Станом на 1886 рік складалася з 4 поселень, 4 сільських громад. Населення — 9041 особа (4505 чоловічої статі та 4536 — жіночої), 3062 дворових господарства[2].
Кривий Ріг — містечко при річках Інгулець та Саксагань в 130 верстах від повітового міста, 3745 осіб, 800 дворів, церква православна, єврейський молитовний будинок, школа, земська поштова станція, 12 лавок, 3 постоялих двори, 4 ярмарки на рік: 9 березня, 9 травня, 15 вересня, 26 жовтня, базарь по понеділках, торжки щоденно.
Олександрів Дар — село при річці Інгулець, 1226 осіб, 214 дворів, церква православна, камера мирового судді, лавка.
Ново-Житомир — колонія євреїв при ставку, 487 осіб, 60 дворів, єврейський молитовний будинок, земська поштова станція, лавка.
Новий Кривий Ріг — село при річці Інгулець, 550 осіб, 52 двори.
↑Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 367
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)