Павлівка (Тульчинський район)

село Павлівка
Будинок культури, церква, криниця, вулиця у селі
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський район
Тер. громада Крижопільська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05100070140054180
Основні дані
Населення 718 людей (2001 рік)
Площа 1,966 км²
Густота населення 365,21 осіб/км²
Поштовий індекс 24643
Телефонний код +380 4340
Географічні дані
Географічні координати 48°19′26″ пн. ш. 29°3′51″ сх. д. / 48.32389° пн. ш. 29.06417° сх. д. / 48.32389; 29.06417
Середня висота
над рівнем моря
222 м
Місцева влада
Адреса ради 24600, Вінницька область,
Тульчинський район,
селище Крижопіль,
вулиця Героїв України, 59
Карта
Павлівка. Карта розташування: Україна
Павлівка
Павлівка
Павлівка. Карта розташування: Вінницька область
Павлівка
Павлівка
Мапа
Мапа

CMNS: Павлівка у Вікісховищі

Павлі́вка — село в Україні, у Крижопільській селищній громаді Тульчинського району Вінницької області. У селищній громаді входить до Жабокрицького старостинського округу. До 2020 року Павлівка входила до складу Крижопільського району Вінницької області та була центром Павлівської сільської ради. За даними перепису 2001 року, постійне населення села становило 718 жителів.

Село Павлівка відоме із середини 18 століття. У період входження до складу Російської імперії належало до Ободівської волості Ольгопільського повіту Подільської губернії. У радянський період у різний час входила до Ободівського, Чечельницького, Крижопільського та Тростянецького районів, спочатку в складі Тульчинської округи (1923—1930) та згодом Вінницької області (з 1932 року).

Під час Другої світової війни село входило до румунської зони окупації з тимчасовою румунською цивільною управою — губернаторства Трансністрія. Поблизу Павлівки існувало гетто, у якому зимою 1941—1942 років загинуло 890 буковинських та бессарабських євреїв. Павлівка також відома як «село партизанської слави», що під час окупації було тричі спалене фашистами за підтримку партизанів. У каральній акції 1944 року загинуло 66 місцевих жителів та було спалено 350 дворів.

Географія

Відстань від села Павлівка до центру громади Крижопіль становить 17 км, до залізничної станції (зупинного пункту) Щербакове — 8 км. На захід від села бере початок річка Дохна, на південному заході також починається її притока — Криниця-В'язова. У Павлівці в Дохну впадає ще одна притока — Панська Долина. Поблизу села знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Цибулівська Дача та ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Дуб-Гордій. В околицях села також починається північна частина національного природного парку «Кармелюкове Поділля».

За описом 1901 року, село Павлівка було розташоване в глибокому яру, на дні якого протікала невелика річка, що брала початок із колодязя на краю села. Село знаходилося на відстані 35 верст від повітового міста Ольгопіль та 14 верст від найближчої залізничної й поштової станції Крижопіль. Павлівка була з усіх боків оточена лісами; орні землі села також розташовувалися на місці колишнього лісу, про що свідчили великі дубові пні на полях, які ще не були викорчувані. Клімат місцевості характеризувався як здоровий, ґрунт — чорноземний та родючий[1].

Адміністративна належність

У результаті адміністративно-територіальної реформи в Україні 2020 року село Павлівка увійшло до Крижопільської селищної громади в складі Тульчинського району Вінницької області[2]. У 2021 році Павлівка також увійшла до Жабокрицького старостинського округу (із центром у селі Жабокрич), створеного в межах Крижопільської селищної громади[3].

