Надія Мурад

Надія Мурад
курд. نادیە موراد
Народилася	10 березня 1993(1993-03-10)[1] (31 рік) Коча^d, Округ Синджар^d, Найнава, Республіка Ірак^[d][2][3]
Країна	Ірак[2]
Національність	Єзидка
Діяльність	Правозахисник
Галузь	права людини[4]
Знання мов	арабська[5] і англійська[4]
Роки активності	2014 — тепер. час
Magnum opus	Остання дівчина^[d][6]
Посада	посол доброї волі^d[7]
Конфесія	єзидизм
Нагороди	премія Сахарова за свободу думки (2016) премія Вацлава Гавела (2016) Women of the Year^d (2024) 100 жінок (BBC) (2024)
Премії	Премія Вацлава Гавела Премія Андрія Сахарова Нобелівська премія миру (2018)
Сайт	nadiasinitiative.org
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Надія Мурад Басі Таха (курд. نادیە موراد, араб. نادية مراد‎‎, нар. 1993, Коча, Ірак) — іракська правозахисниця єзидського походження, Посол доброї волі управління ООН з наркотиків і злочинності^[8], лауреат премії Вацлава Гавела з прав людини^[9], премії Андрія Сахарова за свободу думки спільно з Ламією Аджи Башар^[10], лауреат Нобелівської премії миру 2018 року разом з конголезьким лікарем Денісом Муквеге^[11].

Включена журналом Time до 100 найвпливовіших людей світу 2016 року^[12]. Іракський уряд, відзначивши роль Надії Мурад у донесенні до світового співтовариства інформації про загрозливе становище єзидських жінок на території, контрольованій Ісламською державою, номінував її на здобуття Нобелівської премії миру 2016 року^[13].

Життєпис

Ранні роки

Надія Мурад народилася у 1993 році у селищі Коча неподалік міста Синджар на півночі Іраку у регіоні компактного проживання єзидів. Родина займалася сільським господарством; окрім Надії, сім'я мала ще 10 дітей: 8 синів та 2 дочок. У 2003 році Надія залишилася без батька^[14].

Освіту здобувала у місцевій школі. У дитинстві цікавилася історією та хотіла стати педагогом. Після здобуття середньої освіти планувала вступити до університету, однак, через захоплення селища бойовиками ІДІЛ року не змогла довчитися останній рік^[14].

Рабство

Після захоплення Кочо Ісламською державою у серпні 2014 року Надія стала жертвою переслідування єзидів ісламістами. Разом із групою молодих жінок, серед яких у тому числі були 3 її племінниці, була вивезена та навернена у сексуальне рабство^[14]. Утримувалася у місті Мосул, звідки здійснила невдалу спробу втечі, через що зазнала тортур. Була перепродана у рабство кілька разів^[15]. Опинившись у місті Бахдіда, у листопаді 2014 року змогла втекти від рабовласників після трьох місяців полону.

Завдяки допомозі випадкової родини Надія змогла виїхати до Кіркука до свого брата, який перебував у таборі біженців. Пізніше потрапила до табору у місті Дахук, звідки разом з 1000 іншими біженцями дісталася до Німеччини, де мешкає зараз з однією зі своїх сестер^[16].

У 2020 році Мурад почав співпрацювати з Інститутом міжнародних кримінальних розслідувань (IICI) та Ініціативою запобігання сексуальному насильству під час конфлікту (PSVI) уряду Сполученого Королівства над створенням Кодексу Мурад.^[17]

Родина

Після смерті батька у 2003 році мешкала з матір'ю, 8 братами та 2 сестрами. Після захоплення Кочо джихадисти вбили матір, 6 її рідних та 3 двоюрідних братів за відмову прийняти іслам. Сестри також продані у рабство^[14].

З родини Надії змогли вижити 2 її брати та 2 сестри. Брати та одна з сестер нині перебувають у таборі біженців в Іракському Курдистані, ще одна сестра — у Німеччині. Сестри Надії були викуплені родичами з рабства, крім того, одній з її племінниць також вдалося здійснити втечу від рабовласників, доля інших двох лишається невідомою^[14].

Нагороди

• Премія Андрія Сахарова за свободу думки 2016 року (спільно з Ламією Аджи Башар)^[10].
• Премія імені Вацлава Гавела з прав людини 2016 року^[9].
• Нобелівська премія миру 2018 року (спільно з Денісом Муквеге)^[11].

Примітки

1. https://www.nobelprize.org/prizes/peace/2018/murad/facts/
2. Who is the Nobel Peace Prize 2018 winner Nadia Murad?
3. NobelPrize.org — Nobel Foundation.
   d:Track:Q1781959d:Track:Q23684016
4. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
5. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
7. Human trafficking survivor Nadia Murad named UNODC Goodwill Ambassador
8. Надя Мурад, ставшая объектом торговли людьми, назначена Послом доброй воли УНП ООН. UNODOC. 16 вересня 2016. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 27 жовтня 2016.(рос.)
9. Václav Havel Human Rights Prize 2016 awarded to Nadia Murad. PACE. 10 жовтня 2016. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 27 жовтня 2016.(англ.)
10. Премію Сахарова дали двом активісткам з Близького Сходу. Українська правда. 27 жовтня 2016. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
11. Nobel Peace Prize 2018. Nobelprize.org url=http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/peace/laureates/2018/. {{cite web}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)(англ.)
12. The 100 Most Influential People. TIME. 16 квітня 2016. Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.(англ.)
13. Yezidi woman nominee for Nobel Peace Prize. Kurdistan24. 6 січня 2016. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.(англ.)
14. Елена Костюченко, Анна Артемьева (10 січня 2016). «Нас берут напрокат, покупают, получают в подарок». Новая газета. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.(рос.)
15. Caroline Mortimer (16 вересня 2016). Escaped Isis sex slave Nadia Murad becomes UN goodwill ambassador. The Independant. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.(англ.)
16. Everything about Nadia Murad – The Yazidi Woman Who Escaped ISIS Slavery!. National Views. 16 вересня 2016. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 27 жовтня 2016.(англ.)
17. Murad Code. Murad Code (амер.). Процитовано 14 жовтня 2022.