Рябчій Іван Сергійович

Іван Рябчій
Псевдонім	Іван Тюссо
Народився	9 серпня 1978(1978-08-09) (46 років) Кам'янське
Країна	Україна
Діяльність	перекладач, видавець, журналіст
Сфера роботи	журналістика[1], література[1] і переклад[1]

|Примітки=

Іва́н Сергі́йович Рябчі́й (справжнє прізвище — Рябчий; нар. 9 серпня 1978, Кам'янське, Дніпропетровська область) — український перекладач, видавець і журналіст. Пише українською, російською та французькою мовами. У 2008—2014 роках —автор і ведучий радіожурналу «Книжковий спалах» на Першому каналі Українського радіо^[2]. Лауреат премії програми «Сковорода» Посольства Франції в Україні у 2016, 2017 та 2020 роках. Лауреат премії імені Максима Рильського 2016 року та премії Ars Translationis імені Миколи Лукаша 2019 року. Засновник і керівник видавництва «Пінзель»^[3]. Директор міжнародного фестивалю мистецтв Anne de Kyiv Fest. Представник Національного центру «Мала академія наук України» в ЮНЕСКО.

Освіта

З 1995 по 2000 роки вивчав французьку мову та літературу на факультеті іноземної філології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

У 2000—2003 роках навчався в аспірантурі за спеціальністю «Зарубіжна література», а у 2004—2007 роках — за спеціальністю «Журналістика» у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара. Його керівником був відомий філософ і письменник Володимир Селіванов-Буряк.

З 2021 року ― аспірантура за спеціальністю «Філософія» при Кафедрі ЮНЕСКО з наукової освіти у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова.

Професійна діяльність

• 2000 — 2005 роки — викладач французької та англійської мов на кафедрі іноземних мов та краєзнавства Факультету систем та засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
• 2006 — 2007 роки — журналіст — літературно-художній журнал «Книжковий клуб Плюс» та альманах «Хроніки 2000» (Київ).
• 2007 — 2013 роки — фрилансер, співпрацював з чималою кількістю друкованих та електронних ЗМІ.^[4][5]
• 2007 — 2008 роки — журналіст, оглядач  — журнал і сайт Defense Express, Центр дослідження армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР, Київ).^[6]
• 2008 — асистент директора видавництва «Український письменник» (Київ).
• 2008 — 2009 роки — позаштатний кореспондент  — журнал і сайт «Главред» (Київ).^[7]
• 2008 — 2012 роки — редактор, ведучий — головна редакція художньо-освітніх програм, Перший канал Національного радіо (Київ).
• 2010  — понині  — асистент Президента Малої академії наук України (МАН) (Київ).^[8]
• 2012 — 2015 роки — автор і ведучий радіожурналу «Книжковий спалах» — Перший канал Українського радіо, позаштатно (Київ).^[9][10]
• 2015  — 2016  — керівник київського офісу видавництва «Фоліо» (Харків).
• 2015 — понині — виконавчий директор фестивалю Anne de Kiev Fest (Київ).
• 2016 — директор видавництва «Пінзель» (Київ).
• 2018 — понині — агент бельгійського автора Еріка-Емманюеля Шмітта в Україні.
• 2021 ― 2022 роки ― голова Бюро авторських і суміжних прав, оформлення та дистрибуції аудіовізуальних творів при Департаменті культури КМДА
• 2022 ― понині ― викладач «Практики художнього перекладу» при кафедрі перекладу імені Ілька Корунця Київського національного лінгвістичного університету.
• 2022 ― понині ― голова Відділу нематеріальної культурної спадщини Центру культурологічних досліджень при Департаменті культури КМДА