Історичні дані
  • Під час румунської окупації (1941—1944) Ободівський район було включено до Балтського повіту губернаторства Трансністрія[15], що знаходилося під тимчасовою румунською цивільною управою.
  • Станом на 1946 рік Павлівка залишалася в складі Ободівського району Вінницької області[16]. У 1959 році Ободівський район було розформовано з передачею частини району до складу Крижопільського району[17]. У січні 1965 року Павлівську сільську раду було передано до складу Тростянецького району та в лютому 1965 року повернуто до Крижопільського району[18].
  • У подальший період Павлівка залишалася в складі Крижопільського району Вінницької області УРСР (до 1991 року) та згодом незалежної України (до адміністративно-територіальної реформи 2020 року). Село було центром Павлівської сільської ради[19].

Історія

Пам'ятки археології

Поблизу села Павлівка виявлено поселення епохи бронзи 2 тисячоліття до нашої ери (білогрудівської культури[20]). Відкрите у 2003 році археологом М. В. Потупчиком, поселення включене до переліку пам'яток археології місцевого значення Вінницької області[21].

У складі Речі Посполитої

Колишні власники села Павлівка
  • Марія Потоцька (на 1898—1905 роки)

Село Павлівка відоме із середини XVIII століття[22]. Перша історична згадка про місцеву парафію датується 1770 роком, коли була видана ерекція про наділення церкви цього села землею місцевим землевласником Вінцентієм Потоцьким у місті Немирів[1].

Павлівка тривалий час належала роду Потоцьких; згодом перейшла у володіння Собанських у складі ободівського та пізніше баланівського ключа[1][5][23]: в 1786 році разом із сусідніми селами була продана Вінцентієм Потоцьким Станіславу Щенсному Потоцькому, а в 1787 році — перепродана Станіславом Потоцьким Каєтану Собанському[23].

У складі Російської імперії

У 1858 році неподалік від старого храму була побудована нова церква коштом колишнього поміщика Ієроніма Собанського (сина Каєтана Собанського) та селян. Церква цегляна, на кам'яному фундаменті; освячена на честь Різдва Пресвятої Богородиці[1].

У квітні 1861 року селяни Павлівки доєдналися до виступу селян містечка Жабокрич, які відмовилися від виконання повинностей на користь поміщиків унаслідок незадоволення умовами селянської реформи 1861 року. Виступ розповсюдився на сусідні села, такі як Тернівка, Зеленянка, Соколівка, Китайгород, Попелюхи, Торканівка, згодом також на інші населені пункти Ольгопольського, Брацлавського та Гайсинського повітів, із сукупним населенням до 40 тисяч селян. Виступ був придушений введеними місцевою владою військами (силами 1-го батальйону Мінського і 3-го батальйону Єлецького піхотних полків)[24][25]. Власником Павлівки на 1861 рік був Фелікс Собанський[24].

З 1866 року в парафії діяла школа грамоти; в 1892 році вона була перейменована на церковно-приходську[1]. У 1870 році в 19 верстах від Павлівки було відкрито залізничну станцію Крижопіль Києво-Балтської залізниці[6][26]. У 1899 році в 8 верстах від Павлівки також було відкрито станцію Городище (нині зупинний пункт Щербакове)[7][27]. Станом на 1901 рік основним заняттям жителів було землеробство; деякі займались шиттям взуття та бондарством[1]. У березні 1905 року відбувся селянський страйк із вимогою до поміщика про підвищення заробітної плати, страйкарям вдалося досягти тимчасових поступок[22].

Станом на 1898—1905 роки власницею села була графиня Марія Ксаверівна Потоцька[28][1][7] (онука Ієроніма Собанського, вдова Станіслава Потоцького), яка проживала в містечку Високо-Литовськ Гродненської губернії (нині місто Високе, Білорусь)[28]. Загальна площа маєтку становила 1317 десятин, зокрема: садибної землі — 10 десятин 370 сажнів, орної — 693 десятини 2126 сажнів, лісу — 605 десятин 1874 сажні. Частина маєтку перебувала в управлінні, частина — в оренді. Представником маєтку був уповноважений Карл Кобринець[28].

