Біле (Сарненський район)

село Біле
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Тер. громада Миляцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA56080110020062054
Облікова картка с Біле 
Основні дані
Засноване фіксується в документах XVI ст.[джерело?]
Населення 279 (01.01.2011)[1]
Площа 0,4[джерело?] км²
Густота населення 760[джерело?] осіб/км²
Поштовий індекс 34135[джерело?]
Телефонний код +380 3658[джерело?]
Географічні дані
Географічні координати 51°38′52″ пн. ш. 26°42′53″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		141[джерело?] м
Найближча залізнична станція Мілячі[джерело?]
Місцева влада
Адреса ради 34133, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Миляч, вул. Шкільна, 283
Карта
Біле. Карта розташування: Україна
Біле
Біле
Біле. Карта розташування: Рівненська область
Біле
Біле
Мапа
Мапа

CMNS: Біле у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Біле.

Бі́ле — село в Україні, у Миляцькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області.[2]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади[2] [3]Населення становить 279 осіб (2011).[1]

Назва

Інші найменування села Біле:[джерело?]

  • Бяла над Горинєм;
  • Біла;
  • Мілячі (через ж/д станцію);
  • Станція.

Польською мовою згадується як Biała.[4]

Географія

Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Сарненського району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «конфліктна».[5]

Клімат

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[6] Опадів 617 мм на рік.[6] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 29 мм.[6] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 90 мм.[6] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм.[6] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C.[6] Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.[6]

Клімат Білого
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,3 3,4 12,4 19,3 22,9 23,9 23,1 18,3 11,7 4,7 −0,1 11,3
Середня температура, °C −5,6 −4,5 −0,3 7,5 13,7 17,5 18,6 17,7 13,3 7,7 2,2 −2,6 7,1
Середній мінімум, °C −8,6 −7,7 −3,9 2,7 8,2 12,1 13,3 12,3 8,3 3,8 −0,3 −5,1 2,9
Норма опадів, мм 36 30 29 42 57 90 82 65 57 45 42 42 617
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Пам'ятки природи

  • Більське урочище — лісове заповідне урочище площею 10 га, розташоване в Більському лісництві.[7]

Історія

Станція Біла на мапах
Роз'їзд Білий[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Станція Біла[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Фіксується у документах XVI століття. З кінця XVII століття входило до володінь графів Броель-Плятерів. У XIX столітті — залізнична станція.[джерело?] 

    Дата заснування села Біла відома дуже точно – це 1897 рік, оскільки село було  першопочатково невеличкою залізничною станцією. 

    Життя цього села і надалі нерозривно було пов’язане із залізницею Рівне-Лунинець  (через Сарни), яку було прокладено у 1885 році. Колія залізниці проходила через  село Біла і поблизу села Миляч (залізницю було одержавлено у 1895 році). Довжина  залізниці на відрізках Рівне-Сарни і Сарни-Лунінець була майже однаковою – по 91  версті (97 кілометрів). Перший потяг по залізниці пройшов 2 серпня 1885 року.

    Залізничну станцію було засновано і відкрито у 1897 році на необжитій і  незаселеній території поблизу тогочасного села Біла (сучасне – Лугове). Дана станція  пізніше переросла в село (сучасне село Біла). З цього часу територія залізничної станції починає розвиватися відособлено, тут було закладено лісопереробну промисловість (збудовано лісопильний завод), а в кінці XIX століття навіть існувала сірникова фабрика. В народі за цією місцевістю закріпилася назва «Роз'їзд». 

    Протягом 1910-1917 рр. за сприяння Дубровицького графа Вітольда Броель Плятера біля залізничної станції Бяла (сучасне село Біла) для полегшення доставки сировини на лісозавод було розпочато будівництво вузькоколійки в напрямку Житомира, що простягалася двома гілками до хуторів Прилап і Перси на загальну довжину близько 14 кілометрів.

    У 1917 році на станції Біла відбувається страйк на будівництві вузькоколійки. Серед організаторів страйку були Ірина Пирішко і Микита Секо-Бебес. Одразу після придушення страйку їх разом з іншими організаторами і учасниками було звільнено з роботи.

   Період 1917-1921 років був дуже складним, оскільки постійні протистояння, військові виступи хвилями прокочувалися по території Полісся, а влада змінювалася ледь не щодня. 

   Після укладення Ризького мирного договору 4 лютого 1921 р. село увійшло до складу II Речі Посполитої і було включилено до складу Поліського воєводств. Після адміністративної реформи 1922 року село було включено до складу Висоцької волості, Столінського повіту, Поліського воєводства. 

    За часів ІІ Речі Посполитої (до 1939) село лишалося важливим залізничним вузлом, центром лісопильної промисловості регіону. Цей статус зберігся за населеним пунктом і в радянські часи, коли село стало робітничим поселенням, місцем працевлаштування населення з навколишніх сіл.

