Вулиця Нечуя-Левицького (Київ)

Вулиця Нечуя-Левицького Київ
Місцевість	Олександрівська слобідка
Район	Солом'янський
Назва на честь	І. С. Нечуя-Левицького
Колишні назви
468-а Нова, Левицького
Загальні відомості
Координати початку	50°25′3.8″ пн. ш. 30°29′33.5″ сх. д.
Координати кінця	50°24′48.0″ пн. ш. 30°29′29.5″ сх. д.
поштові індекси	03069
Транспорт
Найближчі станції метро	«Деміївська»
Автобуси	А 12
Зупинки громадського транспорту	«Вулиця Нечуя-Левицького», «Гайова вулиця»
Найближчі залізничні станції	Київ-Деміївський
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова	садибна малоповерхова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11143
У проєкті OpenStreetMap	r2217408
Мапа
Вулиця Нечуя-Левицького у Вікісховищі

Ву́лиця Нечуя́-Леви́цького — вулиця в Солом'янському районі міста Києва, місцевість Олександрівська слобідка. Пролягає від вулиці Божків Яр до вулиць Медвинської та Миклухи-Маклая.

Прилучаються Над'ярна вулиця, провулок Нечуя-Левицького, вулиці Гайова, Шпильова, Траншейна, Феофіла Яновського. Продовженням вулиці слугує вулиця Монтажників.

Історія

Вулиця виникла у середині ХХ століття під назвою 468-а Нова, 1944 року набула назву вулиця Левицького^[1]. Сучасна назва на честь І. С. Нечуя-Левицького — з 1955 року^[2]. Фактично вулиця була сформована і забудована наприкінці 1940-х — у 1-й половині 1950-х років.

1958 року від вулиці відокремлено Ямпільську вулицю, яка в 1961 році отримала назву вулиця Монтажників^[3].

Установи

• Консульство Республіки Туніс (буд. № 38-а).

Примітки

1. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 42. Арк. 224–231. [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]

Джерела

• Веб-енциклопедія Києва.

• Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 116.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 149. — ISBN 5-88500-070-0.

• Нечуя-Левицького вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 172. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 387–388. (рос.)