Участь у заходах

• 2009—2010: Форум видавців та перекладачів країн СНД та Балтії (Єреван, Вірменія)
• 2009—2016, 2019: Європейський колегіум художнього перекладу (Сенефф, Бельгія)
• 2010—2013, 2015, 2018: Книжковий салон (Париж, Франція)
• 2010: Європейська рада з питань обдарованості дітей, конференція (Париж, Франція)
• 2011: Фестиваль науки «La Novela» (Тулуза, Франція)
• 2012: Економічний форум «Зустрічі „Україна“» (Париж, Франція)
• 2013: Літературний фестиваль «Жива література» (Любляна, Словенія)^[11]
• 2013: Фестиваль української літератури (Іннсбрук, Австрія)
• 2014: Європейська академія наук, мистецтв і літератури, колоквіум «Світло на службі у людства» (Касерес, Іспанія)
• 2015: Програма Міністерства культури Франції для іноземних видавців BIEF (Париж, Франція)
• 2016: Виставка EuroScience International (Тулуза, Франція)
• 2017: Програма молодих українських лідерів Open World під егідою Сенату США (Вашингтон, США)
• 2017: Всесвітній конгрес дослідників космосу (Тулуза, Франція)
• 2020: «Книжка на сцені», один з перекладачів проєкту (Київ-Львів)
• 2021: III Міжнародний конкурс юних перекладачів «Мовограй» Спілки українських освітян діаспори, голова журі
• 2021: Національна виставка Più libri più liberi (Рим, Італія)

Іван Тюссо

Під псевдонімом Іван Тюссо написав низку скандальних статей, у тому числі для газети «Бульвар Гордона»^[12], сайту і журналу «Главред»^[13] та інших ЗМІ. Під цим же псевдо створив ряд оповідань, які друкувалися на сторінках журналу «Один з нас».

Членство в організаціях

• 2012 — понині — член Асоціації європейських журналістів;
• 2012 — понині — член Франкомовного ПЕН-клубу Бельгії;
• 2014 — 2016 — секретар української філії Європейської академії наук, мистецтв і літератури;
• 2021 — понині — член журі Літературної премії імені Григорія Кочура;
• 2021 — понині — член Громадської ради Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації^[14]

Переклади

• Мішель Уельбек, «Можливість острова» (Х.: Фоліо, 2007) ISBN 978-966-03-3778-7
• Жорж Екаут, «Замок Ескаль-Віґор» (К.: Самміт-Книга, 2011) ISBN 978-966-7889-76-0^[15]
• Жорж Шарпак, «Спогади вигнанця, фізика, громадянина світу» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2014) ISBN 978-617-7192-08-3^[16]
• Ерік-Емманюель Шмітт, «Двоє добродіїв із Брюсселя» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2014) ISBN 978-617-7654-39-0^[17]
• Мішель Уельбек, «Покора» (Х.: КСД, 2015) ISBN 978-966-1490-99-3 ISBN 978-208-1354-80-7^[18]
• Жан-Люк Утерс, «Місце мерця. Фах» (Ч.: Видавничий дім «Букрек», 2015) ISBN 978-966-399-653-0
• Ясміна Реза, «Божество різанини» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2015) ISBN 978-617-7192-28-1^[19]
• Філіпп Делорм, «Анна Київська, дружина Генріха І» (К.: LAURUS, 2016) ISBN 978-966-2449-91-4^[20]
• Жерар де Кортанз, «Фріда Кало. Безжальна врода» (К.: Нора-Друк, 2016) ISBN 978-966-8659-80-5 ISBN 978-966-8659-81-2^[21]
• Ерік-Емманюель Шмітт, «Зрада Айнштайна» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2016) ISBN 978-617-7192-45-8^[22]
• Жослін Сосьє, «Дощило птахами» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2017) ISBN 978-617-7192-59-5^[23]
• Дідьє ван Ковеларт, «Жуль» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2017) ISBN 978-617-7192-62-5^[24]
• Ерік-Емманюель Шмітт, «Концерт пам'яті янгола» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2017) ISBN 978-617-7192-78-6^[25]
• Каролін Ламарш, «День пса» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2017) ISBN 978-617-7192-79-3^[26]
• Патрік Модіано, «Цирк іде» (Х.: «Фоліо», 2017) ISBN 978-966-03-7318-1
• Ненсі Г'юстон, «Печатка янгола» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2018) ISBN 978-617-7654-01-7^[27]
• Фредерік Пажак, «Ван Гог. Іскріння» (К.: Нора-Друк, 2018) ISBN 978-966-688-029-4
• Ерве Ґібер, «Другові, який не врятував мені життя» (К.: PNZL, 2018) ISBN 978-966-9764-44-7^[28]
• Ерік-Емманюель Шмітт, «Мадам Пилінська і таємниця Шопена» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2019) ISBN 978-617-7654-06-2^[29]
• Жослін Сосьє, «Шахтоємці» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2020) ISBN 978-617-7654-22-2^[30]
• Каролін Ламарш, «Галявина край лісу» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2020) ISBN 978-617-7654-27-7^[31]
• Ерік-Емманюель Шмітт, «Тектоніка почуттів» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2020) ISBN 978-617-7654-36-9^[32]
• Тьєррі Дебру, «Книжконюх. Дарвін» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2020) ISBN 978-617-7654-35-2^[33]
• Жорж Батай, «Історія еротизму» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2021) ISBN 978-617-7654-55-0^[34]
• Ерве Ле Телльє, «Аномалія» (К.: Нора-Друк, 2021) ISBN 978-966-6880-81-2^[35]
• Давид Б., «Підхмарне лихо» (К.: PNZL, 2021)
• Ненсі Г'юстон, «Розколини» (Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2021) ISBN 978-617-7654-80-2^[36]

