У «реєстрі вибирання поборів з місця його королівської милості Овруча 1571 року» вказані всі категорії, а часом навіть імена, овруцької шляхти:
Шляхта Овруцька, які в місці мешкали і доми свої мали: Степан і Федір Каленниковичі, Степан Мотузка, Дашук і Федір Пошіпта, Степан Кожан, Богдан та Іван Першкович, Федько Свищ з матір'ю, Фома Полупан, Петро Таксима, Мишко Макарович, Мартін Крупка.
Бояри короля його милості путні: село Мошки 11, Гошів 9 (в тому числі Михайло Матвійович мав 2-х Огроднік), Волкович 6, Болсунов 8, Гайовича 5.
Шляхта Овруцька, яка своїх підданих не мала, але з димів своїх платила: село Невмержиці — Димитр, Яцько, Васько Невмержицький, Грін і Оникей Сідкевичі, Андрій та Іван Гридковичі, Федір Іванович, Сахно; село Левковичі — Сезин, Томило, Гвен, Грицько Нелиповича, Сидор Остапович і Зенко Серкович; село Кобилін — Степан Колочіч, Іван Кроль, Матвій Тимошко, Йохим, Марко і Васько Ходорович, Лаврук, Грицько Семенович, Іван Васильович, Тарасова вдова, Федько, Денис Андрійович, Гнат, Андрій Кузьмич; село Закусили — Степан і Богдан Закусило, Якоб Каленникович, Васьковський з підданим своїм, боярин S. ?; село Гапоновичі Мочульський — Іван, Артем і Грицько Гапоновичі, Мишко Завялич; село Доротич — Іван Доротич і його зять; село Вержбовское — Павло Вержбовський і його зять Малинич.
Бояри короля його милості путні, які під собою потроху землі мають: село Білка.
Бояри короля його милості путні, убогі: село Круки.
Піддані короля його милості, роботні: село Жеревці.
Зем'яни короля його милості: пан Філон Семашко і Грицько Якович з Ноздрище, Кирик Лучичі з Чарногубовского.
Бояри короля його милості Заушські: село Дідковичі, Ходовичі, Меленовці, Бобриново, Іскоростін, Белошіце, Недашки, Вигів, Скурати.[10]
Київські та овруцькі землевласники в 1581 році
Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. — Dział II-gi: «Ziemie ruskie» Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. — Warszawa; Wiedeń, 1899—1904, (Карта № 8, Овруцький повіт)
Згідно з Книгою поборів № 32 «за регістром вибирання поборів землі Київської за 1581 рік у осілих збиралося по 15 грошів, від загродніков по 4 гроша і від коморники по грошів 2», де поіменно вказані землевласники київські (в тому числі Овруцький) з їх володіннями:
Отець ігумен и браття його монастиря Пустинського Микульського: Зубковичі, Ілаки, Черніговці, Скородне, Мухоїдовичі, Княжище, Бортники, Ковалин, Гвоздів, Вета.
Князь Юрій Корецький: Ярова, Борова, Ходорковичі, Київ (частина), Житомир (частина), Овруч (поборы з торговців, ремісників, куничників, бояр, что в місте мешкають під юрисдикцією замковою), Коростишів, Топорище, Старий Хоростишів и Волосів, Старовичі, Сидоровичі, Солодирі, Горошковичі.
Пан Олександр Тиша: містечко Ходорків, Сидоровичі.
Князь Владислав Збаражський: Кухарі, Захальче, Ясениць.
Бояри Корчовські: Іван, Яцько, Грицько Гапоновичі, Мисько Романовичі, Богдан Лавринович з Тенелиловського.
Заушани: Мелени (два брата), Скурати, Василь Малкович (Ходаки), Богдан Каленський, бояри з Недашек і з Кліщів, Радзивон с Білошиць.
Невмержицькие бояри, осідлых 6. Розмерко и Грин Гаєвичи 1 флор. Від бояр 4 брати Гайовичів по грошей 15.
Заушські бояре з села Дзедковичі: Іван Угельський, Яків Каленух, Сцинаховський з братом, Іван Багриновський, Йосип Петрович Іскоростенський, Стефан Лучич, Яцько й Ігнат Виговські, Федір Куташник з синами своїми.
Бояри з Бехова 2 дали по гр. 15.
Іван Федорович піп Микульський із села Мочульниці.
Бояри Левковські 3, а четвертей Верповський дали по 15 грошей.
↑«Жикгимонт, Божью милостью король. Чинимъ знаменито симъ нашимъ листомъ, ижъ бачачи пильную, верную а накладную службу наместника Вруцкого пана Сенка Полозовича, пожаловали есмо его, дали ему замокъ нашъ Вручий з местомъ и зъ людьми и съ тивунствомъ Вруцкимъ держати со всимъ по тому, как первыи врадники наши держивали до его живота…Лета Божьего 1510 месяца ноября 23 день, индиктъ 14». (Литовская Метрика. Книга Записей VIII, лист 406, 407).
↑Spisy pod red. Antoniego Gąsiorowskiego, t. III: Ziemie Ruskie, z. 4: Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV—XVIII wieku, opracowali Eugeniusz Janas i Witold Kłaczewski, Kórnik: Biblioteka Kórnicka. 2002. S. 98—101.
↑Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. Волинь і Центральна Україна.- Видання друге, переглянуте і виправлене.- К. 2008
↑Adam Boniecki. Herbarz Polski, Tom XIV, стр. 208. Warszawa, 1911
↑Указатель к изданиям Временной комиссии, Т. 2, П. П. Новицкого, Киев, 1883 г.
↑Zrodła Dziejowe, T. XX, стр. 25-29. Warszawa, 1894.
Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!
