У 117 році став царем Великої Вірменії, визнавши зверхність Римської імперії. Прийшов до влади в Парфії як єдиний спадкоємець з династії Аршакідів після тривалої міжусобної боротьби між його попередниками. Його воцаріння поклало кінець епохи двоцарювання в Парфії.
Відрізнявся крайнім честолюбством та войовничістю.
Але успіхи парфян закінчилися зі вступом у війну імператора Марка Аврелія в 163. Після цього парфяни стали зазнавати поразок, внаслідок чого були вигнані з Сирії. У 164 римляни завдали поразки парфянам в битві під Дура-Европос, після чого вторглися в Межиріччя, захоплюючи одне за одним міста та фортеці, разом зі столицею Парфії Ктесифоном. Після настільки невдалої кампанії авторитет Вологеза III, який спочатку сприймався в середовищі парфян як винятковий, був повністю підірваний. Вологез намагався скористатися епідемією у римському війську, щоб відвоювати втрачені землі та повалити римського ставленика на трон Вірменії Сохемоса. Але зрештою парф'яни зазнали поразки.
За договором 166 римлянам відійшла вся північно-західна Месопотамія з містами Едеса, Карри, Нусайбін та Дура-Европос.
Після укладення миру з Римом, Вологез не робив активних дій проти римлян. У 191 році вимушений був виступити проти претендента на трон Вологеза, якого здолав у 192 році. Він помер у 192, після чого йому успадкував його син Вологез IV.
,_Seleucia_mint.jpg)
