Ініотеф VII — давньоєгипетський фараон з XVII династії, який правив у Фівах.
Життєпис
Третім роком його правління датований документ, в якому останній наказав вигнати служителя храму Міна в Коптосі Теті за те, що той надав притулок його ворогам, і прокляв будь-якого царя чи правителя, який надасть допомогу вигнанцю. Той документ ясно показує, що в той час у Єгипті була велика кількість правителів, що не залежали один від одного. Правлінням Ініотефа датовано і два інших пам'ятники. Один із них стела Антефа у Карнацькому храмі Пта, другий — дерев'яний вівтар з заупокійного храму Ментухотепа II у Дейр-ель-Бахрі, з титулом Ініотефа.
Гробниця Ініотефа VII була знайдена 2000 року під час розкопок, які проводив Деніел Польц з Німецького археологічного інституту у некрополі Дра Абу ель-Неґа (раніше її було ідентифіковано 1860 року, однак потім була втрачена). Вказівки на розташування того поховання було отримано з папірусу Еббота. Над похованням була збудована невелика піраміда з основою 11 метрів і висотою 13 метрів.
Джерела
- Kim S. B. Ryhold: The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period. c. 1800–1550 B.C. (= Carsten Niebuhr Institute Publications. Vol. 20). Museum Tusculanum Press, Kopenhagen 1997, ISBN 87-7289-421-0, стор. 394. File 17/4
- Thomas Schneider: Lexikon der Pharaonen. Albatros, Düsseldorf 2002, ISBN 3-491-96053-3, стор. 76-77, → Antef V
- Daniel Polz: Der Beginn des Neuen Reiches. Zur Vorgeschichte einer Zeitenwende (= Deutsches Archäologisches Institut, Abteilung Kairo. Sonderschrift 31). Walter de Gruyter, Berlin u. a. 2007, ISBN 978-3-11-019347-3
- Darrell D. Baker: The Encyclopedia of the Egyptian Pharaohs. Volume I: Predynastic to the Twentieth Dynasty (3300-1069 BC). Bannerstone Press, London 2008, ISBN 978-1-905299-37-9, стор. 151–153, → Intef VI
- ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