Інсценізовані драматичні переклади

• 2016 — «Різня», Київський національний академічний Молодий театр, режисерка ― Влада Бєлозоренко, за твором Ясміни Рези «Божество різанини»^[37]
• 2019 — «Тектоніка почуттів», Київський національний академічний Молодий театр, режисер ― Тарас Криворученко, за однойменним твором Еріка-Емманюеля Шмітта^[38]
• 2020 — «Таємниця Шопена», Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я», режисер — Олексій Кужельний, за твором Еріка-Емманюеля Шмітта «Мадам Пилінська або таємниця Шопена»^[39]
• 2021 — «Bella Figura», Запорізький академічний театр молоді, режисер — Геннадій Фортус, за однойменним твором Ясміни Рези^[40]
• 2021 — «Батько», Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, режисер ― Стас Жирков, за однойменним твором Флоріана Зеллера^[41]

Відзнаки

Іван Рябчій одержує Премію імені Максима Рильського 2016 року

• 2010 — Міжнародна премія імені Олеся Гончара у номінації «Мала проза» за цикл оповідань «Макабр»^[42]
• 2011  — лауреат національного конкурсу Держкомтелерадіо України з висвітлення літературного життя — найкраща радіопередача (за радіожурнал «Книжковий спалах»)
• 2013 — 2 місце у Національному експертному опитуванні «Розвиток благодійності в Україні», номінація «Краща публікація на тему благодійності»
• 2014 — Літературно-мистецька премія ім. Пантелеймона Куліша (за малу прозу)^[43]
• 2015 — Відзнака Посольства Франції в Україні за переклад нон-фікшн у рамках програми перекладу «Сковорода»
• 2016 — Премія імені Максима Рильського^[44]
• 2016 — Премія «Сковорода» Посольства Франції в Україні (за переклад збірки Еріка-Емманюеля Шмітта «Двоє добродіїв із Брюсселя»)^[45]
• 2016  — Орден Святого Миколи Чудотворця УПЦ КП за заслуги з відродження духовності в Україні
• 2017 — Премія «Сковорода» Посольства Франції в Україні (за переклад книги «Анна Київська: дружина Генріха І» Філіпа Делорма)^[46]
• 2018 — Почесна грамота Міністерства культури України
• 2019 — Премія «Ars Translationis»^[47]
• 2020 — Премія «Сковорода» Посольства Франції в Україні (за переклад твору «Шахтоємці» Жослін Сосьє)^[48]
• 2022 ― Премія Фонду Анрі Бошо (Бельгія)

