Село розташоване на заході області неподалік кордону з Польщею. Лежить над потічком Гучок на віддалі 15 км від Яворова і в 6 км від залізничної станції села Хоросниця, що на лінії Львів — Мостиська. Віддаль до обласного центра приблизно 50 км. Є постійний зв'язок з Яворовом та Львовом автобусом Львів — Оселя. На північ від села на віддалі 9 км проходить автотраса Київ — Краковець. Орган місцевого самоврядування — Рогізненська сільська рада. На пд.-сх. від села (5 км), серед лісів знаходиться хутір Дернаки, що входить до складу Оселі та складається з 38 дворів (140 мешканців).
Населення
У селі є 270 дворів із населенням близько 880 жителів. Національний склад — українці. Колись багато жителів села працювали в колгоспі «Правда», на залізниці, на підприємствах Львова, на виробничому об'єднанні «Сірка», тепер у домашньому господарстві та на заробітках.
З історії села
Перша письмова згадка про село Селиська є у польських документах за 1376 рік. Мінялися власники села, серед яких були Рейнгольди, Шептицькі та ін. В 15 ст. у селі було 62 двори, 305 жителів, корчма і млин на одне колесо. У 1885р. на краю села новозбудовано католицький костел, який освятили 8 жовтня (зараз це дім молитви баптистів). В 1865р збудована мурована грекокатолицька церква Різдва Пресвятої Богородиці.
За часів австрійського панування в 1794 р. зроблено детальний опис маєтків Яблоновських, у якім є відомості про Селиська (Центральний Держ іст. Архів у Львові, фонд 134, опис 1, стр 694 і далі). В селі в той час було 88 селянських господарств, жителі відробляли 2-3 дні панщини на тиждень. В Селиськах був панський фільварок (двір в Рогізно), ставок під Хоросницею, млин на 2 камені, на Дернаках корчма, як і в селі. Рівень заможності селян був неоднаковий: одні мали 2-4 тяглові худоби, інші бідніші — комірники, загородники. Від заможності господарства залежала тривалість панщини і розмір сплат для панського двору, бідніші були звільнені від них.
Скасована панщина, як і по всій Галичині, навесні 1848 р. Пам'яткою про цю подію є капличка в центрі села.
На початку 1970-их років у цьому населеному пункті (як подає російськомовний випуск «Історії міст і сіл Української РСР») було створено водойму для накопичення і скиду пластових та дренажних вод із Яворівського ГХК (ЯДГХП «Сірка»).