Визвольні змагання

У 1919—1920 роках на території залізничної станції Крижопіль (за 19 верст від Павлівки[7]) та на навколишніх землях відбувалися бойові дії між союзницькими військами УНР і Галицької армії та військами РСЧА і ЗСПР. Під час Першого зимового походу станом на 30 квітня (1 травня) 1920 року в районі Павлівка — Торканівка була зосереджена Волинська дивізія Армії УНР, яка 1 (2) травня 1920 року почала наступ на станцію Крижопіль[29][30].

У складі СРСР

Під час Другої світової війни, 22 липня 1941 року, Павлівка була окупована румунськими військами (гірським корпусом 3-ї румунської армії) та згодом включена в губернаторство Трансністрія, що знаходилося під тимчасовою румунською цивільною управою[15][31]. Зимою 1941—1942 років у гетто біля Павлівки загинуло 890 євреїв, депортованих із тодішніх румунських територій Бессарабії та Буковини[32]. Павлівка також відома як «село партизанської слави», що під час окупації було тричі спалене фашистами за підтримку партизанів[33][34].

За радянськими даними, 17 січня 1944 року партизанське з'єднання під командуванням Якова Мельника та кавалерійська бригада Михайла Владимирова на підступах до села знищили 35 автомашин і понад 250 ворожих солдатів та офіцерів; упродовж 17—20 січня партизани розгромили кілька німецько-румунських гарнізонів[35][36]. У ході каральної акції в період 21—23 січня 1944 року загинуло 66 жителів села, з них 6 дітей, спалено повністю — 350 дворів, 150 інших будівель[35][31]. 16 березня 1944 року Павлівка була зайнята радянськими військами (303-ю стрілецькою дивізією 73-го стрілецького корпусу 52-ї армії 2-го Українського фронту)[31].

У 1966 році в селі було відкрито пам'ятку «Братська могила 66 мирних жителів села, розстріляних фашистами»[37], в 1974 році було відкрито пам'ятку «Пам'ятник 150 воїнам — односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ»[37]. Станом на 1972 рік у Павлівці діяв колгосп «Радянська Україна», у користуванні якого було 1927 гектарів землі, зокрема орної — 1374 гектарів. Вирощувалась озима пшениця, цукрові буряки, овочеві культури. Колгосп також займався м'ясо-молочним тваринництвом і птахівництвом. У селі діяли восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека[22].

У складі незалежної України

У 2009 році в Павлівці було встановлено пам'ятний знак буковинським і бессарабським євреям, що загинули тут у листопаді 1941 — березні 1942 року[32]. Станом на 2021 рік у селі діяв навчально-виховний комплекс, що включав школу І—ІІ ступенів та дошкільний навчальний заклад[38], також діяли будинок культури й бібліотека.

За повідомленнями ЗМІ, у 2021 році жителі Павлівки виступали проти скасування посади старости села та затвердження одного старости для сіл Жабокрич і Павлівка[39], у 2022 році також виступали проти закриття дитячого садка та початкової школи[40]. У 2022 році в рамках державної програми «Інтернет-субвенція» до місцевої бібліотеки було під'єднано швидкісний Інтернет із запланованою швидкістю 100 Мб/с[41].

Церква

Храм

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Павлівці

Церква Різдва Пресвятої Богородиці була побудована в 1858 році на кошти колишнього поміщика Ієроніма Собанського та селян, будівництво коштувало до 25 000 рублів. Місце нової церкви знаходилося неподалік від старого храму; на місці колишнього престолу було встановлено кам'яний хрест. За описом 1901 року, церква була цегляна, на кам'яному фундаменті, світла, суха та, хоч і невеликого розміру, але для парафії цілком достатня; іконостас двоярусний, різьблений[1].

Парафія

Перші відомості про місцеву парафію датуються 1770 роком, коли було видано ерекцію про наділення церкви села землею місцевим землевласником Вінцентієм Потоцьким. За даними на 1901 рік, загальна площа церковної землі становила 39 десятин 1743 сажні, зокрема: садибної землі з кладовищем і погостом — 1 десятина 2027 сажнів, орної — 27 десятин 63 сажні, під колишнім хутором — 2200 сажнів, під ставом — 2 десятини 1128 сажнів, сінокосної — 7 десятин 2027 сажнів. Притчові приміщення були побудовані в 1880 році коштом поміщика[1].

