PROFILBARU.COM

	Десята династія єгипетських фараонів
Країна	Перший перехідний період
Столиця	Гераклеополь
Попередник	Дев'ята династія єгипетських фараонів
Наступник	Одинадцята династія єгипетських фараонів
	Десята династія єгипетських фараонів у Вікісховищі

X династія — одна з династій фараонів, що правили в Стародавньому Єгипті під час так званого Першого перехідного періоду. Деякі дослідники об'єднують її з IX династією. Загалом династію за місцем свого походження — Гераклеополя — називають гераклеопольською чи царським домом Хеті.

Історія

Час правління X династії орієнтовно відносять до:

? — 2070/40 рр. до н. е. — По І. Бікерману.
? — 2025/2020 рр. до н. е. — По Ю. фон Бекерату.
? — 1980⁺²⁵ рр. до н. е. — По Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону.

Основним джерелом з історії династії є Манефон. Євсевій Кесарійський, посилаючись на Манефона, вказує, що Х династія правила 185 років, але згідно Юлія Африкана IX і X династії правили в цілому всього 185 років. Це підтверджується археологічними даними.

Розділення фараонів гераклеопольської династії на IX і X сходить до Манефона, проте такий поділ штучний, тому деякі дослідники, зокрема Юрген фон Беккерат, об'єднують їх в одну династію. Про фараонів цієї династії відомо не дуже багато. Туринський список містить 18 імен фараонів IX і X династій, не розділяючи їх. Але через сильне пошкодження папірусу імена фараонів з 10 по 18 прочитати неможливо. Деякі імена єгиптологам вдалося відновити за іншими джерелами.

При перших представниках династії фараони, згідно Манефону, поширили свій вплив на пониззі.

Однак у той же час посилюються номархи Фів, що прийняли титул фараонів. Фіванська династія, що отримала назву XI династії, поширила свою владу на Південний Єгипет. В результаті між двома династіями розгорілася запекла боротьба за панування над всім Єгиптом. Подробиці її практично не відомі. Переможцем в підсумку вийшла XI династія. Фіванський фараон Ментухотеп II на 39 році свого правління у Фівах розбив Гераклеопольського фараона, після чого об'єднав Єгипет.

Список фараонів X династії

Згідно Туринському списку, в IX і X династіях було 18 фараонів. Перші 4 фараона відносять до IX династії. З 14 фараонів X династії повністю не збереглося жодного імені. Проте за іншими джерелами можна відновити кілька імен.

Ім'я	Хронологія		Примітки
Ім'я	Е. Хорнунг, Р. Краусс, Д. Уорбертон	Ю. фон Бекерат	Примітки
Хеті III (імовірно)	В хронології Е. Хорнунга, Р. Крауса, Д. Уорбертона немає даних про кількість фараонів і роки їх правління.	Ю. фон Бекерату об'єднує цю династію з IX-ою, і вказує для обох 18 фараонів (без імен).	В Туринському списку його ім'я прочитати неможливо (збереглося тільки -ра-), але збереглася приписка: «син Неферкара». У Манефона відомий під ім'ям Ахтой III і названий засновником X династії. Правив не менше 20 років, при ньому гераклеопольська династія досягла найвищої могутності. Зміг поширити свою владу на все пониззя Єгипту, відновив ірригаційну систему і переніс столицю в Мемфіс. Автор « Повчання гераклеопольского царя своєму синові Мерікара».
Мерікара Хеті			В Туринському списку збереглася тільки частина його імені (Мер ...- ра Хеті). Син Хеті IV. Воював з фіванськими фараонами в союзі з номархом Сіута Хеті II. Побудував піраміду в Саккарі.
Шед...			Ім'я частково збереглося в Туринському списку.
Хе...			Ім'я частково збереглося в Туринському списку.
Небкара Хеті			Відомий за написом на камені в Тель-ель-Ратабі і за « Повістю про промовистого селянина».

Література

Авдиев В. И. Военная история древнего Египта. — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI–XV вв. до х. э. — 240 с.
Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и Античность / Перевод с английского И. М. Стеблин-Каменского; Ответственный редактор М. А. Дандамаев. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1975. — 336 с. — 15 000 экз.
Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания / Авторизированный перевод с английского В. Викентьева. — М.: Книгоиздательство М. и С. САБАШНИКОВЫХЪ, 1915. — Т. 1. — 343 с.
Демидчик А. Е. Безымянная пирамида: государственная доктрина древнеегипетской гераклеопольской монархии. — СПб.: Алетея, 2005. — 272 с. — ISBN 5-89329-765-2
История древнего мира / Под редакцией И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1989. — Т. 2. Расцвет древних обществ. — 572 с. — 50 000 экз. — ISBN 5-02-016781-9
Древний Восток и античность. // Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 тт. / Автор-составитель В. В. Эрлихман. — Т. 1.
Jürgen von Beckerath. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. — Mainz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — XIX + 244 p. — (Münchner Ägyptologische Studien, Band 46). — ISBN 3-8053-2310-7
Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology. — Leiden-Boston-Köln: Brill, 2006. — 517 S. — ISBN 90-04-11385-1
Goedicke Hans. Königliche Dokumente aus dem Alten Reich. — Wiesbaden: Harrassowitz, 1967. — 256 S. — (Ägyptologische Abhandlungen, Bd. 14).
Gomaà Farouk. Ägypten während der Ersten Zwischenzeit. — Wiesbaden: Reichert, 1980. — 170 S. — (Beihefte zum Tübinger Atlas des Vorderen Orients. Reihe B: Geisteswissenschaften. Bd. 27). — ISBN 3-88226-041-6