Бібліографія

1. Іван Рябчій, Комашіння: повість // Київ. — 1–2/2004. — С. 89–96
2. Ле Пуатвен, Альфред, Прогулянка з Беліалом: повість (пер. з франц. Іван Рябчій) // Всесвіт. — 9–10/2004
3. Уельбек, Мішель, Розширення поля борні: роман (пер. з франц. Іван Рябчій) // Всесвіт. — 3–4/2007. — С. 44–120
4. Уельбек, Мішель, Можливість острова: роман (пер. з франц. Іван Рябчій). — Х.: Фоліо, 2007
5. Лоррен, Жан, Одна з них; Розповідь одного студента; Лілеї; Білосніжка; Покоївка; Пані Ґоржібюс: оповідання (пер. з франц. Іван Рябчій) // Всесвіт. — 11–12/2008. — С. 101—118
6. Ламбер, Мішель, Гавкун; День зникнення неба: новели (пер. з франц. Іван Рябчій) // Сучасність. — 11/2009. — С. 139—154
7. Іван Рябчій, Мовчазне життя: повість // Нова проза: Альманах сучасної української літератури. — Луцьк, 2009. — С. 151—166
8. Ґлюк, Мікаель, Перший день творіння: поема (пер. з франц. Іван Рябчій, Дмитро Чистяк) // Всесвіт. — 5–6/2009. — С.150–155
9. Ніс-Мазюр, Колєтт, Робінзон і гора: оповідання (пер. з франц. Іван Рябчій) // Всесвіт. — 11–12/2009. — С.125–130
10. Іван Рябчій, Макабр; Поле: оповідання // Київ. — 2/2010. — С. 133—143
11. Ламарш, Каролін, Острів: новела (пер. з франц. Іван Рябчій) // Київ. — 3/2010. — С. 170—174
12. Екаут, Жорж, Ескаль-Віґор: уривок з роману (пер. з франц. Іван Рябчій) // Один з нас. Літературний випуск. — 3/2010. — С. 38–40
13. Ламарш, Каролін, Постать рибалки; Два плющі: новели (пер. з франц. Іван Рябчій) // Сучасність. — 5/2010. — С. 113—123
14. Укс, Корінна, Тлінь: поема (пер. з франц. Іван Рябчій) // Слово Просвіти. — ч. 22, 3–9 червня 2010 р. — С. 15
15. Довгий, Олексій, Келих троянд: збірка поезій (пер. франц. мовою Іван Рябчій, Дмитро Чистяк) / Olexiï Dovgyï, Le Calice de roses: Choix de poèmes. Traduction de l'ukrainien en français de Ivan Riabchii et Dmytro Chystiak. P., L'Harmattan, 2010
16. Де Декер, Жак, Евер for ever: новела (пер. з франц. Іван Рябчій) // Urbis et Vicus: Сучасні тексти про місто та село. — Канів: Склянка часу, 2011. — С. 371—376
17. Екаут, Жорж, Замок Ескаль-Віґор: роман (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: Самміт-книга, 2011. — 216 с. — Серія «Тіні: Бельгія»
18. Екаут, Жорж, Замок Ескаль-Віґор: Фрагмент з роману (пер. з франц. Іван Рябчій) // Всесвіт. — 11–12/2011. — С. 131—146
19. Ріштер, Анн, Ольга і Катобарян: новела (пер. з франц. Іван Рябчій) // Київ. — 11–12/2011. — 155—162
20. Іван Рябчій, Ми їдемо до Фріско: новела // Альманах 2008—2012 Міжнародної україно-німецької літературної премії ім. О. Гончара. — К.: Нова Січ, 2012. — С. 118—126
21. Бошо, Анрі, Спроба хваління: поезія (пер. з франц. Іван Рябчій) // Revue internationale Henry Bauchau. — 4/2011–2012. — С. 31
22. Ivan Riabtchiï, Champ: nouvelle // Almanach de la littérature ukrainienne contemporaine. — К.: Нора-Друк, 2012. — С. 65–68
23. Бошо, Анрі, Блакитний хлопчик: роман (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: Видавництво журналу «Радуга», 2012
24. Ivan Rjabčij, Polje: nouvelle (en serbe) // Odjok. № 55, Sarajevo, 2012. — С. 33–36
25. Міленич, Жарко, Леон — учень чарівника: повість (пер. з рос. Іван Рябчій). — К.: Журнал «Радуга», 2012
26. Ivan Riabtchiï, Champ: nouvelle. / Almanach de la littérature ukrainienne contemporaine-1. Kyїv, Calvaria, 2012. P. 65–68
27. Іван Рябчій, Макабр. — К.: Ярославів Вал, 2013^[49][50]
28. Ivan Riabtchii, Lilith: nouvelles. Paris, Éditions Institut culturel de Solenzara, 2013^[51]
29. Келменди, Етон, В зените времени истлевшего: поэзия (пер. с англ., франц. Иван Рябчий). — К.: Журнал «Радуга», 2013
30. Ivan Riabtchiï, Journée des couleuvres: extrait du roman // Almanach de la littérature ukrainienne contemporaine-4. Kyїv, Calvaria, 2013. P. 34–36
