PROFILBARU.COM

село Виноградівка
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Тер. громада	Любарська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA18040290120047633
Основні дані
Засноване	невідомо
Населення	162 (2001)
Площа	7,818 км²
Густота населення	20,72 осіб/км²
Поштовий індекс	13108
Географічні дані
Географічні координати	50°01′01″ пн. ш. 27°55′57″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	251 м
Місцева влада
Адреса ради	вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13101
Карта
	Виноградівка
	Виноградівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Виноградівка.

Виногра́дівка (до 1946 року — Війтівці) — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 162 особи (2001). У 1941—54 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.

Населення

За довідником 1885 року в селі мешкало 260 осіб, налічувалося 34 дворових господарства^[2], наприкінці 19 століття — 598 мешканців, дворів — 96^[3]^[4].

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 624 особи, з них: православних — 374, римокатоликів — 241, чоловіків — 315, жінок — 309^[5].

У 1906 році чисельність населення становила 632 мешканці, дворів — 119^[6], у 1923 році — 673 особи, дворів — 128^[7].

Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 587 особи, з них 277 чоловіків та 310 жінок; етнічний склад: українців — 378, євреїв — 4, поляків — 205. Кількість домогосподарств — 136^[8].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 191 особу. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 162 особи^[9].

Історія

Час заснування — невідомий^[8]. У 1753 році останній острозький ординат князь Януш Сангушко, роздаючи власність Острозької ординації, подарував село Війтівці, разом з іншими навколишніми селами, богуславському старості князеві Любомирському^[10].

У другій половині 19 століття — село Гордіївської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Була дерев'яна, на кам'яному підмурівку, покрита бляхою церква, невідомо коли й ким збудована. У 1876 році прибудовано дерев'яну на кам'яному фундаменті дзвіницю, покриту бляхою. При церкві 45 десятин землі, на яку є проєкт від 1851 року. Дворів 38, вірян 306. Церква приписана до парафії у с. Меленці, за 2 версти^[11].

За довідником 1885 року — колишнє власницьке село Гордіївської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Були церковна парафія, школа^[2].

На початку 20 століття — село Новочарторийської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, за 80 верст від повітового центру, м. Новоград-Волинський^[3]^[4].

У 1906 році — село Ново-Чарторийської волості (4-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 60 верст, до волосного центру, містечка Нова Чортория — 15 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Новій Чорториї^[6].

За переписом 1911 року, 14,296 десятин землі належало Генрихові Стецькому^[4].

У березні 1921 року село, в складі волості, увійшло до новоутвореного Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Меленецької сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Любарського району Житомирської округи^[12]. Розміщувалося за 15,5 версти від районного центру, міст. Любар, та 2 версти — від центру сільської ради, с. Меленці^[7]. 17 червня 1925 року Любарський район передано до складу Бердичівської округи. Відстань до центру сільської ради, с. Меленці — 1 верста, до районного центру, міст. Любар — 16 верст, до окружного центру в Бердичеві — 55 верст, до найближчої залізничної станції Романів — 5 верст^[8].

У 1941 році у селі створено окрему, Війтовецьку сільську раду Любарського району. 7 червня 1946 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області», село перейменовано на Виноградівку, сільську раду — на Виноградівську. 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної Ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», Виноградівську сільську раду ліквідовано, с. Виноградівка підпорядковане Меленецькій сільській раді Любарського району. З 30 грудня 1962 року до 4 січня 1965 року село, разом із сільською радою, перебувало в складі Дзержинського району Житомирської області^[12].

10 березня 2017 року увійшло до складу новоутвореної Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області^[13]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області^[14].