Село належить до 3-ї зони радіоактивного забруднення[2]. У селі розташована Успенська церква XVII століття[1].
Історія
Клесів на мапі Речі Посполитої (карта створена у 1899—1904 роки). Поряд також знаходиться Воля Клесівська, яка сьогодні є частиною смт Клесів.
Дата заснування достеменно невідома. Клесів згадується вже у 1809 році, після третього поділу Польщі 1795 року, у краєзнавчій праці «Волынскія записки, сочиненные Степаномъ Руссовымъ въ Житомире 1809», написаній Волинським губернським прокурором С. В. Русовим[3].
Станом на 1859 рік, Клесів був державним селом, тут діяла дерев'яна православна церква, налічувалося 48 дворів та 430 жителів (215 чоловіків і 215 жінок), з них 428 православних і 2 євреїв[4].
1902 року за кілька кілометрів від села збудовано залізничну станцію, яка дістала однойменну назву (сьогодні це смт Клесів)[5]. У 1906 році у Клесові було 116 будинків, мешкало 800 осіб[6]. За переписом 1911 року у селі мешкало 1 026 осіб, була однокласова школа, 3 крамниці, тартак, державна горілчана крамниця та шинок[1].
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Клесівської селищної громади.[7]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1571 особа, з яких 771 чоловік та 800 жінок.[8]
↑Русов, Степан (1809). Волынскія записки, сочиненные Степаномъ Руссовымъ въ Житомире (російською) . Санкт-Петербург напечатано на Императорской типографии: Санкт-Петербург. с. 231.
