та 420 — жіночої), з яких 805 — православної віри^[3].

У 1900 році кількість мешканців становила 868 осіб, поміж них 29 католиків та 15 юдеїв; дворів — 146^[4], 1906 року кількість дворів становила 160, а мешканців — 917^[5].

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 1 097 осіб, кількість дворів — 203^[6].

Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 067 осіб, з них 503 чоловіків та 564 жінок; за національністю — українці. Кількість домогосподарств — 239, з них, несільського типу — 3^[7].

Станом на 1972 рік кількість населення становила 734 осіб, дворів — 196^[1].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 517 осіб, станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 407 осіб^[8].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[9]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	405	99.51%
російська	2	0.49%
Усього	407	100%

Історія

Час заснування — невідомий^[7], перші згадки — з 1585 року^[1]. В 1585 році село згадується в акті, як належне до Чуднова, наданого у власність княгині Зузанні Острозькій, дружині волинського воєводи Януша, її свекром, київським воєводою Костянтином Острозьким. 1601 року згадується в переліку винищених татарами сіл. У 1628 році платив подимне з села, в кількости 4 димів, руський воєвода Станіслав Любомирський. Потім входило до складу Острозької ординації, після поділу котрої село, разом з Любарем, у 1753 році отримав князь Мартин Любомирський, від нього власність набув підскарбій Понінський, котрий, після вироку, продав село Протові Потоцькому^[4]. У 1754 році село (пол. Hawratyn) перебувало в посесії вельможного Вележинського, котрий платив пів чверті диму. Податок до замку становив 6 злотих та 7,5 грошів, до скарбу — 25 злотих^[10]. 13 квітня 1866 року увійшло до складу Мотовилівської волості Житомирського повіту^[11].

Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Мотовилівської волості Житомирського повіту Волинської губернії, існували православна церква, гостиний двір, водяний і 3 вітряних млини^[2].

В кінці 19 століття — Авратин, за документами — пол. Hawratin, Hawratinka, село Мотовилівської волості Житомирського повіту, над притокою Случі, за 80 верст від Житомира. Православна парафія — в Кириївці, за 3 версти, католицька парафія та поштова станція розміщені в Любарі, за 7 верст. В селі були водяний млин та три вітряки. Філіальну церкву збудовано з в'яза, у 1718 році, при церкві рахувалося 37 десятин землі, з 1882 року діяла школа. Належало трьом власникам, однією частиною володіла Марія Осташевська, другою — Березовські^[4].

У 1906 році — село Мотовилівської волості (4-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до губернського та повітового центру, м. Житомир, становила 92 версти, до волосного центру, с. Мотовилівка, 8 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в Любарі^[5].

В березні 1921 року, в складі волості, увійшло до новоствореного Полонського повіту Волинської губернії^[11]. 1 листопада 1921 року, під час Листопадового рейду, біля Авратина стався бій між Подільською групою (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки та 7-м кавалерійським полком (командир — Ілля Дубинський) 1-ї бригади 2-ї кавалерійської дивізії московських військ, що переслідував групу^[12].

У 1923 році село увійшло до складу новоствореної Авратинської сільської ради, котра, 7 березня 1923 року, включена до складу Любарського району Житомирської округи; адміністративний центр ради. 17 червня 1925 року раду, в складі Любарського району, включено до Бердичівської округи^[11]. Відстань до районного центру, міст. Любар — 5 верст, до окружного центру, міста Бердичів — 60 верст, до найближчої залізничної станції (Печанівка) — 23 версти^[7].

За даними Авратинської сільради, під час Голодомору 1932—1933 років у селі загинуло 37 людей, встановлено імена лише 16 осіб^[13].

У роки Другої світової війни воювали 207 селян, 72 з них загинули, 29 — нагороджені орденами та медалями. На їх честь у 1954 році споруджено три пам'ятники.

В радянські часи в селі розміщувалися рослинницький і тваринницький цехи та механізований загін колгоспу, центральна садиба якого була в Кириївці. В селі були восьмирічна школа, клуб, бібліотека, медпункт, відділення зв'язку та магазин^[1]

30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, село включене до Дзержинського району, звідки повернуте 8 грудня 1966 року, після відновлення Любарського району Житомирської області^[11].

18 березня 2010 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради, село втратило статус центру Авратинської сільської ради — його було перенесено до с. Кириївка^[14].

10 березня 2017 року увійшло до складу новоствореної Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області^[15]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області^[16].

Відомі люди

Березовський Антон Йосипович (1847—1916) — діяч польського національно-визвольного руху, терорист. 25 травня (6 червня) 1867 року в Парижі зробив невдалий замах на російського імператора Олександра II.
Шиманська Галина Степанівна (нар. 1970) — українська громадська та політична діячка.