Перший зимовий похід

Перший зимовий похід
Радянсько-українська війна 1917—1921 років
Учасники Першого зимового походу, старшини конвою Михайла Омеляновича-Павленка. Учасники Першого зимового походу, старшини конвою Михайла Омеляновича-Павленка.
Дата: 6 грудня 1919 — 6 травня 1920 Місце: територія України Результат: вдале виконання поставленого завдання
Сторони
УНР	Збройні сили Півдня Росії	РСФРР УСРР

Пе́рший зимови́й похі́д — похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка (6 грудня 1919 — 6 травня 1920 рр.)

Головним завданням Зимового походу було збереження присутності української армії на українській території, у ворожому запіллі, шляхом партизанських дій, в той час, як її Головний Отаман Петлюра, відповідаючи за важливі державні справи, перебував зі своїм штабом у Варшаві.

Наприкінці листопада 1919 року рештки Наддніпрянської Армії УНР (Галицька армія, через замирення Петлюри з поляками (частина дослідників трактує його як зрадницьке), змушена була після 6 листопада 1919 р. увійти до складу російської армії генерала Денікіна) опинилися у так званому «трикутнику смерті» (Любар — Чортория — Миропіль). Тут українські війська були в оточенні трьох ворожих армій — Червоної, Добровольчої та польської (з якою на той час було досягнуто примирення); до того ж українські частини потерпали від епідемії тифу.

6 грудня 1919 р. на військовій нараді у Новій Чорториї було остаточно вирішено здійснити боєздатними частинами армії УНР партизанський похід тилами денікінців. У поході тилами більшовиків і денікінців взяло участь близько 5000 осіб. Проте сам бойовий склад частин нараховував 2000 багнетів, 1000 шабель та 14 гармат. 50 % загальної кількості складали штаби частин, нестройові частини, обози.

21 січня 1920 року в селі Гусівка, Єлисаветського повіту відбулася нарада командирів дивізій армії Зимового походу, вирішено прорвати більшовицьке запілля окремими колонами, рухаючись до району Черкаси — Чигирин — Канів. До складу південної колони отамана М. Омеляновича-Павленка увійшла Запорізька дивізія, 3-й кінний полк і штаб армії, до складу північної колони отамана Ю. Тютюнника — Київська та Волинська дивізії. Колони рухались різними маршрутами, дезорганізуючи комунікації Червоної армії.

Бойовий склад

Розвідники полку ім. Костя Гордієнка під час Зимового Походу 1919—1920 рр. (Федір Грінченко)

Перед походом армію поділили на чотири збірні групи:

• Запорізька збірна група, або Запорізький корпус, з усіма частинами, що до нього раніше входили, за винятком Гайдамацької бригади Волоха, яка перейшла на бік Червоної армії.
• Київська збірна група, що складалася з 5-ї та 12-ї Селянських дивізій, полку Морської піхоти, частин Залізної дивізії та залишки Корпусу Січових стрільців.
• Волинська Збірна група, що складалася з 1-го збірного полку (до складу якого входили й рештки Північної дивізії), 2-го збірного пішого полку, решток 2-ї дивізії («Запорізької Січі»), 4-го полку сірожупанників (походженням з 4-ї дивізії сірожупанників), 2-го кінного полку ім. М. Залізняка, кінного полку ім. Гетьмана Мазепи та Волинської гарматної бригади, що утворилась з решток гарматних частин згаданих вище 3-х дивізій.
• 3-тя Стрілецька дивізія, або група, до складу якої входили частини тієї ж 3-ї стрілецької дивізії та Спільна Юнацька школа.

Українська армія Зимового походу складалась із:

• Запорізької дивізії отамана Гулого-Гуленка
• Волинської дивізії отамана Никоніва
• Київської дивізії отамана Ю. Тютюнника
• Галицької кінної бригади отамана Шепаровича
• Окремого кінного полку полковника Чижевського
• Кінної сотні Штабу Армії

Бойовий склад Дієвої армії УНР Зимового походу на 6 травня 1920 року налічував 4319 осіб, 2100 багнетів і 580 шабель, 81 кулемет, 12 гармат.

Маршрут

Детальний опис маршруту Армії Української Народної Республіки у Першому зимовому поході наведений у спогадах Михайла Омеляновича-Павленка.

