Проспе́кт Вале́рія Лобано́вського — проспект у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва, місцевости Чоколівка, Олександрівська слобідка, Пронівщина, Монтажник, Совки, Ширма, Деміївка. Простягається від Севастопольської до Деміївської площі.
Прилучаються вулиці Максима Токарева, Богодухівська, Максима Кривоноса, Братів Зерових, Василя Овсієнка, Олексіївська, Озерна, Василя Барки, Златопільська, Григорія Кочура, Дачна, Донська, Андрія Головка, Оборонна, Караїмський провулок, Народна вулиця, Новонародний провулок, Крутогірна вулиця, проїзд без назви до Крутогірної вулиці, вулиці Похила, Володимира Брожка, Совські ставки, вулиці Холодноярська, Наталії Лотоцької, Мистецька, проїзд без назви до Костанайської вулиці, Фрометівська вулиця, проїзд до Фрометівської вулиці (колишній Фрометівський провулок) і Деміївська вулиця.
Проспект було сформовано шляхом об'єднання ряду вулиць, що існували раніше:
1974 року на базі цих вулиць і ще ряду старих проїздів було сформовано єдину магістраль, яка отримала назву Червонозоряний проспект[5].
Сучасна назва на честь українського футболіста, тренера Валерія Лобановського — з 2015 року[6]. Нова назва зумовлена розташуванням на проспекті Ліцею №319, де навчався Валерій Лобановський.
Є частиною Малої окружної дороги Києва. 2004 року було проведено реконструкцію проспекту, внаслідок чого було ліквідовано більшість світлофорів, збудовано 4 підземні переходи та прокладено нову тролейбусну лінію (до того з 1963 року до 25 травня 2004 року існував автобусний маршрут № 17). Відтоді проспектом курсує єдиний тролейбусний маршрут №42 (Станція метро «Либідська» - Вулиця Олега Ольжича).
Уранці 26 лютого 2022 року одна з ракет РФ влучила в 25-типоверховий житловий будинок № 6-А на рівні 18-го — 21-го поверхів, що призвело до поранення кількох мешканців та зруйнування квартир на цих поверхах.[7] Згодом будинок було відновлено.
Більша частина забудови проспекту — одноповерхова та приватна. В середній частині проспекту знаходяться Совські ставки — унікальне заповідне урочище в центральній частині міста зі збереженою екосистемою, являє собою великі заболочені луки зі ставками, очеретовими зарослями та вербами.
У кінцевій частині проспекту збереглася 1-2 поверхова забудова кінця XIX — початку XX століття. Зокрема, збереглася будівля школи, в якій навчався Валерій Лобановський(будинок № 148), у честь якого названо проспект.
Портал «Київ» Портал «Україна»