Вальтер Гальштайн

Вальтер Гальштайн Walter Hallstein
нім. Walter Hallstein
Вальтер Гальштайн Walter Hallstein
Президент Європейської комісії
1958 — 1967
Попередник	посада заснована
Наступник	Жан Рей
Народився	17 листопада 1901(1901-11-17) Майнц, Німецька імперія
Помер	29 березня 1982(1982-03-29) (80 років) Штутгарт, ФРН
Похований	Штутгартське лісове кладовище^d
Відомий як	політик, дипломат, викладач університету, правник
Місце роботи	Франкфуртський університет, HU Berlin і Ростоцький університет
Країна	Німеччина
Alma mater	Universidad Autónoma del Estado de Morelos^d, HU Berlin і Rabanus-Maurus-Gymnasium^d
Політична партія	Християнсько-демократичний союз
Професія	юрист
Нагороди	doctor honoris causa from the University of Nancy^d (1966) Почесний доктор університету Ов'єдо^d (1968)
Медіафайли у Вікісховищі

Вальтер Гальштайн (нім. Walter Hallstein; 17 листопада 1901, Майнц — 29 березня 1982, Штутгарт) — німецький юрист, академічний вчений, політик і державний діяч Федеративної Республіки Німеччини (ФРН), юрист.

Біографія

Вальтер Гальштайн народився в лютеранській родині звичайного урядовця. Після закінчення гімназії вивчав право і політологію в університетах Бонна, Мюнхена і Берліна. 1925 року захищає диплом в Берлінському університеті з юриспруденції. Потім працює в галузі міжнародного права, з 1929 року — приват-доцент Берлінського університету. З 1930 по 1941 рік — професор приватного та громадського права університету Ростока. Член Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), Націонал-соціалістичної спілки захисту права, Націонал-соціалістичного благодійного товариства тощо. 1941 року стає професором права Франкфуртського університету. В 1942–1944 роках перебуває на військовій службі у Вермахті, як лейтенант артилерії. Брав участь у кампаніях у Північній Африці і Франції. 1944 року потрапляє на території Франції в полон до американських військ.

У 1945 році Вальтер Гальштайн повертається з полону і клопотає про відкриття університету в Франкфурті-на-Майні. У 1946–1948 роках був його першим обраним директором. У 1948–1950 роках працює за запрошенням професором Джорджтаунського університету в Вашингтоні. Після повернення в 1950 році до Європи працював над освітою Федеративної Республіки Німеччина. Очолював делегації ФРН на переговорах про її вступ до ЮНЕСКО і на Паризькій конференції зі створення Європейського об'єднання вугілля і сталі. 28 серпня 1950 року призначається державним секретарем при федеральному канцлері. З моменту утворення міністерства закордонних справ ФРН в 1951 й по 1958 Вальтер Гальштайн — державний секретар міністерства. Був ініціатором доктрини Гальштайна, виступав за налагодження дружніх відносин з Ізраїлем, був прихильником євроінтеграції і водночас противником зближення з соціалістичними державами Східної Європи, в тому числі і з НДР.

З 1958 року Хальштайн — голова першої єврокомісії новостворюваного Спільного ринку. 1967 року, за наполяганням Шарля де Голля, залишив цю посаду. У 1968–1971 роках був головою Міжнародного європейського руху. У 1969–1972 роках був депутатом Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу.

Вибрані нагороди

• Баварський орден «За заслуги»
• За заслуги перед Італійською Республікою (орден) (1953)
• Міжнародна премія імені Карла Великого (1961)

Оцінка діяльності

Щорічно університет Франкфурта, місто Франкфурт-на-Майні і Дрезденський банк (нім. Dresdner Bank) присуджують Премію Вальтера Гальштайна за особливий внесок у європейську інтеграцію.

У 1997 році при Берлінському університеті утворено Інститут Вальтера Хальштайна з Європейського конституційного права.

Див. також

• Комісія Гальштайна

Література

• Р. Л. Кривонос. Гальштейн Вальтер // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
• Кривонос Р. А. В. Гальштейн // Європейський Союз: економіка, політика, право: енциклопедичний словник / редкол.: В. В. Копійка (голова), О. І. Шнирков (заст. голови), В. І. Муравйов та ін. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2011. — С. 43.
• (нім.) Eckart Conze, Norbert Frei, Peter Hayes, Moshe Zimmermann: Das Amt und die Vergangenheit. Deutsche Diplomaten im Dritten Reich und in der Bundesrepublik. Blessing, München 2010, ISBN 978-3-89667-430-2 (auch Schriftenreihe, Bd. 1117 der Bundeszentrale für politische Bildung. Bonn 2011).
• (нім.) Michael Kilian: Walter Hallstein: Jurist und Europäer. In: Jahrbuch des öffentlichen Rechts der Gegenwart. Neue Folge. Band 53. 2005, S. 369—389.
• (нім.) Wilfried Loth: Walter Hallstein — der vergessene Europäer? Bonn 1995, ISBN 3-7713-0499-7.
• (нім.) Thomas Oppermann: Hallstein, Walter: Europäische Reden. Stuttgart 1979, ISBN 3-421-01894-4.
• (нім.) Ingrid Piela: Walter Hallstein — Jurist und gestaltender Europapolitiker der ersten Stunde. Politische und institutionelle Visionen des ersten Präsidenten der EWG.Kommission (1958—1967). Berliner Wissenschaftsverlag, Berlin 2012, ISBN 978-3-8305-3139-5. auch Dissertation und als elektronische Resource.
• (нім.) Der Mann für Verträge: Walter Hallstein. In. Kay Müller, Franz Walter (Hrsg.): Graue Eminenzen der Macht: Küchenkabinette in der deutschen Kanzlerdemokratie von Adenauer bis Schröder. Wiesbaden 2004, S. 31-34.

Посилання

• Бібліографія. Вальтер Гальштайн // Німецька національна бібліотека
• Вальтер Хальштайн на обкладинці Шпігеля за квітень 1960 року. [Архівовано 7 серпня 2007 у Wayback Machine.]