Транспорт Зімбабве

Транспорт Зімбабве
Транспорт Зімбабве
	Транспортна система Зімбабве (англ.)
Територія
Площа	390,7 тис. км² (61-ше)
Рельєф	гористий
Найвища точка	гора Ньянгані (2592 м)
Повітряний
Аеропортів	196 (29-те)
Наземний
Автошляхів	97,3 тис. км (49-те)
Залізниць	3,4 тис. км (53-тє)
Водний
Узбережжя	0 км
Найбільше озеро	Кариба ( км²)
Трубопровідний
Трубопроводів	270 км
Адміністрування
Орган	Міністерство транспорту та розвитку інфраструктури
Голова	міністр Оберт Мпофу

Транспорт Зімбабве представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 390 757 км² (61-ше місце у світі)^[1]. Форма території країни — компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 740 км, зі сходу на захід — 820 км^[2]^[3]. Географічне положення Зімбабве дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Південної Африки; виходу до вод Світового океану країна не має^[4].

Історія становлення і розвитку

Автомобільний

Докладніше: Автомобільний транспорт Зімбабве

Загальна довжина автошляхів у Зімбабве, станом на 2002 рік, дорівнює 97 267 км, з яких 18 481 км із твердим покриттям і 78 786 км без нього (47-ме місце у світі)^[1].

Див. також: Автошляхи Зімбабве та Номерні знаки Зімбабве

Залізничний

Докладніше: Залізничний транспорт Зімбабве

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 3 427 км (53-тє місце у світі), з яких 3 427 км вузької 1067-мм колії (313 км електрифіковано)^[1].

Повітряний

Докладніше: Цивільна авіація Зімбабве

У країні, станом на 2013 рік, діє 196 аеропортів (29-те місце у світі), з них 17 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 179 із ґрунтовим^[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 3 (0);
від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (0);
від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 5 (3);
від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 7 (104);
коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (72)^[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 4 повітряними суднами^[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 370,2 тис. осіб^[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 962,6 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)^[1].

Зімбабве є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — Z, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)^[1]^[5]. Аеропорти Зімбабве мають літерний код ІКАО, що починається з — FV^[1].

Див. також: Авіакомпанії Зімбабве та Аеропорти Зімбабве

Водний

Докладніше: Водний транспорт Зімбабве

Річковий

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року невідома. Головна водна транспортна артерія країни — озеро Кариба.

Головні річкові порти країни: Бінга і Кариба на Замбезі.

Трубопровідний

Загальна довжина продуктопроводів у Зімбабве, станом на 2013 рік, становила 270 км^[1].

Міський громадський

Докладніше: Міський громадський транспорт Зімбабве

Державне управління

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту та розвитку інфраструктури. Станом на 22 липня 2015 року міністерство в уряді Едмунда Габріеля Мугабе очолював Оберт Мпофу^[6].

Див. також

Економіка Зімбабве

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м Zimbabwe : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 30 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
↑ Атлас світу, 2005.
↑ Дубович І. А., 2008.
↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
↑ Zimbabwe : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 30 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

(англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
(англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
(англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
(англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

(рос.) Зимбабве // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — С. 570.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
(рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
(рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.