До 1917 року входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році залізнична станція Біла входила до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.[11] У 1935 році залізнична станція Біла разом із селом Біла та хутором Перса належали до однойменної громади гміни Висоцьк Поліського воєводства.[12]

За часів ІІ Речі Посполитої (1918—1939) — важливий залізничний вузол, центр лісопильної промисловості регіону. Цей статус зберігся за населеним пунктом і в радянські часи, коли село стало робітничим поселенням, місцем працевлаштування населення з навколишніх сіл.[джерело?]

У 1947 році село Біле разом з хутором Біла підпорядковувалося Більській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[13]

Село Біле було взяте на облік і підпорядковане Миляцькій сільській раді згідно з рішенням Виконавчого комітету Ровенської обласної ради народних депутатів від 16 грудня 1986 року.[14] Постанова опублікована у «Відомостях Верховної Ради України» 27 січня 1987 року.[14]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[15] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][17] У 1991—1992 роках забруднення ґрунтів становило 1,92 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 9,61 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 324 мбер, з якої: зовнішнього — 25 мбер, загальна від радіонуклідів — 299 мбер (з них Cs — 288 мбер).[18]

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1921[4] 62 —
1989[19] 357 +475.8%
1993[18] 302 −15.4%
2001[20] 300 −0.7%
2011[1] 279 −7.0%
2017[21] 247 −11.5%
2019[джерело?]/> 202 −18.2%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2020 року населення села становить 225 осіб.

Станом на 10 вересня 1921 року на залізничній станції Білій налічувалося 10 будинків та 62 мешканці, з них: 26 чоловіків та 36 жінок; 57 православних, юдеїв та 5 римо-католиків; 45 українців (русинів), 13 білорусів та 4 поляки.[4]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 357 осіб, з яких 175 чоловіків та 182 жінки.[19] На кінець 1993 року в селі мешкали 302 жителі, з них 67 — дітей.[18]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 300 осіб.[20]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[22]

Мова Кількість Відсоток
українська 302 99.34%
російська 1 0.33%
білоруська 1 0.33%
Усього 304 100%

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[23]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 45 30 75
18-39 51 42 93
40-59 28 27 55
60+ 19 37 56
Разом 143 136 279

Соціально-економічні показники

Працездатність (станом на 2011 рік)[24]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 279
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
69 28 50 20 119 49 18 7 34 14 52 21
Зайнятість (станом на 2011 рік)[25]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 279
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
120 21 80 14 200 34 40 6 65 11 105 18
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[26]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
223 22 103 - - 24 2 - - 4 18 - - 1

Політика

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.[2]

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155.[27] У селі розташована виборча дільниця № 560276.[27] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 207 осіб.[1]

Спорт

У селі Біле є власна футбольна команда «ФК Сокіл»[28] створена у 2015 році. Також її активна діяльність ведеться як на фейсбуці [29]так і в інстагармі[30]

Інфраструктура

Селище має залізничну станцію під назвою «Мілячі». Утримує Більське лісництво Висоцького лісгоспу, нижній склад, декілька магазинів та малих підприємств.

Селище має свою офіційно затверджену групу в фейсбуці [31]та інстаграмі[32].

Галерея

Див. також

Примітки

Коментарі

  1. ↑ рос. Рзд. Бѣлый.
  2. ↑ нім. Ausw. Bjely.
  3. ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[16]

Джерела

  1. ↑ а б в г Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. ↑ а б в с Біле // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  4. ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. {{cite book}}: Недійсний |nopp=n (довідка) (пол.)
  5. ↑ Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  6. ↑ а б в г д е ж Bile climate: Average Temperature, weather by month, Bile weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  7. ↑ Коротун, 1996, с. 265.
  8. ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
  9. ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  10. ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
  11. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  12. ↑ Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
  13. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 439.
  14. ↑ а б ВВРУ, 1987, № 4, стор. 56
  15. ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  16. ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  17. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  18. ↑ а б в Коротун, 1996, с. 270.
  19. ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  20. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  21. ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019. [Архівовано 2019-10-09 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  24. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  25. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  26. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  27. ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019. [Архівовано 2020-09-30 у Wayback Machine.]
  28. ↑ FC Sokil | ФК Сокіл с. Біле. www.instagram.com (Українська) . 2015. Процитовано 16 липня 2018.
  29. ↑ ФК Сокіл с.Біле. www.facebook.com (Українською) . 2015.
  30. ↑ ФК Сокіл с. Біле. www.instagram.com (Українською) . 2015.
  31. ↑ с. Біле Сарненського р-н. www.facebook.com (Українською) . 2015.
  32. ↑ с. Біле Сарненського р-н. www.instagram.com (Українською) . 2015.

Книги

  • Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

Мапи

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Біле (Сарненський район)

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!