Марш Запорізької дивізії

Маршрут дивізії

Дата Маршрут 5.12 Котелянка — Любомирецька — Чортория — Привітів (вихідне угрупування перед проривом у запілля Добровольчої Армії) 6.12 Печанівка — Миропіль — Любомирецька — Чортория — Привітів — марш у північно-східному напрямку на прорив через Добрармію 7.12 Привітів — Вінниця — Мотрунки — Молочки 8.12 Молочки — Краснопіль — Сміла — с. Польова 10.12 с. Польова — Великий Острожок — Малий Острожок — Кустовці 11.12 Кустівці — Кутище — Нападівка — Заливанщина — Чернятнин ] — Голендри— Самгородок (згрупування по закінченню марш-маневру на прорив на Десні) Марш на схід по тилах Добрармії 13.12 Самгородок — Вівсяники — Левківка 14.12 Левківка — Ординці 14-15.12 Ординці (постій) 16.12 Ординці — Жидівці — Должок — Андрушів — Пшенів — Чернявка 18.12 Чернявка — Скала — Вербівка 18-20.12 Вербівка (постій) 21.12 Вербівка — Животів — Дубрівка 22.12 Дубрівка — Пятигори — Одайпіль (угрупування на спочинок, організація, орієнтировка) 22-26.12 Одайпіль (постій) 27.12 Одайпіль — Тихий Кут — Жашків (з метою перепустити великі відділи Добрармії) 28.12 Жашків — Побійна — Красний Кут — Нова Гребля 29.12 Нова Гребля — Кривець — Крачівка — Іваньки Марш в південно-східному напрямку, поміж Добрармією, що відступала, та Червоною Армією, що наступала 30.12 Іваньки — Паланочка — Роги — Легезин 1.1 Легезин — Оксанин — Небелівка 5.1 Небелівка — Рогове — Перегонівка (угрупування на півдні від Умані. Захоплення Умані, спроба політичної організації краю) 12.1 Перегонівка — Дубова — Коржів Кут 13.1 Коржів Кут — Бабанка — Гроздів — до Умані — Сушків (Марш у південно-східному напрямку. Переправа біля Добрянки. Знов у запілля Добрармії. Угрупування навколо Хмелевої) 14.1 Коржів — Дубова — Перегонівка 15.1 Перегонівка — Лебединка 16.1 Лебединка — Троянка — Казимирівка 20.1 Казимирівка — Корин — Добрянка — Лопатин — Єланець — Хмелева 22.1 З 7-ї ранку до 24.1 (до 7-ї ранку): Хмелева — Олексіївка — Аникіївка — Іванівка (бій) Марш роз'єднаними колонами в район Черкаси — Холодний Яр — Чигирин Марш колони полковника Дубового 24.1 Іванівка — Семенівка 25.1 Семенаста — Анівка — Саутин — Садіївка — Біляївка 27.1 Біляївка — Роздолля — Кременівська — Попівка — Клинці — Різанівка 28.1 Різанівка — Покровське 28.1 Покровське — Митрофанівка 29.1 Митрофанівка (постій) 30.1 Митрофанівка — Кирилівка — Жукова — Пантаївка 31.1 Пантаївка — Ясиноватка 1.2 Ясиноватка — Диковки — Янів 1-3.2 Янів (постій) 4.2 Янів — Федорівка — Іваньківці 5-7.2 Іваньківці (постій) 7.2 Іваньківці — Ружичівка — Цвітна 7.9 Цвітна — Верещаки — Любомирка — Матвіївка 12.2 Матвіївка — Головківка 13.2 Головківка — Худоліївка — Топилівка — Москаленки 14-16.2 Москаленки (постій) Марш полку Чорних Запорожців 24.1 Марш на Якимівку 25.1 Петроострів 26.1 Форсований марш через запілля, станцію Іскрина до Вільшан 29.1 В районі Корсуня зустріч з отаманом Соколовським та Грозним 30.1 Зустріч у Байбузах із 5-м кінним полком 1.2 Атака на Смілу 7.2 Марш на південь від Черкас Марш штабової колони 23.1 Арсенівка 24.1 Денний спочинок. Напад червоних 25.1 Володимирівка (з'єднання з партизанами отамана Гулого) 26.1 Осиновата — Мала Мамайка 8.2 Цибулів (Напад червоної кінноти. Марш на Краснопіль) 9.2 Цвітна (з'єднання з колоною полковника Дубового) 9.2 Матвіївка — Янич (обеззброєння 3-го кінного полку) — Холодний Яр 10-12.2 З'єднання з колоною отамана Тютюнника 13.2 Голосківка — Танилів — Москаленки Марш Київської дивізії 23.1 Марш на Іванівку 25.1 Мокра Калигірка — (бій під Шполою) 26.1 Томилине 27.1 Кирилівка 30.1 Марш на захід від Корсуня повз станцію Таганчу 3.2 Канів — (бій і здобуття Канева) 5.2 Сміла — (бій) 10-12.2 Угрупування на південь від Черкас Марш на з'єднання з Українською Галицькою армією 17.2 Москаленки — Худяки — Чорнявка — Замятинці 18.2 Замятинці — Лубенці — Жаботин — Флярківка — Фундукліївка 19.2 Фундукліївка — Плякова — Коханівка — Буртки 20-21.12 Буртки (постій) 22.2 Буртки — Рейментарівка — Ставидло — Хайнівка — Федорівка 23.2 Федорівка — Черби — Ларів — Марієва — Паліївка 24.2 Паліївка — Юр'ївка — Димина — Хмелева 27.2 Хмелева — Глодоси 28.2 Глодоси — Олександрівка — Липняжка 28.2-2.3 Липняжка (постій) 2.3 Липняжка — Добрянка — Коритне — Бузинковата 3.3 Бузинковата — Новоселки — Розкошна 6.3 Розкошна — Красногірка 6-8.3 Красногірка (постій) 9.3 Красногірка — Розношинці — Новоселинці 10.3 Новоселинці — Шамріївка — Таужна 11.3 Таужна — Струнків 13.3 Струнків — Хощовата (угрупування біля Гайворонської переправи) 14.3 Хощовата — Чемирпіль — Синиця Демонстрування захоплення району Гайсин — Умань — Ольвіполь 16.3 Синиця — Луполів — Мошновата 17.3 Мошновата — Капитанівка — Лящівка 18.3 Лящівка — Богопіль 19.3 Богопіль 20.3 Ольвіопіль — Богопіль — Лящівка 21.3 Лящівка — Лукашівка — Сухий Ташлик 23.3 Сухий Ташлик — Мар'янівка — Емілівка — Наливайки 25.3 Наливайки — Краснопілля — Вербова — Полонисте — Перегонівка 25.3 Перегонівка — Рогова — Островець — Небелівка 26-27.3 Небелівка — Нерубайка — Кам'янече — Скалева — Кондратівка — Плавгівка — (груповка армії по переправі через Синюху біля Новоархангельська) Марші й угрупування з метою замаскувати вихідне положення для наступальної акції на Вознесенськ 29.3 Плавчівка — Вуїчева — Іванівка 30.3 Іванівка — Рахин — Улянівка — Гусеве — Забара — Хмелева 1.4 Хмелева — Гайсин — Плетений Ташлик 2.4 Плетений Ташлик — Іванівка — Семенаста 4.4 Семенаста — Софіївка (Орлов) 5.4 Софіївка — Різанівка 5.4 Різанівка — Бобринець — Різанівка 7.4 Різанівка — Бобринець 8.4 Бобринець — Олексіївка — Степанівка 9.4 Степанівка — Березівка 12.4 Березівка — Аннівка — Марківка — Михайлівка Форсований марш на Вознесенськ. Переправа. Захоплення бази 13.4 Михайлівка — Ольгопіль — Єланець 14.4 До 9-ї год. ранку. Єланець — Солоне 15-16.4 Солоне — Вознесенськ (бій) 16-17.4 Вознесенськ

