Неподалік села у межах природного заповідника «Розточчя» знаходиться ведмежий притулок «Домажир», у якому проходять реабілітацію близько десятка ведмедів, врятованих від жорстокого утримування зі станцій дресування мисливських собак, пересувних зоопарків, цирків, готелів та ресторанів[3].
Церква Покрову Пресвятої Богородиці
Найраніше про деревяну церкву в селі написано в акті візитації від 1740 року. Тоді парох мав тут всього 14 родин. У 1811 році церква і з`єднана з нею дзвіниця були оцінені всього на 100 зр.
У 1877 році збудували існуючу сьогодні церкву на місці попередньої з 1692 р.
У 1930 році парох з сусіднього села Домажира мав у Жорниськах 368 вірних. Церква була освячена на Стрітення Господнього. Після відкриття у 1989-1990 рр. переосвячена на Покрова Пресвятої Богородиці. Церква в користуванні громади УГКЦ. В селі триває будова нового мурованого храму.
Стоїть на схилі гори північної околиці села, незначно віддалена від забудови, оточена деревами і кам'яним муром. Тризрубна одноверха будівля, в якої до ширшої квадратової нави зі сходу прилягає вужчий квадратовий вівтар з прибудованою з півдня ризницею, а з заходу - також вужчий бабинець.
На випусти вінців зрубів опирається піддашшя, яке оточує церкву.
Стіни підопасання шальовані вертикально дошками, надопасання - дошками і лиштвами. Бічний вхід існує у південній стіні нави. Церкву завершує на світловому восьмерику шоломова баня, увінчана хрестом на підхрестовому яблуці.
Дзвіниця збудована у 1880 році не існує. Замість неї поставили металеві опори накриті пірамідальним дашком, під яким висить дзвін.[4]
Галерея
Мурована церква Покрову Пресвятої Богородиці
Меморіал "Борцям за волю України"
Примітки
↑Źródła dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 153 — Warszawa: Skład główny u Gebethnera i Wolffa, 1902. — 252 s.
