Деніс Муквеге

Деніс Муквеге
фр. Denis Mukwege
Ім'я при народженні	фр. Denis Mukwege
Народився	1 березня 1955(1955-03-01) (69 років) Костерманвіль, Бельгійське Конго
Країна	Демократична Республіка Конго[1]
Діяльність	Правозахисник, лікар
Alma mater	Вільний університет Брюсселя, Університет Анже[2], Університет Бурунді і Université de Kinshasa^d
Науковий ступінь	Університет Анже[3]
Знання мов	французька[1][4]
Заклад	Panzi Hospital^d[5]
Членство	Американська академія мистецтв і наук[6]
Конфесія	п’ятидесятництво
Родичі	Fabrice Mvita^d[7][8]
Нагороди	Премія Улофа Пальме (2008) премія Сахарова за свободу думки (2014) Премія «За правильний спосіб життя» (2013) премія ООН в галузі захисту прав людини^d (2008) Премія за громадянську мужність^d (2013) Почесний доктор Університету Умео^d (2010) медаль Валенберга^d (2010) почесний доктор Гарвардського університету^d (2015) prix des droits de l'Homme de la République française^d (2007) почесний доктор Католицького університету Лувена^d Honorary doctor of the University of Liège^d (2018) honorary doctor of the University of Pennsylvania^d honorary doctor from the NOVA University Lisbon^d (2019) Почесний доктор Монреальського університету^d (2019) Four Freedoms Award – Freedom from Want^d (2018) doctor honoris causa from the University of Pau^d (5 травня 2022) honorary doctorate of the University of Montpellier^d (9 жовтня 2021) honorary doctor of the University of Rennes 2^d (21 жовтня 2022) Q126416276? (2018)
Премії	Премія Андрія Сахарова (2014) Нобелівська премія миру (2018)
IMDb	ID 3067277
Медіафайли у Вікісховищі

Деніс Муквеге (фр. Denis Mukwege, нар. 1 березня 1955, Костерманвіль, Бельгійське Конго) — конголезький лікар-гінеколог і правозахисник, відомий тим, що надав допомогу тисячам жінкам-жертвам сексуального насилля, скоєного під час Другої конголезької війни. Лауреат численних премій і нагород за свою діяльність, зокрема, премії імені Андрія Сахарова 2014 року та Нобелівської премії миру 2018 року спільно з Надею Мурад. 2016 року увійшов до переліку 100 найбільш впливових осіб світу журналу Time^[9].

Біографія

Деніс Муквеге народився 1 березня 1955 року в місті Костерманвіль у Бельгійському Конго (сучасне місто Букаву в ДРК), він став третьою (з п'яти) дитиною у родині пастора-п'ятидесятника^[10]. У дитинстві батько долучав Деніса до своєї проповідницької діяльності, зокрема, відвідуючи хворих, що вплинуло на вибір фаху лікаря його сином у майбутньому^[11]. Вивчав медицину в Університеті Бурунді, після чого повернувся до Конго, де працював педіатром у лікарні селища Лемера.

Пізніше Муквеге вирішив змінити медичну спеціалізацію. Здобувши стипендію на навчання в Університеті Анже, він вивчав акушерство і гінекологію, після чого протягом нетривалого часу практикує у Франції. 1989 року Муквеге повертається до Лемера, де у лікарні організовує акушерсько-гінекологічне відділення, де працює аж до моменту знищення лікарні у 1996 року в ході громадянської війни.

Того ж року Муквеге повертається до рідного Букау, де 1999 року засновує госпіталь Панзі. У своєму госпіталі він планував проводити стандартні гінекологічні процедури, зокрема, приймати пологи, проте з його відкриттям до госпіталю почали звертатися сотні жінок і дівчат, які зазнали сексуального насильства у ході війни. За час існування госпіталю десятки тисяч жінок і дівчат стали пацієнтками доктора Муквеге, а його робота з надання допомоги жертвам сексуальних злочинів була визнана світовим співтовариством.