Марш Київської дивізії

Маршрут дивізії

Дата Маршрут Марш на захід до Ананьєва та захоплення Балти 17.4 Вознесенськ — Кантакузівка — Молдавка — Рошладі 18.4 Рошладі — Ляхова — Миколаївка 21.4 Миколаївка — Софіївка — Василівка — Любоволена — Покрівка — (повстанчий район) Серія боїв на внутрішніх операційних лініях. Мета: забезпечення подальшого маршу від нападу з півдня 22.4 Покрівка — Святотроїцьке — Кохівка 23.4 Кохівка — Мар'янівка — Задніпрянці — Мала Боярка — Новоселиця — (бій) 24.4 Новоселиця — Благодатне — Задніпрянці — Мар'янівка — Петрівка — (бій) 25.4 Петрівка — Майнова 26.4 Майнова — Михайлова — Вознесенка — Гольма 27.4 Гольма — Пасат — Шляхова — Піщана — (Марш у північно-західному напрямку через фронт червоних і наближення до району розташування галицьких військ. Бої) 28.4 Піщана — Михайлівка 29.4 Михайлівка — Бершадь — Баланівка 30.4 Баланівка — Демидів — Тростянець — (бій) 1.5 Тростянець — Демківка — Кирнасівка — Аннопіль 2.5 Аннопіль — Тульчин — Білоусівка — Одаївка — (бій) 3.5 Одаївка — Федорівка — Красногірка — Шарапнівка — Крижопіль — Княжопіль — Мясківка — (бій) 3.5 Мясківка — Кольтанка — (бій) 4.5 Мясківка — Вербівка — (останній бій) 5.5 Вербівка — Качківка 5-8.5 Писарівка

