Першим достеменно відомим графом був Альберт III (1063—1102), який займав посаду адвокатакняжого абатства Ставело-Мальмеді. До початку XII століття Намюру загрожували його могутні сусіди Брабант, Ено та Льєж. Важливі частини округу були анексовані. Місто Дінан, наприклад, увійшло у володіння Льзького єпископства. Починаючи з XII століття, графам Намюрським вдалося більш-менш компенсувати понесені ними втрати. Граф Годфруа, наприклад, отримав графство Лонгві завдяки шлюбу з Ермезіндою Люксембурзькою[2]. Останньою важливою фігурою з першого дому, який правив Намюром, був Генріх I (1139—1196). Генріх I також успадкував графства Дюрбюї, Ла-Рош-ан-Арден і Люксембург. Після смерті Генріха між Балдуїном V, графом Ено, та дочкою Генріха Ермезіндою спалахнула запекла війна за спадщину. Балдуїн V зрештою отримав графство Намюр, тоді як Ермезінда отримала Люксембург, Ларош і Дюрбюї. Ситуація залишалася більш-менш стабільною до 1263 року. У цьому році граф Намюрський Боалдуїн II Куртене продав своє графство графу ФландріїГі Дамп'єру. Дім Дамп'єрів правив до 1421 року, коли Намюрське графство було продано бургундському герцогу Філіпу Доброму.
Філіп Добрий об'єднав його з сусідніми землями у великий територіально-політичний союз під назвою Бургундські Нідерланди. З XV століття Південні Нідерланди (а разом з ним і Намюрське графство) перебували під владою Габсбургів. Під їхнім правлінням військове значення міста Намюр постійно зростало. Бургунди та Габсбурги зміцнили місто та побудували навколо нього нові стіни. У XVI-XVII століттях місто стало важливою військовою фортецею, і через це неодноразово зазнавало облоги.
Ено і Намюр у 1477 році
Під час іспанського панування (XVI і XVII століття) Намюр став центром єпископства. Іспанський король Філіп II хотів перетворити Намюр на римо-католицький бастіон як оплот проти зростання кальвінізму. Кілька релігійних орденів заснували в Намюрі. Внаслідок цього місто набуло специфічного католицького характеру. Філіп II також зумів зробити значні підкріплення для цитаделі Намюра. У 1577 році Філіп II відправив Хуана Австрійського до Нідерландів як нового губернатора. У Намюрі Хуан прийняв Маргариту Валуа (сестру французького короля) і влаштував на її честь пишне свято.
У 1692 році війська короля Франції Людовика XIV захопили місто після тривалої та запеклої облоги. Луї та його легендарний військовий інженер Себастьян Ле Престр де Вобан особисто керували облогою. Через три роки, у 1695 році, Вільгельм III Оранський повернув собі Намюр. Але голландська окупація тривала недовго. За Утрехтським договором 1713 року Південні Нідерланди потрапили під владу австрійського дому Габсбургів. Незважаючи на те, що містом керували австрійці, стратегічно важлива цитадель залишилася в руках голландців. Австрійське панування повернуло в Нідерланди мир і спокій.
Економічна діяльність графства Намюр була різноманітною. Поруч із вирощуванням винограду в долинах річок у сільському господарстві також вирощували льон, який ліг в основу вовняної промисловості. Глина була сировиною для виробництва кераміки та для виготовлення форм для так званої динандері, предметів мистецтва з жовтої міді, таких як пюпітри, свічники, посуд та інші. Металургія також була важливою: у XVI столітті гирло Маасу був центральним регіоном металургії в Південних Нідерландах. Уздовж берегів Маасу також добували та експортували вапняк.
Список графів Намюрських
Намюрський дім
Беренгар, 907 граф у Ломмегау, † після 924
Роберт I, † близько 981 року, побудував Намюрський замок
Альберт I, 992 граф Намюрський, † незадовго до 1011 року
Роберт II, † до 1031, син попереднього
Альберт II, † 1063/64, граф Намюрський, брат попереднього
Альберт III, † 1102, 1063/64 граф Намюрський, син попереднього;
Ґотфрід, † 1139, 1102 граф Намюрський, син попереднього
1265–1297: Гвідо I, граф Фландрії, зять попереднього, купує Намюр у 1263 р.
1297–1330: Іоганн I, син попереднього, граф Намюрський
1330–1335: Іоганн II, син попереднього, граф Намюрський
1335–1336: Гвідо II, брат попереднього, граф Намюрський
1336–1337: Філіп III, брат попереднього, граф Намюрський
1337–1391: Вільгельм I, брат попереднього, граф Намюрський
1391–1418: Вільгельм II, син попереднього, граф Намюрський
1418–1429: Іоганн III, його брат, граф Намюрський
Іоганн III 23 квітня 1421 року продав правонаступництво в Намюрі Філіпу Доброму, герцогу Бургундії і зі смертю Іоганна III в 1429 році Намюрське графство перейшло до складу Бургундської держави.
Jean-Baptiste de Marne, Histoire du comté de Namur, à Liège : chez J.-F. Bassompierre ; à Bruxelles : chez J. Van den Berghen, 1754, in-4°, 650 p.
Histoire du Comté de Namur publiée en 1754 par le P. Jean-Baptiste de Marne, de la Compagnie de Jésus, nouvelle édition, augmentée de la vie de l'auteur, d'une liste chronologique des Comtes de Namur, et de quelques remarques historiques et critiques par J. N. Paquot, Bruxelles chez Jos, Ermens, 1781, 2 vol. in-8°.
Histoire générale ecclésiastique et civile de la ville et province de Namur, par M. Galliot,... [d'après le P. Jean-Baptiste de Marne.], Liège et Bruxelles : Lemaire, 1788-1791, 6 vol. in-8°.
Léon Vanderkindere , La Formation territoriale des principautés belges au Moyen Âge, vol. I, H. Lamertin, Bruxelles, 1902 (réimpr. 1981) (онлайн-версія)
Léon Vanderkindere , La Formation territoriale des principautés belges au Moyen Âge, vol. II, H. Lamertin, Bruxelles, 1902 (réimpr. 1981) (онлайн-версія)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
