Раїф Бадаві є засновником кількох вебсайтів, зокрема, Saudi Liberals та Free Saudi Liberal Network, які стали платформами для дискусій на політичні та релігійні теми.
Раїф Бадаві вперше був затриманий у березні 2008 році, однак був відпущений вже через день після допиту[3][4]. У 2009 році йому було заборонено покидати межі Саудівської Аравії, його банківські рахунки та рахунки його дружини були заморожені[3].
2012 року Раїф Бадаві був повторно затриманий поліцією через його критику релігійної політики Саудівської Аравії та за звинуваченням у віровідступництві[5]. Звинувачення ґрунтувалися на тому, що Бадаві був засновником вебсайтів, на форумах яких обговорювався іслам та релігійні діячі[3].
2013 року Бадаві був засуджений до 7 років позбавлення волі та 600 ударів батогом[4]. У 2014 році вирок було переглянуто: термін ув'язнення збільшено до 10 років, присуджено 1000 ударів батогом, які мають бути виконані протягом 20 тижнів, та штраф у розмірі 1 мільйон ріалів[5]. Крім того, протягом 10 років з моменту виходу на свободу йому забороняється користуватися електронними засобами зв'язку та виїжджати за межі країни[4]. Перші 50 ударів були публічно виконані біля мечеті у Джидді 9 січня 2015 року. За станом здоров'я тілесні покарання були відтерміновані, проте за повідомленнями ЗМІ їх може бути поновлено будь-якої миті[6].
11 березня 2022 року Раїф Бадаві вийшов з в'язниці, проте на нього накладені заборони на доступ до онлайн-медіа, спілкування з журналістами, а також виїзд за межі Саудівської Аравії задля воз'єднання з родиною[2].
Особисте життя
Дитинство Раїфа Бадаві було пов'язане з містами Джидда та Ер-Ріяд; має двох рідних братів, сестру та зведеного брата[8].
З 2002 року одружений з Енсаф Хайдар[en] з якою мають трьох дітей: двох дочок і сина. Після початку кримінального переслідування Раїфа родина його жінки домагалася примусового розлучення подружжя[3]. Через погрози розправи з сім'єю Енсаф Хайдар разом із дітьми виїхала до Канади, де вони отримали політичний притулок[4].
Батько Раїфа та його брат відреклися від нього, визнавши його невіруючим[3].
