Курдиста́н (курдською: Kurdistan/ كوردستان) — історико-географічне поняття та етнічна територія на Близькому Сході, у межах якої курди становлять цілковиту або відносну більшість населення.
Назва
Термін уперше вжитий в 12 столітті для частини нинішнього Іранського Курдистану (Ардалан).
Географія
Курдистаном нині називають область приблизно між 34 і 40 градусами північної широти й 38 і 48 градусами східної довготи, що займає приблизно на 1 тис. км із заходу на схід, а з півночі на південь — від 300 до 500 км. Її загальна площа становить приблизно 392 тис. км² (у Туреччині — близько 190 тис., в Ірані — 125 тис., в Іраку — 65 тис., у Сирії — 12 тис.).
Ця територія поділена між чотирма державами — Туреччиною, Іраном, Іраком і Сирією й не має природних меж.
Населення
Курдистан — історична батьківщина курдського народу, де проживає його переважна більшість. У Турецькому Курдистані мешкає до 20 млн, Іранському Курдистані до 8 млн, Іракському Курдистані до 6,5 млн, у Сирійському Курдистані до 2,5 млн. Є чимало курдів, що живуть за межами цієї території (кілька сотень тисяч у східноіранський провінції Хорасан, до 1 мільйона в країнах колишнього СРСР, понад 150 тис. — в Ізраїлі, ще до 1 мільйона знаходиться в еміграції переважно в Західній Європі), причому найсильніша курдська діаспора зосереджена в Німеччині; але курдські діаспори є також в Австралії, США й інших країнах Америки.
На території Курдистану проживають також представники некурдських народів: араби, турки, перси, вірмени, азербайджанці й асирійці; до середини 20 століття проживало також чимало євреїв, що згодом емігрували до Ізраїлю.
На території Курдистану близько 60% курдів у Туреччині, Північно-Західному та Східному Ірані, у Сирії, у частині Північного Іраку розмовляють діалектами курманджі з латинською та арабською графікою.
До 30% курдів у Західному та Південно-Західному Ірані, Східному та Південно-Східному Іраку використовують діалект сорані або «центральнокурдська мова», що мають тільки арабську графіку.
У Турецькому Курдистані є особлива група заза, яка вважає себе курдами та розмовляє мовою зазакі з латинською графікою. Мова зазакі споріднена із прикаспійськими мовами, перш за все талиською. Відмінності між зазакі та іншими курдськими діалектами досить глибокі, взаєморозуміння між ними неможливе, у зв'язку з чим серед лінгвістів прийнято вважати зазакі окремою мовою.
Найближчим родичем зазакі, у середовищі куртських діалектів, є ґорані, яким розмовляють курди регіону Керманшах в Ірані. Ґурані також вважають себе курдами.
Релігія
Більшість населення Курдистану є мусульмани-суніти (75%). Шиїти становлять до 20%. Окрему групу утворюють єзиди, які сповідують особливий культ, що поєднує елементи юдаїзму, християнства, ісламу, маніхейства та зороастризму. Частина населення Курдистану належать до алавітів, що поєднують елементи шиїзму та християнства.
У 1920 році за Севрською мирною угодою прийнято рішення про створення незалежного Курдистану. 10 жовтня1921 курди оголосили про створення Королівства Курдистан зі столицею в Сулейманії. Королем Курдистану став Махмуд Барзані. Рік після того в курдських районах північного Іраку виявили багаті родовища нафти, через що західні країни відмовилися підтримати незалежний Курдистан. У відповідь на це у вересні 1922 року курди знову проголосили незалежне Королівство Курдистан. Відповідно до Лозаннської конференції від 1923 року, Курдистан розділили Туреччина, Франція та Велика Британія. У липні 1924, британські війська поклали кінець королівству. 1925 року під час повстання шейха Саїда були намагання курдів створити Королівство Курдистан на південному сході Туреччини. Повстання тривало всього 3 місяці, його придушила турецька армія.
Курдська державність існує тільки на території Іракського Курдистану. Серед курдів панує задум створення «Великого Курдистану», тобто незалежної держави на всій території етнічного Курдистану, а як перший етап — отримання іншими частинами Курдистану того ж статусу, який нині має Іракський Курдистан.
.jpg)
.svg){kind=small}
