До 1523 селище вже згадується як Гусаковичі і разом з Бойовичі і Яновичі перебуває у власності Себастіяна Яновського. А з 12 січня 1523 року згадується як подароване Іванові Боратинському що підтверджується грамотою датованою 17 січня 1523 року.[3]
У 1542 році, після зруйнування татарами давнього костьолу у Боєвичах, згідно з клопотанням Яна Боратинського, хорунжого землі перемиської, старости рогатинського, єпископ Станіслав Тарло переніс парафію до Гусакова. [5]
9 березня 1603 року Сигізмунд III підтверджує грамоту Сигізмунда Августа, видану 16 липня 1550 р. в Пйотркові на прохання краківського віце-старости Петра Боратинського, згідно з якою один ярмарок в Гусакові перенесено з дня св. Катерини на день св. Станіслава, встановлено другий ярмарок в день св. Тройці та перенесено на інший день щотижневі торги[6].
У 1719 р. два місцевих священники Францішек Чарчевський та Ян Музікевич будували костьол на честь св. Станіслава. Костьол був посвячений 1828 року. До парафії належав монастир і костел о.о. кармелітів, заснований 1620 року за Костянтина Корнякта, дідича Гусакова і Сосниці і др.
У 1882 р. - містечко, Мостиського повіту, з Будами налічувало 106 римо-католиків, мало місцеву парафію РКЦ, Мостиського деканату, Перемишльської дієцезії. До парафії належало крім Гусакова, ще 14 сіл та містечок. Наприкінці ХІХ ст. при костьолі було Братство св.Трійці, 5 шкіл, каплиця на цвинтарі. Греко-католиків 800 осіб. Власність графа Людгарда Стадницького (Ludgard stadnicki)[5]
Орган місцевого самоврядування — Гусаківська сільська рада.
У селі працює новітня пекарня, також у ньому є маленький мотель, бар і кілька крамниць.
Є також дві церкви (Українська православна Київського патріархату і новозбудована греко-католицька) та римо-католицький костел.
Є середня школа, де окрім гусаківських школярів, навчаються діти з сусідніх сіл Гориславичі та Боєвичі, а також у 9-11 класах з Радохонець і Золоткович.
Цікаві факти
У 2009 році в селі було освячено греко-католицький храм святих Апостолів Петра і Павла, що належать греко-католицькій громаді. Гусаків — єдине в Україні село, де встановлено вітражний іконостас. Автор цього вітража Ігор Іванів.[8]
В селі підтримується давня місцева традиція святкування "Яблуневої ялинки" на Водохреще, яка має кілька легенд. З цією традицією пов`язаний романтичний звичай: хлопець, який хоче освідчитись дівчині у коханні має купити яблуко з "яблуневої ялинки", чим вище яблучко тим вища за нього ціна.За повір`ям — дівчина, якій хлопець подарує таке яблуко протягом року вийде заміж.[9]
Михайло Брилинський — ливарник, засновник єдиної у 1920-30 роках української ливарні дзвонів та художніх виробів фабрики «Відливарня дзвонів Михайла Брилинського у Львові»
Фединський Василь — український військовий діяч, командир сотні «Булава» та курінний Української Повстанської Армії на Дрогобиччині, член штабу воєнної округи УПА «Сян» на Перемищині, окружний референт Служби безпеки ОУН на Любачівщині.
Леві Іцхак бен Меїр з Бердичева(1740, Гусаків, Галичина — 1810, Бердичів)—один з найбільших хасидських цадиків кінця XVIII — початку XIX століть, який отримав при житті популярність як Бердичівський раббі.
↑W. Pociecha. Boratyński Jan, h. Korczak (†1546) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 308–309. (пол.)
.jpg)
