Станом на 1886 рік складалася з 15 поселень, 15 сільських громад. Населення — 4281 особа (2105 чоловічої статі та 2176 — жіночої), 821 дворове господарство[1].
Балацьке — село при озері Балацьке (Інгульське) в 74 верстах від повітового міста, 125 осіб, 20 дворів, станова квартира, церква православна, єврейський молитовний будинок, земська поштова станція, 4 лавки, базарь по неділях. В 15 верстах — залізнична станція, буфет. В 16 верстах — костел.
Богданівка (Хренова) — село при річці Інгул, 256 осіб, 48 дворів, лавка.
Лобріївка (Лобрина) — село при річці Інгул, 144 особи, 33 двори, лавка.
Мар'ївка (Михайлівка, Папенгутова) — село при річці Інгул, 462 особи, 77 дворів, лавка.
Ново-Данциг — колонія німців при річці Інгулець, 783 особи, 78 дворів, церква лютеранська, школа, лавка.
Піски — село при річці Інгул, 816 осіб, 153 двори, церква православна, лавка.
Примітки
↑Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