Населення

За переписом 2001 року постійне населення Павлівки становило 718 жителів (наявне населення становило 712 жителів)[42][43]. Серед постійного населення 99,58 % вказали українську мову як рідну, 0,42 % — російську[44].

Історичні дані
  • За даними на 1885 рік, у Павлівці було 110 дворів і 814 жителів[4].
  • За даними на 1893 рік, у Павлівці було 112 дворів і 1155 жителів[6].
  • За даними на 1901 рік, у Павлівці було 1507 православних парафіян (752 чоловіки та 755 жінок) й 14 католиків[1].
  • За даними на 1905 рік, у Павлівці було 350 дворів і 1538 жителів[7].
  • За даними на 1925 рік, у Павлівці було 510 господарств і 1734 жителі[8].
  • За даними на 1972 рік, у Павлівці було 1373 жителі[46].
  • За переписом 1989 року постійне населення Павлівки становило 903 жителі (353 чоловіки і 550 жінок), наявне населення — 885 жителів (347 чоловіків і 538 жінок)[47].
Населення села Павлівка
1885 рік 1893 рік 1897 рік 1901 рік 1905 рік 1925 рік 1972 рік 1989 рік 2001 рік
Жителів 814 1155 1496 1521 1538 1734 1373 903 718
Дворів 110 112 350 510

Транспорт

Село Павлівка з'єднане автомобільною дорогою загального користування місцевого значення С020902 Іллівка — Павлівка з дорогою територіального значення Т 0233 Вапнярка — Крижопіль — Піщанка — КПП «Загнітків» та автомобільною дорогою загального користування місцевого значення С020904 Соколівка — Павлівка з дорогою територіального значення Т 0202 Могилів-Подільський — Ямпіль — Крижопіль — Бершадь — Умань[48]. Станом на 2022 рік діяло автобусне сполучення Павлівка — Крижопіль[49].

Пам'ятки

Пам'ятки археології

  • Поселення епохи бронзи 2 тисячоліття до н. е. Відкрите у 2003 році М. В. Потупчиком. Пам'ятка археології місцевого значення Вінницької області[21].

Пам'ятки історії

  • Пам'ятка «Братська могила 66 мирних жителів села, розстріляних фашистами». Відкрито 1966 року. Пам'ятка історії місцевого значення[37].
  • Пам'ятка «Пам'ятник 150 воїнам — односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ». Відкрито 1974 року. Пам'ятка історії місцевого значення[37].

Відомі люди

  • Москвітенко Олександр Васильович — ветеран АТО/ООС, командир відділення Крижопілької ДСНС. Провів одинадцять місяців у російському полоні[50].
Військовослужбовці, які загинули під час російсько-української війни
  • Редченко Руслан Дмитрович (1994—2022) — солдат, стрілець-снайпер 2-го мотопіхотного відділення 2-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти військової частини А2980. Житель Павлівки. 8 травня 2022 року потрапив під артилерійський обстріл противника біля населеного пункту Новогригорівка Миколаївської області[51].
  • Рябоконь Юрій Васильович (1988—2023) — солдат, розвідник 3-го розвідувального відділення 2-го механізованого батальйону. Житель Павлівки, родом з Торканівки. Загинув 9 липня 2023 року під час обстрілу поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест»[52].