Надаючи допомогу постраждалим, Деніс Муквеге почав привертати увагу міжнародних організацій та урядів країн до проблеми використання сексуального насилля як зброї під час війн.

У жовтні 2012 року на будинок Деніса Муквеге було скоєно напад. Охорона Муквеге змогла ліквідували зловмисників, проте не минулося без жертв: один з охоронців лікаря загинув у перестрілці. Сам Мугвеге врятувався тільки через те, що як тільки нападники почали стріляти, він впав на землю, отримавши легке вогнепальне поранення^[12]. Після замаху він разом із родиною виїхав до Європи — спочатку до Швеції, згодом до Бельгії.

Муквеге повернувся до Букаву 14 січня 2013 року, де населення прийняло його теплим прийомом протягом 20 миль від аеропорту Кавуму до міста. Особливо тепло його зустріли пацієнти, які збирали кошти на оплату його зворотного квитка, продаючи ананаси та цибулю.^[13]

Нагороди

• Премія Улофа Пальме (2008)
• Премія прав людини ООН (2008)
• Медаль Валленберга Мічиганського університету (2010)^[10]
• Премія імені Сахарова (2014)
• Нобелівська премія миру (2018)

Університетські відзнаки

• Почесний доктор університету Умео (2010)^[14]
• Почесний доктор Католицького університету Лувена (2014)^[15]
• Почесний доктор Вінніпезького університету (2014)^[11]

Членство

• Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), член Наукової ради (з 2021 р.)^[16]
• Глобальний форум жінок-політичних лідерів (WPL), член Глобальної консультативної ради^[17]
• Panzi Foundation, президент, співзасновник, головний лікар.^[18]
• Фонд Муквеге, спеціальний радник правління.^[19]
• Глобальний фонд для постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, співзасновник і президент.

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France Record #16644939b // BnF catalogue général — Paris: BnF.
   d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191
2. Retour sur la venue de Denis Mukwege — Університет Анже.
   d:Track:Q1538727
3. https://en.wikipedia.org/wiki/Denis_Mukwege
4. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
5. Doctor and Advocate: One Surgeon's Global Fight for the Rights of Rape Survivors // Pacific Standard — (untranslated), 2017. — ISSN 1941-5672
   d:Track:Q7421712d:Track:Q7122703
6. https://www.amacad.org/person/denis-m-mukwege — Американська академія мистецтв і наук.
   d:Track:Q463303
7. Nilsen P. M., Grindstein G., Andersen M. та ін. Mushaga Bakenga om onkel Denis: – Jeg er sjokkert og rørt. Det er en fantastisk følelse — Norsk Rikskringkasting, 2018.
   d:Track:Q190238
8. Brandsnes H. Ø. Fredsprisvinneren er onkelen til norsk Eliteserie-profil — Dagbladet, 2018.
   d:Track:Q1157193
9. Jill Biden (21 квітня 2016). Denis Mukwege. Time. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2018.(англ.)
10. 2010, Denis Mukwege. Wallenberg Commitee. 16 листопада 2010. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.(англ.)
11. Denis Mukwege. Honorary Doctorate. University of Winnipeg. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.(англ.)
12. DR Congo must investigate assassination attempt on activist Dr Denis Mukwege. Amnesty International. 26 жовтня 2012. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.(англ.)
13. Congolese gynaecologist wins EU Sakharov prize | eNCA. www.enca.com (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 14 жовтня 2022.
14. Honorary doctors. Umeå Unversity. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.(англ.)
15. Docteurs honoris causa depuis 1951. UCLouven. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 14 жовтня 2018.(фр.)
16. Science Council. www.who.int (англ.). Процитовано 14 жовтня 2022.
17. Global Advisory Board. Women Political Leaders (амер.). Процитовано 14 жовтня 2022.
18. Home Page. Panzi Foundation (амер.). Процитовано 14 жовтня 2022.
19. Mukwege Foundation. Dr. Denis Mukwege Foundation (амер.). Процитовано 14 жовтня 2022.

Посилання

• Деніс Муквеге в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)