Маринович Микола

Микола Маринович
Полковник
Загальна інформація
Народження	21 грудня 1861(1861-12-21) с. Ішків, нині Козівський район, Тернопільська область
Смерть	1944(1944) с. Оселя, Яворівський район, Львівська область
Громадянство	ЗУНР
Військова служба
Роки служби	1893—1920
Приналежність	ЗУНР
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини  УГА
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919
Командування
30-й піхотний полк Австрійської армії, Генеральний штаб УГА
Нагороди та відзнаки
Ювілейна пам'ятна медаль 1898 Ювілейний хрест Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)

Микола Маринович (21 грудня 1861, с. Ішків, нині Козівський район, Тернопільська область — 1944, с. Оселя, Яворівський район, Львівська область) — український військовий діяч, начальник Генерального штабу Української Галицької Армії.

Життєпис

Микола Маринович народився 21 грудня 1861 року в селі Ішків (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Козівського району Тернопільської області, Україна) в родині народного вчителя.

Навчався у гімназії при монастирі оо. Василіян у Бучачі, гімназії в Тернополі, згодом закінчив Віденську Офіцерську школу і Австрійську Військову академію. До Першої світової війни служив комендантом (або просто служив) Тернополя, Золочева, Коломиї, Стрия.

У роки Першої світової війни командир 30-го піхотного полку на російському фронті. У 1916 році отримав важке поранення, з того часу на пенсії.

Після проголошення ЗУНР вступає до Української Галицької Армії. 3 листопада 1918 року полковник Микола Маринович обійняв посаду військового коменданта Львова:

Військовий командант пол. маршал Пфефер заявляє в присутности свого заступника, генерал-майора Крамаржа, свого шефа Генерального штабу полковника Амброза, його заступника підполковника Гофмана, що передає військову команду (Militärkommando) полковникові в стані спочинку Миколі Мариновичеви, визначеному Українською Національною Радою наслідникові, з нинішнім днем

8 листопада 1918 року звернувся з листом до повітових управ ЗУНР, в якому пропонував створювати Запасні команди, до яких набирати громадян 1895—1897 років народження, також брати на облік всіх здорових чоловіків віком 17—35 років.^[1]

Начальник Генерального штабу УГА, учасник польсько-української війни 1918—1919 років. Із УГА перейшов за річку Збруч, перебував до 1920 року.

Мешкав у селі Селиська (тепер Оселя Яворівського району Львівської області). Брав участь у діяльності ветеранських організацій УСС-УГА, був головою місцевої читальні «Просвіти».

Під час німецько-радянської війни 1941—1945 років перебував у Галичі, де навесні 1944 року закатований радянськими партизанами з'єднання партизанських загонів під командуванням генерал-майора М. І. Наумова.

Вшанування пам'яті

У селищі Козова, на Тернопільщині начесть Миколи Мариновича названа вулиця.

На фасаді будівлі Військової комендатури Львівського гарнізону, у якій в листопаді 1918 року працював полковник Микола Маринович — перший військовий комендант Львова, 2003 року встановлено пам'ятну таблицю (скульптор Іван Самотос).

Галерея

• 
  Меморіальна таблиця на фасаді будинку військової комендатури на площі Соборній, 6 у Львові
• 
  Могила полковника Миколи Мариновича в с. Оселя

Примітки

1. Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 143. — ISBN 5-7707-7867-9.

Джерела

• Весна Х., Мельничук Б. Маринович Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 459. — ISBN 966-528-199-2.
• К. Є. Науменко Маринович Микола [Архівовано 23 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 507. — ISBN 978-966-00-1028-1.

Посилання

• Журнал «Воєнна історія» [Архівовано 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]. — 2008. — № 6 (42).
• В Яворівському районі вшанують пам'ять полковника УГА Миколи Мариновича // ZIK. — 2008. — 29 жовтня.
• Вояки УГА.

Біографії   Історія   Тернопільщина