Галерея

Література

  • Павлі́вка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788 с. — С. 353

Джерела

  1. а б в г д е ж и к л Павловка // Приходы и церкви Подольской епархіи / Подъ редакціею священника Евфимія Cѣцинскаго // Труды Подольскаго єпархіальнаго историко-статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскъ, 1901. — Вип. 9. — С. 791—792. — ХХІІІ + 1064 + 175 с. (рос. дореф.)
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області».
  3. Рішення Крижопільської селищної ради від 30 вересня 2021 року № 543 «Про утворення старостинських округів».
  4. а б Павловка // Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 276. (рос. дореф.)
  5. а б Pawłówka, wś nad Torhanówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 912. (пол.)
  6. а б в Павловка // Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 344.(рос. дореф.)
  7. а б в г д Павловка // Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — С. 315—316.(рос. дореф.)
  8. а б в Павлівка // Населені місця Поділля / Центральне статистичне управління України; Подільське губерське статистичне бюро. — Винниця : Держдрукарня ім. т. Леніна, 1925. — С. 366.
  9. Постанова ВУЦВК від 31 січня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Поділля»
  10. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР»
  11. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  12. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 лютого 1931 року «Про реорганізацію районів УСРР»
  13. Постанова ВУЦВК від 9 лютого 1932 року «Про утворення областей на території УСРР»
  14. Постанова Президії ВУЦВК від 13 лютого 1935 року «Про склад нових адміністративних районів Вінницької області»
  15. а б Левченко Ю. І. Адміністративний устрій губернаторства «Трансністрія» // Особливості реалізації політики окупаційної влади в адміністративно-територіальних одиницях України 1941–1944 рр. : Монографія / За науковою редакцією К. П. Двірної. — Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. — С. 365. — 401 с.
  16. Павлівка // Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 27.
  17. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 21.01.1959 року «Про ліквідацію Дашівського, Ободівського і Ситковецького районів Вінницької області»
  18. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 04.01.1965 року № 2н-06 «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  19. Павлівка // Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — С. 20.
  20. Історична довідка Крижопільської громади. Крижопільська селищна рада. Процитовано 23 листопада 2024.
  21. а б Перелік пам’яток археології місцевого значення Вінницької області. Вікімедіа Україна. 11 червня 2012. Процитовано 23 листопада 2024.
  22. а б в Павлівка // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 353. — 15 000 прим.
  23. а б Ю. В. Легун. Надбання Собанськими земель у Брацлавському воєводстві у 1870-х роках: обставини і особливості // Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. — 2007. — Вип. 12. — С. 90. — (Серія : Історія). — Містить посилання на: ДАХО. — Ф. 227. — Оп. 1. — Спр. 507. — Арк. 17—22.
  24. а б Отмена крепостного права на Украине. Сборник документов и материалов. — К. : АН УРСР, 1961. — С. 198. (рос.)
  25. Лещенко М. Н. Класова боротьба в українському селі в епоху домонополістичного капіталізму (60-90-ті рр. XIX ст.). — К. : Наук. думка, 1970. — С. 99. — 304 с.
  26. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. I. — М. : Транспорт, 1981. — С. 262. — 100 000 прим.(рос.)
  27. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. II. — М. : Транспорт, 1981. — С. 236. — 100 000 прим.(рос.)
  28. а б в Павловка // рос. дореф. Помѣстное землевладѣніе въ Подольской губерніи. Составилъ В. К. Гульдманъ. Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій, 1898. — 362 + 46 + 26 + 3 с., (стор. 226)
  29. Доценко Олександер. Зимовий noxід (6.XII.1919 — 6.V.1920). — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2001. — С. 323—324. — 376 с. — Наказ Волинської групи від 1/5-1920 р. (Заступники полк. Пашинський і Федченко, Отаман Никонів, Нач. Штабу Сотн. Волосевич). — ISBN 966-7018-40-7.
