Жінки в російсько-українській війні (з 2014)

Жінка з травмами обличчя після нападу російських військ на житловий будинок у Києві

Частина серії
Жінки і війна
Збройні сили Жінки в збройних силах Сексуальне насильство в армії Правоохорона Авіація Піратство Амазонки Онна-бугейся Куноіті Римська армія Жіноча історія Поверх спадщини Жінки у ЗСУ Забезпечення Жіноча чота УСС ОУН-УПА Жіночий ветеранський рух Українська Жіноча Варта Невидимий Батальйон
Формування Дагомейські амазонки Амазонська рота Добровольчий жіночий легіон Жіночі батальйони смерті Біла ескадрилья Жіночий королівський армійський корпус Великої Британії ВМС ВПС Допоміжний корпус Допоміжний територіальний корпус Жіноча служба пілотів ВПС США 1-й піхотний батальйон ім. Емілії Плятер 46-й авіаційний полк «Нічні відьми» (СРСР) Центральна жіноча школа снайперської підготовки (СРСР) Амазонки Каддафі Загони жіночої оборони 39 Жіноча сотня Самооборони Майдану Жіночі підрозділи єзидів Армія оборони Ізраїлю
За війною Перша світова Друга світова французький Рух Опору Афганська війна Російсько-українська війна Війна на сході України Вторгнення 2022
Насильство Воєнне сексуальне насильство Сексуальне насильство в армії Стокгольмський синдром Воєнна наречена Викрадення сабінянок Різанина в Нанкіні Зґвалтування під час окупації Німеччини Жінка в Берліні Жінки для втіхи Кашмірський конфлікт Геноцид у Руанді Фочанська етнічна чистка Система фільтраційних таборів у Чечні Російсько-українська війна Декларація ООН про захист жінок і дітей при надзвичайних обставинах та під час збройних конфліктів
Політика Жінки в Гаазі Декларація ООН про захист жінок і дітей при надзвичайних обставинах та під час збройних конфліктів Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»
В культурі Діва-воїтелька Лісістрата (п'єса) Свобода, що веде народ Діва в біді Білі колготки Дівчина в шинелі Тонка сріблиста нить Амазонський фемінізм Невидимий Батальйон У війни не жіноче обличчя
Портал Проєкт Стиль
п о р

Російсько-українська війна
Передумови та причини
Конфлікт щодо острова Тузла Євромайдан Революція гідності Проросійські виступи (передумови) Російська підривна діяльність в Україні
Основні теми
Анексія Криму Війна на сході України Інцидент у Керченській протоці Російсько-українська економічна війна Дезінформація під час російсько-української війни Російсько-українська кібервійна Хакерські атаки на Україну (2017) Хакерські атаки на Україну (2022) Російсько-українська церковна війна Анексія Київської митрополії Мінська схизма Російсько-українська культурна війна Російсько-українська юридична війна Справа «Україна проти РФ» (2017) Справа «Україна проти РФ» (2022) Російсько-українська криза (2021—2022) (реакції) Вторгнення в Україну (2022) (реакції та протести) Тимчасово окуповані території України Спроба анексії окупованих територій України (2022)
Схожі теми
Радянська окупація України Голодомори в Україні Білорусько-російські відносини Союзна держава Українсько-російські відносини Відносини Україна — НАТО Відносини Росія — НАТО Міжнародні санкції (компанії) Висвітлення ЗМІ проросійських виступів Друга холодна війна Протести в Росії проти війни з Україною Міжнародно-правовий статус «ДНР» та «ЛНР»
Проєкт і портал
Проєкт • Портал
п о р

Жінки України беруть активну участь у різноманітних ролях під час російсько-української війни, яка почалася у лютому 2014 року.^[1][2][3][4]

Перша леді України Олена Зеленська заявила, що «наш опір, як наша майбутня перемога, набула особливо жіночого обличчя», і похвалила українських жінок за службу в армії, виховання дітей у військовий час та надання основних послуг.

