Бактрія грала одну з провідних ролей в Азії. Головним містом й столицею було місто Балх (грецькою Бактра) у сучасному північному Афганістані.
Назва
Назва Бактрія відома в історії з грецьких джерел. Проте початкова назва краю була Балх, що досі збереглася у регіоні. Греки після здобуття головного міста краю Балх перейменували його на Бактра.
За твердженням багатьох істориків Балх був місцем зосередження індо-іранських племен у 2500—2000 роках, які згодом посунули на південний захід у Іран й на південь у Пакистан й Індію й колонізували їх.
Пророк зороастризму Зороастер (Заратуштра) народився й прийняв своїх перших вірян у краї з плодючою землею у гірській країні, що оточена пустелями Тюрану. Авестійська мова, якою написана найдавніша частина Авести є найдавнішою записаною формою східноіранських мов.
З середини 6 сторіччя до Р. Х. Бактрія входила до держави Ахеменідів, коли була приєднана перським царем Киром Великим.
Балх-Бактрія була провінцією Персії в Азії. Її кордон проходив по річці Окс (Амудар'я). За річкою на її правому березі починалася перська провінція Согд, що називали також Трансоксанія (Заоксія). Балх й Маргу (Маргіана) були 12-ю сатрапією перської держави.
Бактрійський сатрапБесс вбив перського царя Дарія III й проголосив себе царем Артаксерксом V у 330 році до н. е. Він намагався протистояти Алесандру Македонському з Бактрії, проте був вимушений відступити у Согд, де був наздогнаний військом Александра й страчений розривом між двох дерев у 329 році до н. е. як бунтівник.
За держави Селевкідів тут було побудовано багато грецьких міст, а грецька мова стала панівною, завдяки багатьом грецьким дисидентам, висланим у заслання у цей найвіддаленіший край.
Виснажлива війна Селевкідів з Єгиптом дала змогу сатрапу Бактрії Діодоту проголосити 225 року до н. е. незалежність й приєднати Согдіану до складу Греко-Бактрійського царства.
Грецька мова була офіційною, а народна бактрійська мова була еллінізована із заміною алфавіту на грецький. Наслідом еллінізації народної мови є багатий пласт грецьких слів у афганській мові (пушту) й малочисельних мовах Бадахшану.
За часів Греко-Бактрійської держави поширюються зв'язки з Китаєм. Китайський уряд посилав відкривачів, послів й згодом їм вдалося домовитися про організацію торгових зв'язків, що в історії відомо під Шовковим шляхом.
Греко-бактрійці отримали поразку від степовиків саків. Поблизу Тилля-тепе біля північноафганського міста Шибарган на заході Бактрії було знайдено багате захоронення сакського царя з часів їхнього панування у I сторіччі до н. е. з сережками, що зображають людину серед двох драконів.
Згодом вони були переможені ятіями (юечжі, кушани), що змусили бактрійців перемістисти свій центр на південь. Так утворилося державне формування, що відоме в історії як Греко-індійське царство.
З 60 року Бактрія стала центром Кушанської імперії сформованої кушанами (ятії), які у греків відомі як тохарами. Країна Бактрія почала йменуватися Тохаристан.
