Ді́лі (тетумDili, порт.Díli) — столиця та найбільше місто Східного Тимору. У Ділі знаходяться центральні державні органи Демократичної Республіки Східного Тимору. Ділі — головний порт і комерційний центр Східного Тимору. У місті знаходиться летовище, назване на честь національного героя Східного Тимору Ніколау Лобато[3].
Ділі розділений на 18 районів (Sucos), кожен з яких має голову і раду. У місті знаходиться декілька навчальних закладів: приватний університет, політехнічний інститут, педагогічне, медичне і адміністративне училища. У місті є також велика регіональна бібліотека і шпиталь. Вершину мису Фатукака, з якої відкривається панорама всього міста, вінчає масивна статуя Христа.
Географія
Урядовий палац у Ділі
Місто розташоване на північному узбережжі острову Тимор, на висоті 11 метрів над рівнем моря, у південній частині Малих Зондських островівМалайського архіпелагу. Є центром однойменної округи, до якої крім власне міста і околиць входить острів Атауро. Ділі — найбільший культурний і туристичний центр країни.
В околицях Ділі переважають вічнозелені та листопадні види дерев і чагарників, рівнини вкриті травою аланг-аланг. Деревні породи (дикорослі): евкаліпт, сандалове дерево із запашною деревиною (ендемік), тикове, червоне і залізне дерево, пальми різних порід. Фауна представлена оленями, кускус, какаду та бео, ящірками та зміями, різноманітними рибами і морськими тваринами.
Населення — 193 563 осіб[4]. Більша частина населення Ділі розмовляє індонезійськими мовами (атоні, тетум, мамбай, тукудеде та ін.), частина корінних мешканців (маре, бунака, макасаї, дагода та ін.) — на мовах, близьких до папуаських. У столиці є також невелика кількість португальців та китайців. Ділі відомий своїми ритуальними і церемоніальними танцями (тобі-тобі тв інші), виконуваними у своєрідному музичному стилі крончонґ, який народився у результаті взаємодії місцевої і португальської культур.
Історія
Герб міста португальського періоду
Найдавніші історичні відомості про Тимор свідчать про те, що в XIV ст. територію, на якій нині знаходиться Ділі, населяли племена, котрі платили данину яванській державі Маджапахіт. Починаючи з XV ст. острів став об'єктом колоніальної експансії португальців і голландців.
Ділі засноване у 1520 році португальцями. У 1596 році Ділі став столицею Португальського Тимору. 1859 року острів Тимор поділили на 2 частини: Нідерландам дісталася південно-західна частина, Португалії — північно-східна, територія сучасної Ділі[5]. У результаті геноциду, проведеного колонізаторами і португальсько-голландських зіткнень населення острова скоротилося, а його економічний і культурний розвиток було паралізовано на довгі роки.
Під час Другої світової війни Ділі був окупований Японією. З утворенням Індонезійської республіки у 1945 році, колишня нідерландська частина Тимору увійшла до її складу і стала колонією, а у 1975 році до Індонезії приєднали і португальську частину острова. Ділі став великим адміністративним центром Східного Тимору. У 1999 року більша частина Ділі була зруйнована в ході збройного конфлікту з індонезійськими військами. 20 травня 2002 Індонезія проголосила незалежність Східного Тимору, столицею якого стало Ділі.
Клімат
У Ділі панує субекваторіальний мусонний клімат, температура повітря у місті впродовж усього року + 25-27 °С, опадів випадає 1000 мм на рік. Сухий сезон триває з травня по листопад.
↑Klimatafel von Díli, Insel Timor / Ost-Timor(PDF). Baseline climate means (1961-1990) from stations all over the world (German) . Deutscher Wetterdienst. Архів оригіналу(PDF) за 21 жовтня 2020. Процитовано 29 January 2016.
