Величезна сосна з кількома кремезними розгалуженнями-«пасинками» стоїть в південній частині с. Вежиця на старій піщаній дорозі з с. Черемель (Чермень). За переказами дерево вбирали ритуальними тканинами (намітками, хустками, полотном, стрічками), під його густою кроною ховалися від дощу пастухи та подорожні, біля нього було джерело, приблизно на початку ХХ ст. біля дерева була встановлена каплиця, на Водохреще хресним ходом вежичани ходили до каплички і святили воду з джерела, вішали на дерево «оброки». Років з 30 тому дерево почало висихати, тоді ж зникло і джерело, нині дерево поступово руйнується, лишився тільки стовбур з кількома розгалуженнями, хвої на якому вже немає. Нині дерево залишається важливим сакральним об’єктом для вежичан – «оберігає, спасає село», сюди приходять хресним ходом на свято Маковія, звершується служба біля каплиці, проте, окремі люди можуть приходити до дерева в будь-який час, незалежно від релігійних свят.[3]