31. Скубіц, Андрей, Тратнік, Сюзанна, Храстель, Станка, Оповідання (пер. з рос. і словен. Іван Рябчій) // Slovenica: спеціальний випуск журналу «Мова та історія», 2013
32. Ван Лерберг, Шарль, Вибрані твори: поезія, проза, драматургія, листи (пер. з франц. Іван Рябчій, Дмитро Чистяк). — К.: Журнал «Радуга», 2013
33. Жорж Шарпак, Спогади вигнанця, фізика та громадянина світу (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Кальварія, 2014
34. Ніколь Версхооре, Фредерік Колліньї (пер. з франц. Іван Рябчій) // Всесвіт. № 7–8. 2014
35. Ерік-Емманюель Шмітт, Босерон (пер. з франц. Іван Рябчій) // Журнал «ШО», 1–2, 2015
36. Ерік-Емманюель Шмітт, Двоє добродіїв із Брюсселя: збірка малої прози (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2015
37. Анатоль Франс, Малий П'єр: уривки зі спогадів (пер. з франц. Іван Рябчій) // Літературна Україна
38. Жан-Люк Утерс, Місце мерця; Фах: романи (пер. з франц. Іван Рябчій) — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2015
39. Мішель Уельбек, Покора: роман (пер. з франц. Іван Рябчій). — Х.: КСД, 2015
40. Ясміна Реза, Божество різанини: п'єса (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2015
41. Іван Рябчій, Двічі по десять: Обличчя і голоси. Збірка інтерв'ю. — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2015^[52]
42. Ерік-Емманюель Шмітт, Зрада Айнштайна; Готель між двох світів: п'єси (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2016
43. Жерар де Кортанз, Фріда Кало. Безжальна врода (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: Нора-Друк, 2016
44. Філіпп Делорм, Анна Київська. Дружина Генріха І (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: LAURUS, 2016
45. Дідьє ван Ковеларт, Жуль: роман (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2016
46. Жослін Сосьє, Дощило птахами: роман (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2016
47. Сильвіан Дюпюї, Друге падіння: п'єси (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: Всесвіт, 2016
48. Каролін Ламарш, День пса: роман (пер. з франц. Іван Рябчій) — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2017
49. Ерік-Емманюель Шмітт, Концерт пам'яті янгола: новели (пер. з франц. Іван Рябчій) — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2017
50. Патрік Модіано, Цирк іде: роман (пер. з франц. Іван Рябчій) — Х.: Фоліо, 2017
51. Фредерік Пажак, Ван Гог. Іскріння: есе (пер. з франц. Іван Рябчій) — К.: Нора-Друк, 2018
52. Ерве Ґібер, Другові, який не врятував мені життя: роман (пер. з франц. Іван Рябчій) — К.: Пінзель, 2018
53. Ненсі Г'юстон, Печатка янгола: роман (пер. з франц. Іван Рябчій) — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2018
54. Ерже, Тентен у країні Сов'єтів (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: Пінзель, 2019
55. Анатоль Франс, П'єрова книга. У 2 т. (пер. з франц. Григорій Кочур, Іван Рябчій). — К.: Пінзель, 2019
56. Жослін Сосьє, Шахтоємці (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2019
57. Оноре де Бальзак, Трактат про каву (пер. з франц. Іван Рябчій). — «Всесвіт», 7–8, 2019
58. Каролін Ламарш, Галявина край лісу (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2020
59. Ерік-Емманюель Шмітт, «Тектоніка почуттів» (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2020
60. Тьєррі Дебру, «Книжконюх. Дарвін» (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2020
61. Жорж Батай, «Історія еротизму» (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2021
62. Ерве Ле Телльє, «Аномалія» (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: Нора-Друк, 2021
63. Давид Б., «Підхмарне лихо» (пер. з франц. Іван Рябчій). — К.: PNZL, 2021
64. Ненсі Г'юстон, «Розколини» (пер. з франц. Іван Рябчій). — Л.: «Видавництво Анетти Антоненко», 2021

