Маркою керували представники роду Екехардинів. Першим правителем був Гюнтер Мерзебурзький, що правив у 965—976 та 979—982 роках. У 976—978 роках, під час вигнання Гюнтера, маркою правив Тітмар I († 978).
Історія
В 965 році, після смерті бездітного маркграфа Ґеро I Залізного († 20 травня 965), його розлога саксонська Східна марка, яку також називали Маркою Ґеро (Marca Geronis), була розділена на п'ять менших марок: Північну, Лужицьку, Мерзебурзьку, Цайцьку і Майсенську.
Новоутворене Мерзебурзьке маркграфство навколо Мерзенбургу, колишньою столиці марки Геро Імператор Оттон I Великий затвердив за маркграфом Гюнтером з династії Еккехардинерів. У 976 році Гунтер спільно з герцогом БаварськимГенріхом II підняв повстання проти сина Оттона I, імператора Оттона II Рудого. Оттон II конфіскував Мерзебург і передав його в управління маркграфу Майсенському Тітмару I, тоді Гюнтер і його син Екк були вигнані. Повернувшись із вигнання після загибелі Тітмара, Гунтер примирився з імператором і Оттон II у 979 році повернув йому титул маркграфа Мерзебурзького. Титул маркграфа Майсенського залишався два роки вакантним, поки Гунтер у 981 році не отримав і його.
Після загибелі Гунтера в 982 році в битві з сарацинами в Калабрії, маркграфом у цих землях став Рікдаг II. Він об'єднав під своєю владою Лужицьке, Майсенське і Мерзебурзьке маркграфства в об'єднану саксонську Східну марку.
Маркграфи Мерзебурзькі
Перші маркграфи
920-е-932/937: Тітмар (бл. 850—932/937) — граф у Північній Тюрінгії та Харцгау
932/937-937: Зігфрід I (пом. 10 липня 937) — граф Мерзебурзький, «легат» Східної Саксонської марки з 936
937—965: Геро I Залізний (бл. 900-20 травня 965) — маркграф Східної Саксонської марки з 937
Маркграфи з 965 року
965—976: Гунтер (помер 13 липня 982) — маркграф Мерзебурзький в 965—976 і 979—982, маркграф Мейсенський і Цайцький з 981
976—979: Тітмар I — маркграф Майсенський і Мерзебурзький з 976
979—982: Гунтер (повторно)
982—985: Рікдаг II — маркграф Майсенський, Цайцький і Мерзебурзький з 982 року
.svg)
.svg){kind=small}