Марш Волинської дивізії

Маршрут дивізії

Дата Маршрут 6.12 Борушківці — Любар — Матрочки 7.12 Матрочки — Бурківці — Якушпіль 12.12 Якушпіль — Сл. Польова — Клігечки — Вишенька 13.12 Вишенька- Чечелівка — (зустріч із Галицькою Армією) — Безімянне — Немиринці — Куманівка 14.12 Немиринці — Куманівка — Міхалин — Флоролівка — Юзефівка — (знищення на станції Погребище московської охорони та комендатури Добровольчої Армії та на цукроварні — жандармерії) 15.12 Черемошне 16.12 Васильківці — Атамівка 17.12 Ганівка 19.12 Ганівка — Тетіїв 22.12 Тетіїв — Горошкове 25.12 Горошкове — Животники 26.12 Животники — Можейки — Сабадот — Конела 27.12 Конела — Безпечне — Зубриха — (знищення московської частини Добровольців біля с. Вороного. Захоплення обозів частиною Максима Залізняка) 30.12 Ваньки — Маньківка — Молодецьке — Біляшки — (бій біля ст. Біляшки) 01.01 Біляшки — Тальвянка — (бій із частинами московської Добровольчої армії біля села Пірашків; допомога селян-повстанців) 02.01 Тальвянка — Вишнеполе 03.01 Нерубайка 04.01 Підвисоке 05.01 Покотилове — Розсохуватець — (бій із недобитками московської Добровольчої армії біля села Трохиків) 12.01 Підвисоке — Оксанин 13.01 Оксанин — Вишненьке — (зустріч розвідки дивізії із передовими роз'їздами московської червоної армії біля с. Майданецького. Відпущення полонених червоноармійців) 14.01 Вишнеполе — Нерубайка 15.01 Нерубайка — Підвисоке — Покотилове 17.01 Покотилове — Плоске — Шендерівка — Тишківка — (посилка розвідчо-інформаційної делегації до большевицько-московської армії) 20.01 Тишківка — Водяна — Ракин — Хмелева — (похорон полковника Царенка, що загинув від тифу. Повернення делегації з Умані) 21.01 Хмельове — Олександрівка — Завадське — Козачий Хутір 22.01 Ерделівка — Іванівка 24.01 Іванівка — Мокра Калигірка 25.01 Окник — Товмач- Іскренне — Топільне — Каменоватка — (посилка делегації до повстанців Туза) 26.01 Козацьке — Зелене — Діброва — Кирилівка 28.01 Урочиста панахида коло пам'ятника Т. Г. Шевченка з військовою парадою в присутності великої кількості населення. Зформування кінного імені гетьмана Івана Мазепи полку 29.01 Кирилівка — Моринці — Шендерівка 31.01 Стеблів — Янівка 01.02 Янівка — Геркозівка 03.02 Межиріч — Михайлівка 04.02 Канів — (заняття без бою міста) 05.02 Хрещатик 06.02 Хрещатик — Софатівка — Березня — Мошни — (спроба московських большевиків і боротьбістів спровокувати армію УНР перед повстанцями в Мошнах) 07.02 Участь кінноти Волинської дивізії у наступі на Смілу — Білазіря разом із відділами отамана Тютюнника 09.02 Мошни — Руська Поляна Цесарська Слобода — Кумейки — Вергуни 10.02 Харківці — Кумейки 11.02 Чернявка — Трешевці — Медведівці — Худоліївка — (урочистий похорон полковника Петрова) 12.02 З'єднання із Запорожцями, що маршерували окремою групою з Хмелевої 13.02 Худоліївка — Топільне — Єреміївка — (перехід по льоду через Дніпро на Лівобережжя. Використання сходу, що був скликаний большевиками і раде прийняття війська населенням) 15.02 Здобуття з бою кінною частиною Запорізької дивізії м. Жовнина (опір: дивізія большевицька та жидо-московська міліція) 17.02 Єреміївка — Топільне — Худоліївка — Медведівка — Янівка — Триліси — (зустріч із повстанцями Богдана) 18.02 Триліси — Голикове 21.02 Голикове — Івангород 22.02 Кримки — Ясиневатки 23.02 Кримки — Гайнівка — Шпакова — Каніж — Федорівка — Максимівка — Ареснівка 24.02 Осітня — Марівка — Паліївка — м. Висока — Юрківка — Миролюдівка 27.02 Ерделівка — Янопіль — Ракин 28.02 Тишківка 03.03 Добрянка — Коритне — Юзефпіль — (захоплення штабовими частинами московського відділу продналога ХІІ армії на чолі з помічником голодпродналога, що прибули до містечка проводити реквізицію) 04.03 Захоплення кінною розвідкою ім. Івана Мазепи полку технічної команди штабу ХІІ армії, що переходила до Умані 05.03 Липовецька — Капітанівка 06.03 Лозоватка — Дельфінівка — Молтавки — (бій і обсадження переправи через Буг біля Спіранки) 07.03 Данилова Балка — Кам'яний Брід 10.03 Могильне 13.03 Берестяги — Окне 14.03 Окне — Терпівка — Томатівка 18.03 Громи — (бій під Уманню з охоронним большевицьким куренем протягом цілого дня) 19.03 Здобуття Умані — (приєднання козаків і старшин, колишніх волохівців. Зформування пластунів при кінноті Мазепинського полку) 20.03 Урочистий похорон в Умані полеглих на полі бою 23.03 Умань — Текуча 24.03 Наливайка — Емилівка 25.03 Оксанин — Небелівка 26.03 Текліївка — Камянисте — Павлівка — Скалева — Тальне 27.03 Ямпіль — Кальноболота 28.03 Якимівка 30.03 Коліївка — Аннове — Миколаївка 31.03 Никольське 01.04 Олексіївка — Михайлівка — Мала Виська — (бій у Малій Висьці) 02.04 Плетений Ташлик — Миколаївка — Косогорівка — Шостаківка — (бій на ст. Шостаківка, обсадження її) 06.04 Красновершка — Кошанівка — Григоріївка 07.04 Водяна — Андріївка 08.04 П'ятихатки — Олексіївка — Володимирівка 09.04 Сотньова 12.04 Березівка — Новий Буг — (бій із бронепотягом і червоними московськими частинами біля Нового Бугу) 13.04 Богданівка — Олександрівка — Таранова 14.04 Іванівка — Надерівка — Никольське 15.04 Трикрати — (бій з охоронним куренем ревкому, захоплення Трикрат, наскок кінноти Урсова та успішні бої з його кіннотою) 16.04 Вознесенське (Вознесенськ) 17.04 Варшавка 18.04 Цареданівка — Олександродарівка 19.04 Новопавлівка 20.04 Агапіївка — Новопавлівка — ст. Любашівка і Врадіївка 22.04 Бокове — Заплади — Демидівка 23.04 Задніпрянці — Ананьїв — (бій дивізії на допомогу повстанцям і Чорноморцям біля Ананьєва) 24.04 Цілоденний бій дивізії біля Ананьєва й відступ ворога. Бій біля с. Петрівки й перемога пластунів кінного ім. гетьмана Мазепи полку 25.04 Ясенове Перше — м.Ясенове 27.04 Гольша — Посад 28.04 Кринички — Саражинка — Берізки-Чечельницькі — Ольгопіль — (участь кінного ім. гетьмана Мазепи полку в бою й захоплення Ольгополя) 29.04 Демівка — Яланець — П'ятківка 30.04 Жабокричка — П'ятківка — Павлівка 01.05 Жабокрич — (демонстраційні бої та захоплення ст. Рудниці й Городища) 02.05 місто і ст. Крижопіль — (цілоденний бій і захоплення ст. Крижополя о 5 год. ранку) 03.05 Крижопіль — Марківка 04.05 Бій кінного ім. гетьмана Івана Мазепи полку біля Мясківки, відбиття свого обозу. Бій біля с. Савчиного й Нетребівки з відступаючим фронтом московської червоної армії. Бій біля Джугастри. Бій біля Вільшанки 05.05 Вільшанка — Вербка

