Малий Браталів

село Малий Браталів
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Тер. громада	Любарська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA18040290290014524
Облікова картка	Малий Браталів
Основні дані
Засноване	до 1789 р.
Населення	758
Площа	24,987 км²
Густота населення	36,06 осіб/км²
Поштовий індекс	13142
Телефонний код	+380 4147
Географічні дані
Географічні координати	49°51′45″ пн. ш. 27°47′38″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	254 м
Водойми	річка Каранька
Місцева влада
Адреса ради	13142, с. Малий Браталів, вул. Шкільна, 4
Карта
Малий Браталів
Малий Браталів
Мапа

Церква в с. Малий Браталів, Любарського района. ЦДАВО ф.5,оп.2,спр.220,ст.189

Ма́лий Браталів ^[1]— село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Любарської селищної громади. Населення становить 758 осіб згідно інформації наданої Любарською селищною радою.

Географія

Селом протікає річка Каранька та пролягає автошлях Т 0610.

Походження назви

Про походження назви села існує переказ. На березі річки Караньки було колись село Красногірка. На нього напали татари, село розорили, людей повбивали, молодих та сильних забрали в полон. Врятуватися пощастило лише двом братам, яких у той час не було в селі. Коли вони повернулися додому, то замість осель зосталися лише згарища. Менший брат не зміг покинути рідні місця і на правому березі річки Караньки заклав нове поселення, яке згодом отримало назву Малий Браталів.

Історія

У складі Речі Посполитої

Село входило до Острозької ординації князів Острозьких. Спадкоємець майорату Януш-Олександр Санґушко продав землі Малого Браталова князю Любомирському, який в свою чергу, продав село Адаму Понінському. Збанкрутілий Понінський перепродає його Проту Потоцькому.

В 1789 році коштом нового власника села Францишека Сущевського (пол. Franciszek Suszczewski) побудована дерев'яна церква Святої Живоначальної Трійці.^[2]

У складі Російської імперії

У 1834 році частина села належала Теклі з Сущевичів Дуніній (пол. Tekla z Suszczewiczow Dunina),^[3] а друга частина — Катерині з Сущевичів Юковській (пол. Katarzyna z Suszczewiczow Jukowska). Пані Юковська отримала маєток по смерті чоловіка Адама Йосиповича Юковського (пол.Adam Jukowski), а також від своєї сестри Анелії та її чоловіка Каєтана Йосиповича Юковського (пол. Kajetan Jukowski). Третю частину отримав Іван Йосипович Сурин (пол. Jan Suryn) по смерті матері Христини (пол. Krystyna Suryn).

В 1845 році відбувся капітальний ремонт храму. З 1883 року при ньому діє прихідська школа.

В середині століття власниками села зазначені дворяни В. К. Любецький (пол. Lubecki), Сигизмунд-Гілярій Іванович Сурин, Антон Петрович Калитович (пол. Antoni Kalitowicz), Павло-Каспар Петрович з дружиною Антоніною Калитовичі.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селу Мотовилівської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкала 468 осіб, 59 дворових господарств, існувала православна церква та постоялий будинок^[4].

Більшість земель Малого Браталова була зосереджена у наступних землевласників: Гижицького, Любецького, Чешейко-Сохацького та Калитовича.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1141 особи (571 чоловічої статі та 570 — жіночої), з яких 1075 — православної віри^[5].

У 1901 році найбільшим землевласником села зазначений Іван Васильович Пухкий.

За даними 1913 року найбільшою землевласницею села була Юзефа Антоновна Чешейко-Сохацька.

Церква в с. Малий Браталів, Любарського района. ЦДАВО ф.5,оп.2,спр.220,ст.189

Новітня історія

1 листопада 1921 року під час Листопадового рейду в районі села Малий Браталів проходив бій між Подільською групою (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки та 7-м кавалерійським полком (командир — Ілля Дубинський) 1-ї бригади 2-ї кавалерійської дивізії московських військ, що переслідував групу.^[6]

Колишній орган місцевого самоврядування — Малобраталівська сільська рада.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

1. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016.
2. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.1 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
3. ДАЖО, фонд 118, опис 14, справа 40
4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-18. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
6. Лицарі Зимових походів. 1919—1922 рр./ Я.Тинченко. — К.: «Темпора», 2017. — сс. 231—233.

Посилання

• 1). Bratałów Mały, wś nad rzką Kazańką, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 228. (пол.)
• Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
• Погода в селі Малий Браталів [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]