На території села виявлено поселення періоду кам'яної доби та трипільської культури (Палашова гора, Попова гора), знайдено також залишки печей, які свідчать про наявність тут виплавки руди (урочища Рудачка, Сивиця, Дубина).[3] Перша письмова згадка про село сягає 1446 року.[4]
В 1919 окуповане Польщею в складі якої знаходилось до 1939.
Після розподілу ПольщіНімеченою і СРСР, село входило в склад УРСР. З 1991 в складі Незалежної України.
Географічні дані
Налічується 817 мешканців. Біля села протікає річка Вишня. Її русло було вкрите лісами та болотами, річка не мала стабільного русла і під час повені розливалася, підмиваючи численні дерева, які росли в лісах біля ріки.
Релігійні пам'ятки
У селі є храм святої мучениці Параскеви. Перша згадка про її існування сягає 1507 р. Є згадки і про існування в селі монастиря. Попередня дерев’яна церква була споруджена, як визначив дослідник Михайло Драґан, на початку XVII ст. (серед похоронних написів на її стінах найдавніший датувався 1665 p.). У 1711 р. церкву перебудував майстер Василь Колтика з Серн. У 1895 р. поряд розпочалося будівництво нової мурованої церкви за проєктом і під наглядом Василя Нагірного. Ця церква, що існує до сьогодні — хрещата в плані з укороченими боковими раменами, завершена на восьмибічнику середхрестя шоломовою банею з ажуровим ліхтарем, завершеним маківкою. Освячена вона у 1898 р., а стару церкву залишено як пам’ятку. У 1905 р. її відреставровано на кошт держави. Частково ушкоджена під час воєнних дій першої світової війни, відреставрована у 1929 р. Це була тризрубна триверха церква. Високу наву вінчала цибуляста баня на низенькому світловому восьмерику, вівтар і бабинець вкривали шоломові бані на низьких восьмериках. До бабинця з заходу прилягала триярусна стовпова дзвіниця, вкрита наметовим верхом. Ця пам’яткова церква занепала під час другої світової війни. У 1957 р. ще стояла нава без бані і вівтар. Остаточно зруйнована на початку 1960-х pp. [5][6][7]
З села походить ікона кінця XV ст. «Апостоли Петро і Павло», яка від 1915 року зберігається у колекції Національного художнього музею України[8], а також ікона Богородиця одигітрія з апостолами XV ст[9].
Стара церква св. Параскеви XVII ст. (вигляд з боку ставка)
_Bildarchiv_und_Grafiksammlung_Signatur_L_3107_D.jpg)
