Кам'яне-Случанське

село Кам'яне-Случанське
Герб
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Сарненський район
Тер. громада	Вирівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA56080030050074863
Облікова картка	Кам'яне-Случанське
Основні дані
Засноване	1509 (найдавніша з відомих писемна згадка)
Населення	1379
Площа	1,709 км²
Густота населення	806,9 осіб/км²
Поштовий індекс	34543
Телефонний код	+380 3655
Географічні дані
Географічні координати	51°13′02″ пн. ш. 26°48′01″ сх. д.^H G O
Середня висота над рівнем моря	159 м
Водойми	річки: Случ, Тусталь, Ремінь
Місцева влада
Адреса ради	34543, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Кам’яне-Случанське, вул. Литовська, 1а
Карта
Кам'яне-Случанське
Кам'яне-Случанське
Мапа
Кам'яне-Случанське у Вікісховищі

Кам'яне-Случа́нське (до сер. ХХ ст. Кам'яне́, Камінне) — село у Вирівській сільській громаді Сарненського району Рівненської області України.

Географія

Село на південному заході Полісся, розташоване по лівому березі річки Случ.

Герб

У щиті з чорною базою, вищерблено перетятому зеленим і лазуровим, поверх всього срібний гусак з червоними дзьобом і лапами і чорними очима.^[1]

Історія

У XV — пер. пол. XVI століття Кам'яне у складі Великого князівства Литовського. Адміністративно належало до Овруцького староства Київського воєводства.

Уперше на письмі згадується 1509 року як село КамяноԐ. Згідно привілею короля і великого князя литовського Сигізмунда І Старого, руські бояри Дмитро, Богдан і Андрій Івашенцевичі отримали низку маєтків на Київщині: Рют Новий і Старий, Тоганів, Очків, Новосільці, Костомирів, села й селища Кам'яне, Опачичин (Іспачичі), Мухоїдовичі, Кобановичі, Максимовичі, Загальці, Скубричі, Жерове, Копилове, Новостав, Совку, Воронине, Борисів, а також двори в Києві та Овручі. До того часу Кам'яне разом з переліченими поселеннями належало Івану Львовичу князю Глинському.^[2]

У 1522 році свої права на село Кам'яне заявили волинські бояри Василь Боговитинович та Семен Бабинський. На цей час воно ще належало київським боярам Івашенцевичам.

У ревізії Овруцького замку від 1545 року село зазначене вже як власність Семена Бабинського, а згодом його сина Андрія Бабинського.^[3]

З 1569 року й по кін XVIII ст. ці землі були інкорпоровані до складу Польської Корони згідно Люблінської унії. На північ, одразу за селом Чудель розпочиналися землі Пинського повіту Берестейського воєводства, які й далі належали до Великого князівства Литовського. По інший берег річки Случ — землі Луцького повіту Волинського воєводства Корони Польської. До др. пол. XVIII ст., Кам'яне — володіння та один з головних центрів шляхтичів Бабинських. Поряд функціонували кам'яні рудні, за наявності лісу тут виготовляли попіл, поташ які сплавляли річкою Случ, зокрема на експорт до портів Балтійського моря.^[4]

Відомо, що у Кам'яному функціонувала церква Св. Василя Великого (соснова, дерев'яна), яку було зведено у 1722 році.

На 1789 рік селом володів Антоній-Ян-Непомуцен князь Святополк-Четвертинський.

З 1793 року у складі Волинського намісництва Російської імперії. З 1804 року Волинська губернія.

Станом на 1859 рік, Кам'яне було власницьким селом, тут діяла дерев'яна православна церква та римо-католицька каплиця, налічувалося 47 дворів та 313 жителів (111 чоловіків і 202 жінок), з них 294 православних, 14 римо-католиків і 5 євреїв^[5].

У 1906 році село належало до Вирівської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 110 верст, від волості 10. Дворів 115, мешканців 872^[6].

З 1917 по 1920 рік у складі Погоринського краю Української Народної Республіки.

З 1921 по 1939 рік у складі Сарненського повіту, Волинського воєводства, Польської республіки.

Після вторгнення Червоної армії 17 вересня 1939 року до Польщі, Кам'яне у складі Сарненського району, Рівненської області, УРСР.

Під час німецької окупації у складі Рівненської управи Райхскомісаріату Україна. Від початку 1944 року знову складі Сарненського району, Рівненської області, УРСР. Було змінено історичну назву села Кам'яне на — село Кам'яне-Случанське.

З проголошенням відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року, Кам'яне-Случанське — Сарненський район Рівненської області.

Від 1 січня 2021 року, відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року, Кам'яне-Случанське у складі Сарненського району, Рівненської області до якого увійшли також бувші Рокитнівський та Дубровицький райони.

Інше

Село Кам'яне-Случанське належить до 3 зони радіоактивного забруднення^[7].

Населення

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1 330 осіб^[8].

На 2021 рік населення становить 1379 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[9]:

Мова	Відсоток
українська	99,85 %
російська	0,07 %

Примітки

1. Герб села на сайті Українська геральдика
2. Андрій Блануца (2017). Земельна політика Яґеллонів на українських теренах Великого князівства Литовського (1440–1572 рр.) (українська) . Київ. с. 291.
3. Цинкаловський О. «Стара Волинь і Волинське Полісся» Вінніпег, 1984р. Т.1. 601 с. с. 484.
4. Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. с. 122—123.
5. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 655. (рос. дореф.)
6. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 18 лютого 2020.
7. Радіологічний стан територій, віднесених до зон радіоактивного забруднення (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2014. Процитовано 29 грудня 2013.
8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
9. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.

Джерела

• Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». — Kraków, 1888. — S. 122—123
• Національна академія наук України. Інститут історії України. Андрій Блануца. Земельна політика Яґеллонів на українських теренах Великого князівства Литовського (1440—1572 рр.). Ст. 291.
• Сергій Безносюк. Шляхта руських земель. Івашенцевичі-Макаревичі.
• Цинкаловський О. «Стара Волинь і Волинське Полісся» Вінніпег, 1984 р. Т.1. 601 с. Ст. 484

Література

• Теодорович Н. И. Каменное // Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. — Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2: Уѣзды Ровенскій, Острожскій и Дубенскій. — С. 615-616. (рос. дореф.)

Посилання

• Облікова картка с. Кам'яне-Случанське. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.

Географія   Рівненська область   Україна