Село заснували державні селяни, козаки й військові обивателі з Чернігівської губернії Борзнянського, Глухівського, Конотопського, Кролевецького, Остерського й Сосницького повітів, а також з Харківської губернії Валківського й Зміївського повітів. Перші переселенці прибули у 1844 році.[2]
Культура
У селі існує унікальна традиція приготування й споживання пісних голубців з картоплею.[3] Традиційну страву “Лемківські голубці з картоплею” готують за двома рецептами: це пісні голубці до Святої вечері та звичайні (або святкові). Для обох рецептів потрібна білокачанна капуста, листя якої необхідно відварити у підсоленій воді. Для начинки – терта на дрібній тертці та товчена картопля в рівних пропорціях, сіль перець, часник. В начинку до пісних голубців додають смажену цибулю на олії та гриби. Пісні голубці тушкують на томатній підливі. Пісні голубці є обов‘язковою стравою на Святвечір. Вже наступного дня, на Різдво, подають картопляні голубці із м’ясною начинкою та зі сметаною.[4]
У селі Сонячне Волноваського району у 1951 році знайшли притулок лемки, які стали жертвами четвертої широкомасштабної акції переселення (примусове виселення українців Західної Бойківщини та Лемківщини з територій, які відходили до Польщі). Це село стало одним із багатьох куточків, де лемки-переселенці знайшли свою домівку, свою другу малу батьківщину. У 1951 році до тодішньої Красновки (нині Сонячне) переселили 115 родин (загалом 528 людей).