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
2. http://litakcent.com/author/ivan-rjabchij/
3. PNZL -. pnzl.eu (ua) . Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 5 грудня 2020.
4. Автор Иван ТЮССО. bulvar.com.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
5. «Главред» (Украина): Україна мусульманська | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ. arhiv.orthodoxy.org.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
6. Defense Express. defence-ua.com. Процитовано 19 листопада 2016.
7. Главред — новости, политика, экономика — Главред. glavred.info. Процитовано 19 листопада 2016. (рос.)
8. Мала академія наук України. man.gov.ua. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
9. Книжковий спалах | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 19 листопада 2016.
10. Книжковий спалах. sferaua.com. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (довідка); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= (довідка)
11. 20. literarno-glasbeni festival ZIVA KNJIZEVNOST. www.facebook.com. Процитовано 19 листопада 2016.
12. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 листопада 2008. Процитовано 19 грудня 2011.
13. http://glavred.info/archive/2008/11/07/120038-5.html^{[недоступне посилання з липня 2019]}
14. Громадська рада 2021-2023 (українська) . Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 12.01.2022.
15. Жорж Екаут. «Замок Ескаль-Віґор» / Буквоїд. bukvoid.com.ua. Процитовано 19 жовтня 2020.
16. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 жовтня 2020.
17. Книгобачення : Новини : Іван Рябчій здобув премію Камбіну. knyhobachennia.com. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
18. У покорі прийдешності. ЛітАкцент. Процитовано 19 листопада 2016.
19. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 жовтня 2020.
20. Нон-фікшн: 30 найцікавіших новинок до Форуму видавців. LB.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016. {{cite news}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
21. Біографія Фріди Кало: «Я малюю свою реальність». Друг читача.
22. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 жовтня 2020.
23. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 жовтня 2020.
24. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 жовтня 2020.
25. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 жовтня 2020.
26. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 жовтня 2020.
27. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 жовтня 2020.
28. «Смерть, а не непрацездатність». Книжка Ерве Ґібера про боротьбу зі СНІДом. ЛітАкцент - світ сучасної літератури (укр.). 6 липня 2018. Процитовано 19 жовтня 2020.
29. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 жовтня 2020.
30. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 жовтня 2020.
31. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 жовтня 2020.
32. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 жовтня 2020.
33. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 жовтня 2020.
34. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 31 липня 2021.
35. Ле Телльє Ерве. Аномалія. Книгарня Нора-Друк (укр.). Процитовано 11 січня 2022.
36. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 11 січня 2022.
37. Різня. molodyytheatre.com (укр.). 24 червня 2017. Процитовано 31 липня 2021.
38. Тектоніка почуттів. molodyytheatre.com (укр.). 20 квітня 2018. Процитовано 31 липня 2021.
39. Театр Сузір'я. www.suzirja.kiev.ua (укр.). Процитовано 31 липня 2021.
40. donskaya. Bella Figura — Запорізький театр молоді. www.teatrmolodi.zp.ua (укр.). Процитовано 31 липня 2021.
41. Дерево без листків або Батько, який загубився. Театральна прем’єра. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 серпня 2022.
42. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 листопада 2011. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archive-date= (довідка)
43. Преміянти імені Пантелеймона Куліша! - 3 Січня 2014 - Хвиля Десни - Щоденне інформаційне видання Чернігівщини. www.hvilya.com. Архів оригіналу за 19-11-2016. Процитовано 19 листопада 2016. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |url-архіву= та |archiveurl= (довідка); Вказано більш, ніж один |дата-архіву= та |archivedate= (довідка); Вказано більш, ніж один |статус-url= та |deadurl= (довідка)
44. «Стало відоме ім'я лауреата премії імені Максима Рильського-2016». Сайт «Літературної газети». 03.02.2016. Прочитано 03.02.2016
45. «Видавництво Анетти Антоненко». anetta-publishers.com. Процитовано 19 листопада 2016.
46. Премія ім. Г. Сковороди – 2017. La France en Ukraine (укр.). Процитовано 5 грудня 2020.
47. Oksent. Оголошено лауреатів премії «Ars Translationis» («Мистецтво перекладу») імені Миколи Лукаша (укр.). Процитовано 5 грудня 2020.
48. Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен вручив Премії ім. Григорія Сковороди 2020. La France en Ukraine (укр.). Процитовано 5 грудня 2020.
49. Іван Рябчій. Макабр, Юлія Ємець-Доброносова | КРИТИКА. krytyka.com. Процитовано 19 листопада 2016.
50. barlig85 (26 січня 2015), ЛітПроСвіт (Книголови): Іван Рябчій "Макабр", процитовано 19 листопада 2016
51. Ivan RIABTCHIï - Livres, biographie, dédicaces et photos. www.salondulivreparis.com. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 19 листопада 2016.
52. Книги-інтерв’ю. Інтерв'ю з України (укр.). 9 серпня 2015. Процитовано 19 листопада 2016.