PROFILBARU.COM

Бєсс
Бєсс
дав.-гр. Βήσσος; лат. Bessus
	страта Бєсса
Народився	невідомо
Помер	329 до н. е. ; Екбатани; ·страта
Діяльність	політик
Титул	цар
Посада	сатрап
Термін	330—329 роки
Попередник	Дарій III
Наступник	Александр Македонський
Конфесія	зороастризм
Рід	Ахеменіди
Батько	Оксатр
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Бєсс (*д/н —329 до н. е.) — державний діяч Стародавньої Персії, самопроголошений царем царів як Артаксеркс V.

Життєпис

Походив з династії Ахеменідів. Син Оксатра. Був призначений сатрапом Бактрії^[коли?], де збирав війська проти македонян. Проте не встиг прибути із загонами до битви при Іссі.

331 року до н. е. очолював перську кінноту в битві при Гавгамелах. У 330 році до н.е захопив Дарія III, який втік після битви, і повів закутого царя за собою. Здібний і заповзятливий діяч^{[джерело?]}, намагався в боротьбі з Александром Македонським перешкодити остаточній загибелі Перської держави.

Разом із сатрапами-однодумцями він захопив правління замість Дарія III. Коли Александр Македонський дізнався про долю Дарія III, він негайно розпочав переслідування Бєсса і його послідовників. Коли переслідувачі майже наздогнали втікачів, Дарія III смертельно поранили, кинули на дорозі і намагалися дістатися до північних провінцій Перської держави.

Уклавши союзи з іншими сатрапами (Сатібараном з Арії, Бабістаном з Вавилону, Мімасом з Согдіани, Барсентом з Арахозії), у липні 330 року до н. е. Бєсс змусив проголосити себе царем царів під ім'ям Артаксеркса V (більшість дослідників не визнає його статусу). Македонські війська тим часом продовжували переслідування й у важких переходах на початку 329 року до н. е. нагнали Бєсса в Согдіані, де його взяв у полон Птолемей Лагид.

Бєсса віддали для покарання до персько-лідійського суду, його було засуджено до смерті й четвертовано в Екбатані.

Джерела

Gershevitch, Ilya; William Bayne Fisher; J.A. Boyle The Cambridge History of Iran, Volume 2 Cambridge University Press 1985 ISBN 978-0-521-20091-2 p.449
Pierre Briant, Histoire de l'Empire perse, de Cyrus à Alexandre, 1996
Waldemar Heckel: Who's Who in the Age of Alexander The Great: Prosopography of Alexander's Empire. Blackwell, Oxford 2006, S. 71f.