Пі́сенний ко́нкурс Євроба́чення 2008 — 53-ий конкурс Євробачення Євробачення в Сербії.
Сербія здобула право приймати учасників, коли 2007 року Марія Шерифович перемогла в Гельсінкі (Фінляндія) з піснею «Molitva».
Уперше півфінал розбито на два: перший півфінал — 20 травня, другий — 22 травня. Фінал — 24 травня в Белграді. Місце змагання — Арена Белграда.Пісенний конкурс Євробачення 2007|
Тема Євробачення цього року засновано на «злитті звуку». Це символічно, оскільки Белград лежить на річках Сава і Дунай та є місцем, де дві європейські річки зливаються. У логотипі поєднанням двох кольорів (червоного та синього, які символізують течію двох річок) створило символ цьогорічного Євробачення — скрипковий ключ. Таке рішення створив Борис Мільковіч. Художні особливості теми грають важливу роль в оформленні телевізійної версії — короткі відео введення перед кожною піснею.
Сцені, також, надано вигляду музичного ключа. Вона містить велике число LCD екранів та установки для всіх нових електронних приладів, зокрема, деякі пересувні частини. Це було розроблено в Чикаго Девідом Кушинг. Перший півфінал розроблено на основі міської теми, другий півфінал — тема річок, фінал — тема злиття.
1 жовтня 2007 року у Вероні на 50-й зустрічі телевізійного комітету Європейської мовної спілки затверджено формат конкурсу Євробачення 2008, який передбачає проведення двох півфіналів. Тепер тільки Франція, Німеччина, Іспанія і Велика Британія, а також країна-організатор (2008 року — Сербія) автоматично братимуть участь у фіналі. Решту країн розбиватимуть на два півфінали.
За словами виконавчого директора Сванте Стокселіуса, «введення двох півфіналів забезпечить стабільніше майбутнє для конкурсу. Ми прислухалися до пропозицій фанів і врахували всі критичні зауваження в пресі, в результаті чого вирішили запровадити 2 півфінали, починаючи з 2008 року. Такий формат конкурсу стане ще цікавішим, приверне увагу більшої кількості глядачів і, разом з цим, зробить його справедливішим».
Ще однією зміною до формату ПКЄ є повернення журі до конкурсу. Резервне журі визначатиме по одному конкурсанту з кожного півфіналу, які потраплять до фіналу. Як зазначив Сванте Стокселіус, «дуже часто результати голосування глядачів і журі не збігаються. Тому введення саме такої процедури голосування робить конкурс ще захопливішим і напруженішим, а резервне журі набуде більшої важливості».
Отже, у фіналі братимуть участь по 9 країн з кожного півфіналу за результатами голосування телеглядачів та по одній країні з кожного півфіналу за результатами голосування журі.
2008 року Євробачення поповнюється новими країнами-учасницями: Сан-Марино й Азербайджан. Австрія не конкуруватиме: «2007 року ми побачили, що це конкурс неякісного співу, але країна братиме участь у голосуванні».
Німеччина і Іспанія матимуть право голосування на першому півфіналі як журі, Франція, Об'єднане Королівство і Сербія — на другому півфіналі.
Цими кольорами відмічені на таблиці:
Час проведення: 20 травня 2008 року з 21.00 за центральноєвропейським часом (о 22.00 за київським).
Час проведення: 22 травня 2008 року з 21.00 за центральноєвропейським часом (о 22.00 за київським).
Час проведення: 24 травня 2008 року з 21.00 за центральноєвропейським часом (о 22.00 за київським).
У фіналі братимуть участь:
Шостий рік поспіль Україна бере участь у конкурсі. Згідно з Положенням Європейської мовної спілки, Національна телекомпанія України має право самостійно визначати кандидатуру, яка представлятиме країну на «Євробаченні — 2008».
2008 року Україну представляє Ані Лорак. За новими правилами конкурсу співачка змагатиметься з усіма конкурсантами на рівних, починаючи з півфіналу.
23 лютого 2008 року в прямому ефірі Першого національного телеканалу серед п'яти пісень визначено одну — з якою Ані Лорак поїде на Євробачення 2008.
На думку коментаторів західних країн, конкурс дедалі менше є пісенним змаганням і дедалі більше перетворюється на змагання геополітичних симпатій, де домінують країни Східної Європи. Зокрема, британська газета «Sunday Times» писала, що «під низом свідомої вульгарності і безглуздих пісень змагання постає під загрозою перетворитися на гарячий казан міжнародної політики», та «…країни Західної Європи витіснені в результаті блокового голосування Східної Європи.»[5]