Транспорт Східного Тимору

Транспорт Східного Тимору
Транспорт Східного Тимору
	Транспортна система Східного Тимору (англ.)
Територія
Площа	14,9 тис. км² (160-те)
Рельєф	гористий
Найвища точка	гора Татамайлау (2963 м)
Повітряний
Аеропортів	6 (176-те)
Наземний
Автошляхів	6,0 тис. км (149-те)
Водний
Узбережжя	706 км
Головний порт	Ділі
Адміністрування
Орган	Міністерство громадських робіт, транспорту та зв'язку
Голова	міністр Гастао ді Соуза

Транспорт Східного Тимору представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 14 874 км² (160-те місце у світі)^[1]. Форма території країни — видовжена у субширотному напрямку, з ексклавом Окусі; максимальна дистанція з півночі на південь — 80 км, зі сходу на захід — 265 км^[2]^[3]. Географічне положення Східного Тимору дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між Австралією та Південно-Східною і Східною Азією^[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Східного Тимору

Загальна довжина автошляхів у Східному Тиморі, станом на 2005 рік, дорівнює 6 040 км, з яких 2 600 км із твердим покриттям і 3 440 км без нього (150-те місце у світі)^[1].

Див. також: Автошляхи Східного Тимору та Номерні знаки Східного Тимору

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Східного Тимору

У країні, станом на 2013 рік, діє 6 аеропортів (176-те місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 4 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (2);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (2)^[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 8 гелікоптерних майданчиків^[1].

Східний Тимор є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 4W, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[5]^[1]. Аеропорти Східного Тимору мають літерний код ІКАО, що починається з — WP^[1].

Див. також: Авіакомпанії Східного Тимору та Аеропорти Східного Тимору

Водний

Докладніше: Водний транспорт Східного Тимору

Морський

Головні морські порти країни: Ділі, Окусі.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 1 морського судна з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) (151-ше місце у світі), з яких: вантажно-пасажирських суден — 1^[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Східного Тимору

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство громадських робіт, транспорту та зв'язку. Станом на 18 квітня 2016 року міністерство в уряді Руї Марі] ді Араужу очолював Гастао ді Соуза^[6].

Див. також

Економіка Східного Тимору

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Timor-Leste : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 30 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ Timor-Leste : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 30 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.