  30. Омелянович-Павленко М. Спогади командарма (1917—1920) : Документально-художнє видання / Упоряд.: М. Ковальчук. — Київ : Темпора, 2007. — С. 359, 406. — 608 с. — ISBN 966-8201-24-8.
  31. а б в Павлівка. Друга світова на мапі України. Національний музей історії України у Другій світовій війні. Архів оригіналу за 7 листопада 2024. Процитовано 23 листопада 2024.
  32. а б 890 жизней – и вечная боль. Мы здесь. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2021.
  33. Керівники Крижопільської селищної територіальної громади відвідали село партизанської слави – Павлівку. Крижопільська селищна рада. 20 вересня 2024. Процитовано 23 листопада 2024.
  34. Про таємниці партизанського життя у селі Павлівка, яке називають «Подільською Хатиню». Моя Вінниця. 13 травня 2013. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
  35. а б Україна під нацистською окупацією: спалені села (1941-1944 рр.) : Анотований покажчик / За ред. В. Ф. Солдатенка; автори-упорядники: Бутко С. В., Герасименко Л. С., Киридон А. М., Пилявець Р. І., Яременко В. М.. — Київ : ДП НВЦ «Пріоритети», 2012. — С. 58—59. — 362 с. — ISBN 978-966-8809-55-2.
  36. И. Э. Левит. Крах политики агрессии диктатуры Антонеску (19.ХI 1942 — 23.VIII 1944). — Кишинев : Штиинца, 1983. — С. 233.
  37. а б в г Перелік пам’яток історії місцевого значення Вінницької області. Вікімедіа Україна. 11 червня 2012. Процитовано 23 листопада 2024.
  38. Навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад" с. Павлівка Крижопільського району Вінницької області. Вінницька область. ІСУО. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
  39. «Не хочемо, щоб на нашому селі поставили хрест». Чому Павлівку залишили без старости?. 20 хвилин — Новини Вінниці. 26 січня 2021. Процитовано 23 листопада 2024.
  40. «Ви про дітей подумали?» Десятьох малюків хочуть возити у дитсадок сусіднього села. 20 хвилин — Новини Вінниці. 3 червня 2022. Процитовано 23 листопада 2024.
  41. Підключення закладів соціальної інфраструктури Крижопільської громади до широкосмугового доступу до Інтернету. Крижопільська селищна рада. 17 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2024.
  42. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України. Український центр суспільних даних. Процитовано 23 листопада 2024.
  43. 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)). Всеукраїнський перепис населення. Державна служба статистики України. Процитовано 23 листопада 2024.
  44. 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)). Всеукраїнський перепис населення. Державна служба статистики України. Процитовано 23 листопада 2024.
  45. Павловка // Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 165. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  46. Історія міст і сіл, 1972, с. 353.
  47. Таблиця: 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). Всеукраїнський перепис населення. Державна служба статистики України. Процитовано 23 листопада 2024.
  48. Перелік автомобільних доріг загального користування місцевого значення. Крижопільська селищна рада. 24 січня 2022. Процитовано 23 листопада 2024.
  49. Оголошення щодо автобусного сполучення Куниче – Крижопіль та Павлівка - Крижопіль. Крижопільська селищна рада. 27 червня 2022. Процитовано 23 листопада 2024.
  50. Він не зламався! Він - наш Герой!. Крижопільська селищна рада. 24 березня 2023. Процитовано 23 листопада 2024.
    • Зустріч з героєм. Крижопільська селищна рада. 11 вересня 2023. Процитовано 23 листопада 2024.
  51. Твій спокій сховали небесні вітрила, І зорі рум'яні зігріють вночі, А тут на землі зовсім свіжа могила, За що тебе вбили оті палачі? (Юлія Хандожинська). Крижопільська селищна рада. 8 березня 2023. Процитовано 23 листопада 2024.
  52. Ободівська громада долучилася до вшанування загиблого Героя Юрія Рябоконя. Ободівська сільська територіальна громада. 17 липня 2023. Процитовано 23 листопада 2024.
    • Пам’ятаємо!. Крижопільська селищна рада. 9 липня 2024. Процитовано 23 листопада 2024.

Посилання

  • Павлівка с. Прадідівська слава. Процитовано 23 листопада 2024.

Strategi Solo vs Squad di Free Fire: Cara Menang Mudah!