Мистецька вулиця (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Мистецька вулиця.

Мистецька вулиця
Мистецька вулиця Мистецька вулиця
Місцевість	Ширма
Район	Голосіївський
Колишні назви
760-та Нова, Пролетарський пров.
Загальні відомості
Протяжність	740 м
Координати початку	50°24′27.6″ пн. ш. 30°30′3.2″ сх. д.
Координати кінця	50°24′22.8″ пн. ш. 30°29′29.4″ сх. д.
поштові індекси	03118
Транспорт
Найближчі станції метро	«Деміївська»
Тролейбуси	Тр 42 (по проспекту Валерія Лобановського)
Покриття	асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова	садибна малоповерхова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11059
У проєкті OpenStreetMap	r2204703
Мапа
Мистецька вулиця у Вікісховищі

Мисте́цька ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Ширма. Пролягає від проспекту Валерія Лобановського до тупика.

Прилучаються вулиці Наталії Лотоцької, Карпатської Січі, Генерала Момота та Володимира Самійленка (двічі), провулки Наталії Лотоцької та Ольвійський.

Історія

Виникла в середині XX століття під назвою 760-та Нова вулиця, у 1953–1958 роках мала назву Пролетарський провулок. Сучасна назва — з 1958 року^[1].

Примітки

1. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 958. Арк. 246–260. [Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.]

Джерела

• Веб-енциклопедія Києва.

• Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 109.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 139. — ISBN 5-88500-070-0.
• Вулиці Києва. Довідник / під ред. А. М. Сигалова. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — С. 30. — ISBN 966-95457-1-5.

• Мистецька вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 160. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]