Бої

За весь похід запіллям ворога пройдено 2500 кілометрів, проведено понад 50 успішних боїв.

Маршрут Першого Зимового походу пролягав територіями нинішніх Житомирської (Романівський, Любарський, Чуднівський р-ни), Київської (Тетіївський р-н), Черкаської (майже всі райони), Кіровоградської (майже всі райони), Миколаївської (Врадіївський, Доманівський, Вознесенський, Єланецький, Новобугський, Казанський р-ни), Одеської (Миколаївський, Любашівський, Ананіївський, Балтський р-ни), Вінницької (в 1919 — Хмільницький, Калинівський, Козятинський, Липовецький, Погребищенський, Оратівський, закінчення походу — Чечельницький, Бершадський, Тростянецький, Крижопільський, Томашпільський, Ямпільський, Тульчинський, Піщанський р-ни).

Основні битви були під Липовцем, Жашковом, Уманню, Каневом, Черкасами, Смілою, Золотоношею, Ольвіополем, Голованівськом, Гайсином, Вознесенськом, Ананьївом і Балтою.

Наслідки і значення

За оцінками воєнних істориків перший Зимовий похід Армії УНР є найгероїчнішою сторінкою воєнного мистецтва періоду Української революції (1917—1921 рр.), під час якого українська армія вперше вдало застосувала партизанські методи боротьби з численними ворогами. Досягнута головна мета — збережена армія УНР. Зимовий похід був зразком партизанської війни.

Усі учасники Зимового походу, що повернулися, були нагороджені орденом Залізного Хреста, який у системі відзначень українського війська посідав перше місце".

Стратегічне значення Зимового Походу можна коротко звести до таких пунктів:

1. Армія, якій загрожувало цілковите знищення, не лише була збережена, а й виконала намічену операцію; дух війська, пригноблений невдачами осені 1919 року, знову піднявся.
2. Зимовий Похід пришвидшив ліквідацію Добровольчої армії Денікіна.
3. Завдяки Зимовому Походові в українській державності не було перерви між роками 1919 і 1920. Елементи державності — влада, населення, територія — всі ці 5 місяців були в руках Української Народної Республіки — в різний час, в різних місцях, але все на території України.
4. Існування армії Зимового Походу уможливило українській делегації у Варшаві твердіше ставитися до свого польського контр-партнера, ніж коли б уряд український не мав жодної збройної сили.
5. Зимовий Похід спричинився до значного піднесення національної свідомості серед широких мас українського населення. Завдяки Зимовому Походові т. зв. «білий рух» був остаточно скомпрометований. Українське населення остаточно пізнало всю облуду тих гасел, що їх несла армія Денікіна. Українські частини населення зустрічало з радістю, як своє військо і свою владу.
6. Це піднесення національної свідомості було настільки сильне, що і більшовикам довелося змінити свою тактику. Коли в році 1919 вони йшли в Україну, то йшли як інтернаціоналісти, зневажавши все українське. Портрети Шевченка нищили, українську мову вважали ознакою контрреволюції. У 1920 році Народний комісаріат військових справ видав свій відомий декрет, в якому наказував цілком інакше ставитися до українського населення. Власне, з цього часу починається НЕП в національному питанні, що провадив до так званої «українізації». Більшовики побачили, що потрібні інші методи боротьби, ніж заборона і нищення. Послаблення тиску на українство в результаті спричинило спонтанний розвиток української культури, що носить назву українського відродження 20-тих років.
7. Нарешті, Зимовий Похід створив і залишив назавжди традиції української збройної боротьби в запіллі ворога, традиції, що чверть століття пізніше воскресли у справах і чинах різних повстанських груп в Україні.

