Щодо історичності Ахемена висловлено контроверсійні думки — наразі немає жодних тогочасних згадок цього антропоніму, тому власне місце Ахемена-Гахаманіша у широкому діапазоні — від міфічного пращура до батька Чишпіша.
«Я — Куруш, цар безлічі, цар великий, цар могутній, цар Вавилону, цар Шумеру та Аккаду, цар чотирьох країн світу, син Кнбужи, царя великого, царя Аншана, онука Кураша, царя великого, царя Аншана, нащадок Шишпіша, царя великого, царя Аншана, з довічного царського роду…»
Тобто Ахемен-Гахаманіш Курушем не згадується саме тому, що останній, скоріше за все, не був царем великим, царем Аншану, і, вельми імовірно, його ім'я могло зберегтися як патронім першого перського царя АншануЧишпіша та з часом стало назвою династії. Але все це наразі залишається на рівні гіпотез та припущень.
Серед епіграфічних пам'яток з руїн Персеполісу відомі два написи Кіра Великого — CMa (давньоперс.adam kuruš xšâyathiya haxâmanišiya), CMb (давньоперс.Kûruš xšâyathiya vazraka Haxâmanišiya),[1] в яких він вже називає себе Гахаманішія — Ахеменід. І хоча щодо датування цих написів висловлено певні застереження,[2] у близькому за часом написіДарія Великого ми також бачимо назву династії — Haxâmanišiya. Цікаво те, що в цьому написі Дарій пояснює своє право на владу та описує молодшу гілку Ахеменідів:
Dârayavauš xšâyathiya manâ pitâ Vištâspa Vištâspahyâ pitâ Aršâma Aršâmahyâ pitâ Ariyâramna Ariyâramnahyâ pitâ Cišpiš Cišpâiš pitâ Haxâmaniš thâtiy Dârayavauš xšâthiya avahyarâdiy vayam Haxâmanišiyâ thahyâmahy hacâ paruviyata âmâtâ amahy hacâ paruviyata hyâ amâxam taumâ xšâyathiyâ… «Дарій цар: мій батько — Віштаспа, Виштаспин батько — Аршама, Аршамин батько — Аріарамна, Аріарамни батько — Чишпіш, Чишпішин батько — Гахаманіш. Дарій цар: Тому ми звемося Гахаманішія. Споконвічно ми шляхетні. Споконвічно рід наш хшатрійський (царський)…»[3]
Грунтуючись на написах Дараявагауша певний час превалювала думка, що дві гілки Ахеменідів правили у двох сусідніх царствах — Аншані та Парсуа (Парсумаш). Наразі превалює інше бачення тогочасних подій —
«Аншан та Парсуа були альтернативними назвами однієї країни. Починаючи принаймні з середини VII ст. до н. е. Аншан було лише давньою, архаїчною, урочистою назвою, освяченою багатовіковою традицією, яка ще зберігалась у царській титулатурі, та дійсним визначенням цієї країни за назвою її нових володарів стало Парсуа.»[2]
Підтвердженням цьому є наразі відомі згадки Кіра, сина Чишпіша, який на власних печатках називає себе Кір Аншанський (= Кір, цар Аншану), а у тогочасних ассирійських офіційних документах його називають Кураш, цар Парсуа (Парсума).[4] Тобто не відомо жодних підстав для тверджень, що за нащадків Чишпіша Перське царство було поділено на два окремих, і, скоріше за все, ця теза мала виключно офіційний пропагандистський характер.
Отже, починаючи з Дараявагуша Ахеменід (давньоперс.Haxāmanišiya) стало частиною офіційної титулатури перських Царів Царів, про що свідчать відомі монументальні написи і Хшаяраші, і Артахшачі.[5]
В подальшому від Ахеменідів вели свій родовід низка малоазійських династій, та навіть пізні Аршакіди.
↑(англ.) Mark B. Garrison. The Seal of «Kuras the Anzanite, Son of Sespes» (Teispes), PFS 93*: Susa — Ansan — Persepolis. Winona Lake, Indiana Eisenbrauns. 2011
↑(рос.) Ю. Кухарчик. Древнеперсидские надписи Дария I и Ксеркса из Персеполя (текст, комментарии, перевод). Scriptorium: гісторыя старажытнага свету і сярэдніх вякоў. Гістарычныя крыніцы. 2010.
