PROFILBARU.COM

Джиха́д, або джигад^[1] (араб. جهاد‎‎ — зусилля) — ідеологія ісламістів (мусульман); боротьба за те, що є для мусульманина «найблагороднішою і найвищою метою». Джихад (старання, зусилля) — початково розумівся як боротьба на захист і за поширення ісламу^[2]. Зазвичай слово джихад асоціюється зі збройною боротьбою мусульман, але це розуміння є не зовсім точним. Кожен мусульманин зобов'язаний докладати зусиль для утвердження і захисту ісламу, витрачати для цього свої матеріальні ресурси, розумові здібності і всі свої сили. У разі крайньої потреби мусульмани мусять підніматися на збройну боротьбу проти ворогів своєї релігії. Джихадом є також боротьба з власними духовними чи суспільними соціальними пороками. Таким чином, джихад — це боротьба зі своїми пристрастями, усунення соціальної нерівності, постійне зусилля у справі розповсюдження ісламу, і, нарешті, ведення війни з агресором в ім'я Аллаха.^[3] Учасників джихаду називають моджахедами.

В ісламі джихад є обов'язком кожного мусульманина (фард), як про нього йдеться у Корані:

Вам наказано боротися з ворогами ісламу, а ви ненавидите це. Та можливе й таке, що ви ненавидите те, що для вас є благом, а бажаєте того, що для вас є злом. Аллах знає, а ви не знаєте (Сура 2. Корова: 216)^[4]

Боріться з ними, доки не зникне невір'я і не утвердиться віра в Аллаха (Сура 2. Корова: 193)^[4]

… об'єднавшись, боріться всі з багатобожниками, подібно до того, як вони борються з вами всі разом… (Сура 9. Покаяння: 36)^[5]

Обов'язок ведення джихаду може покладатися як на якусь окрему частину мусульман (фард аль-кіфая), якщо вони здатні захищати честь і гідність решти мусульман, так і на кожного мусульманина окремо (фард аль-айн), якщо в цьому існує необхідність. Під час ведення військового джихаду, перед початком бою, мусульмани повинні зробити все, що від них залежить, щоб не допустити кровопролиття. Для цього потрібно:

Запропонувати противнику прийняти іслам;
Якщо цю пропозицію відхилять, необхідно запропонувати виплатити джизію, у обмін на захист від мусульман

Бій можна розпочинати у випадку відмови противника від запропонованих умов^[3].

Поняття джихаду стосується не лише ведення війни, а у широкому сенсі означає постійні дії та зусилля задля панування ісламу. В ісламській доктрині є положення про різні види джихаду.

Види джихаду

1. Джихад — розповсюдження знання про іслам

Цей вид джихаду включає у себе навчання мусульман правилам та принципам ісламу, обов'язок його проповідування.

2. Джихад майном

Цей вид джихаду має мету встановлення порядку в суспільстві, забезпечення мусульманських країн від нападу.

3. Захисний джихад

Цей джихад — боротьба проти сил, що шкодять ісламу та мусульманам.

4. Джихад-наступ

Цей джихад — боротьба з силами, що забороняють вільно проповідувати вчення Аллаха.

Деякі теологи розрізняють великий джихад і малий. Великий — боротьба з невір'ям в собі; малий джихад — боротьба з невір'ям зовні.

Примітки

↑ Що таке джигад?. Архів оригіналу за 12 серпня 2011. Процитовано 23 квітня 2011.
↑ Український дипломатичний словник, 2011.
↑ ^а ^б Ісламський енциклопедичний словник. Джихад. [Архівовано 23 травня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ ^а ^б Коран. Сура 2. Корова. (рос.) (араб.)
↑ Коран. Сура 9. Покаяння. [Архівовано 31 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) (араб.)

Література

М. Кирюшко. Джихад // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.211 ISBN 978-966-611-818-2
За ред. М.З. Мальського, Ю.М. Мороза (2011). Український дипломатичний словник (вид. 1). Знання. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 11 липня 2013.
Т. Ібрагім, А. Сагадєєв. Джихад // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 66-67. — 315 с. : ил. — ISBN 5-02-016941-2. (рос.)