Міжнародна премія імені Карла Великого (англ.Charlemagne Prizeфр.Prix Charlemagne) — престижна європейська премія за внесок в об'єднання Європи.[1] Присуджується щороку з 1950 року німецьким містом Аахен особам, які зробили великий внесок до реалізації ідеалів, під якими започатковано премію. Названа на честь Карла Великого, засновника Франкської імперії та фактичного засновника Священної Римської імперії, який керував державою з Аахена. Традиційно вручається у свято Вознесіння на церемонії в Коронаційній залі ратуші Аахена.
Лауреати Премії Карла Великого нагороджуються спеціальною грамотою, медаллю та символічною нагородою у 5 тисяч євро. На аверсі пам'ятної медалі зображені сам імператор і старовинна печатка Аахена XII століття, на реверсі гравірується заслуга конкретного лауреата перед європейськими народами. З 2008 року премія вперше присуджується у двох категоріях: не тільки заслуженим політикам, видатним громадським і державним діячам, але й молодим людям у віці від 16 до 30 років. Лауреатів визначає спеціальний конкурс молодіжних проєктів, що проводиться преміальним фондом спільно з Європейським парламентом.
19 грудня 1949 року Курт Пфайффер представив на засіданні заснованої ним читацької групи "Corona Legentium Aquensis" свої пропозиції щодо премії:
"Ми маємо честь запропонувати щорічне вручення міжнародної премії за найцінніший внесок у розвиток західноєвропейського порозуміння і праці на благо суспільства, а також на благо людства і миру в усьому світі. Цей внесок може бути у сфері літературної, наукової, економічної чи політичної діяльності".
Спонсори премії, місто Аахен, називають Карла Великого "засновником західної культури" та стверджують, що за його правління місто Аахен було духовним і політичним центром всієї нинішньої Західної Європи.
Після вручення нагороди італійському прем'єр-міністру Альчіде де Гаспері в 1952 році, Міжнародна премія Карла Великого міста Аахен неодноразово надсилала меседжі, що виходили далеко за межі Німеччини і сприяли "єдності Європи".
Спонсори премії стверджують, що список лауреатів премії Карла Великого відображає історію європейського процесу об'єднання, який зазвичай називають європейською інтеграцією. Вони продовжують, що її отримували батьки-засновники Об'єднаної Європи, такі як де Гаспері, Шуман, Монне і Аденауер, а також ті, хто втілював надію на інтеграцію, такі як Едвард Хіт, Константінос Караманліс і Його Величність Хуан Карлос I.
Спонсори наголошують, що Премія Карла Великого є не лише вираженням вдячності за довготривалі заслуги в ім'я єдності Європи, але й заохоченням та вираженням надій і сподівань, спрямованих у майбутнє. Вони цитують Курта Пфайффера: "Премія Карла Великого простягається в майбутнє, і в той же час вона втілює в собі зобов'язання - зобов'язання найвищої етичної цінності. Вона спрямована на добровільне об'єднання європейських народів без будь-яких обмежень, щоб у своїй новознайденій силі вони могли захищати найвищі земні блага - свободу, людяність і мир - і гарантувати майбутнє своїх дітей і дітей своїх дітей".