Вшанування

У місті Ананьїв Одеської області з 19 червня 2018 р. будувався перший на Одещині пам'ятник присвячений воякам Армії Української Народної Республіки — пам'ятний знак «Землякам — учасникам Першого Зимового походу Армії УНР». Ініціатива пам'ятного знаку належала громадськості — благодійному фонду «Героїка», який цілий рік збирав кошти для цієї ідеї серед українців усього світу. Офіційний дозвіл на будівництво був наданий «Героїці» виконавчим комітетом Ананьївської міської ради 30 березня 2017 р.^[1] 15 вересня 2018 року пам'ятник було урочисто відкрито.^[2]

23 серпня 2019 року 28-ма окрема механізована бригада ЗСУ отримала почесну назву: «імені Лицарів Зимового походу».^[3]

У січні 2024 року у Самарському районі Дніпра з'явилась вулиця Зимових Походів УНР.

26 липня 2024 року у Кривому Розі вулиця Симбірцева перейменована на вулицю Зимових Походів.^[4]

Див. також

• Другий зимовий похід
• Армія Української Народної Республіки

Примітки

1. На Одещині розпочали будівництво першого пам’ятника воякам Армії УНР – потрібні волонтери. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 4 липня 2018. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
2. На Одещині відкрито військовий меморіал на честь Армії УНР. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 16 вересня 2018. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
3. Глава держави присвоїв почесні найменування бойовим військовим частинам. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 23 серпня 2019.
4. https://web.archive.org/web/20240803063943/https://adm.dp.gov.ua/news/v-ramkakh-protsesu-dekolonizatsii-dnipropetrovska-oblderzhadministratsiia-pereimenuvala-292-obiekta-toponimii-naselenykh-punktiv-oblasti. Архів оригіналу за 3 серпня 2024. Процитовано 25 серпня 2024. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)

Джерела та література

• Буравченков А. О. Перший зимовий похід армії УНР 1919—1920 [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
• Зленко П. Зимовий Похід. Бібліографія [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Прага: Tiskarna Protektoratu Cechy а Morava v Praze, 1941. — 4 с.
• Омелянович-Павленко М. Спогади командарма (1917—1920). — К. 2007. — 607 с.
• Доценко О. Зимовий похід (6.XII.1919 — 6.VI.1920). — К. 2001. — 375 с.
• Тютюнник Ю. Зимовий похід (1919—1920 рр.). — Львів, 2004. — 191 с.
• Дяченко П. Чорні запорожці. — К. 2010. — 448 с.
• Петлюра Симон. Статті, листи, документи. — Т. 3. Упорядник В. Сергійчук. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 1999. — 616 с.
• Партизанський рейд Української армії. (Перший Зимовий похід). З книги Р. Коваля «Повернення отаманів Гайдамацького краю», 2001
• Валентин Сім'янцев. Роки козакування (1917—1923). Спогади. Філадельфія, 1976 (Частина четверта. У зимовому поході. В роках 1919—1920)
• Інститут історії України [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Василь Задояний У 50-річчя Зимового Походу Армії УНР. — 1973, Нью-Йорк.

Посилання

• Зимовий похід [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 495—496. — 1000 екз.

• Андрій Мацьків, 6 грудня у нашій військовій історії [Архівовано 8 грудня 2017 у Wayback Machine.] // LikБез. Історичний фронт, 06.12.2016
• «Воєнна історія» #5-6 за 2002 рік / Дієва армія Української Народної Республіки в Першому Зимовому Поході [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• Перший Зимовий Похід [Архівовано 28 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Перший Зимовий Похід Армії УНР. Відео
• Вшануємо героїв Зимового походу! [Архівовано 5 червня 2018 у Wayback Machine.]