Під час окупації й анексії Криму

За словами Зареми Барієвої, з 2014 року Кримськотатарський ресурсний центр зареєстрував цілий ряд репресивних дій щодо жінок. Так, відомо про 18 обшуків, проведених у журналісток, блогерок і навіть вчительки кримськотатарської мови. П'ять жінок притягнено до кримінальної відповідальності за громадянську активність, відкрито 21 адміністративну справу. Російські силовики здійснили три спроби притягнення до кримінальної відповідальності (на щастя, всі три жінки наразі на свободі), на двох переселенок з Криму на півострові чекає заочний арешт. Є відомості про два випадки тиску на адвокаток та один — насильницького викрадення активістки з метою залякування. Найгіршим проявом свавілля окупантів стали 12 смертей громадських активісток за нез'ясованих обставин. Особливо прискіпливу увагу російські силовики приділяють членкиням забороненого з 2016 року Меджлісу кримськотатарського народу та його місцевих філіалів. Під юридичне переслідування та залякування потрапили 4 членкині Меджлісу та понад 200 його місцевих активісток. 26 делегаток Курултаю кримськотатарського народу були змушені обмежити свою активність через погрози їхнього переслідування.^[5]

Від імені цих жінок виступила адвокатка Еміне Авамілєва, яка проживала на окупованому півострові. Вона та інші активісти забороненого окупантами Меджлісу перебувають під постійною увагою ФСБ та прокуратури. Найпоширенішою практикою стала масова розсилка «застережень про неприпустимість порушення законодавства» напередодні пам'ятних дат — Дня незалежности України, Дня пам'яті жертв депортації кримських татар, Дня кримськотатарського прапора тощо. Втім Авамілєва підкреслила, що вона та інші активістки не відмовляться і надалі працювати над розвитком національної ідентичности кримських татар.

Війна на сході України

Під час війни значно збільшилася кількість жінок, які служать в українській армії, при цьому кілька посад, які були зарезервовані лише для чоловіків, стали доступними і для жінок.^[6][7][8] До 2016 року 8,5 % українських військових становили жінки, а до березня 2021 року їхня кількість зросла до понад 15 %.^[9][10]

Жінки в українській армії все ще стикаються зі значним рівнем дискримінації та стигматизації, як формально, так і з-за відсутности належної уніформи та декретної відпустки, а також від своїх однополчан.^[11] Домагання та сексуальне насильство щодо солдаток є поширеним і рідко повідомляються чи розслідуються.^[12]

Насильство проти жінок, як цивільних, так і військових, було важливою проблемою під час російсько-української війни, причому рівень зґвалтування та домашнього насильства був широко поширеним.^[13] У 2014 році рівень сексуального насильства зріс майже вдвічі порівняно з 2007 роком.^[14]

Вторгнення з 2022

Жінки в ЗСУ

Значна кількість жінок зголосилася воювати на користь українських військ у відповідь на російське вторгнення.^{[15][16][17][18][19]} Міа Блум і Софія Москаленко з Університету штату Джорджія заявили, що «українські жінки історично насолоджувалися незалежністю, яка не поширена в інших частинах земної кулі», і що «Україна пропонує унікальне уявлення про роль, яку жінки можуть відігравати у захисті нації та як власних лідерів».^[20] В репрезентативному загальнонаціональному опитуванні, проведеному 3-4 березня 2022, 59% українських жінок заявили, що "готові особисто взяти участь у збройному спротиві, щоб покласти край російській окупації України". Після повномасштабного вторгнення почалося збільшення чисельності жінок усіх категорій особового складу. Станом на 1 березня 2023 року у ЗСУ працювали 60 538 жінок (у 2,5 рази більше за 2014 рік). Із них 42 898 військовослужбовиць, 7416 офіцерок (майже всемеро більше за 2014), 11 215 сержантсько-старшинського складу, 22 832 солдаток, 1500 курсанток і 18 101 особа цивільного складу.^[21] У перші дні вторгнення польова медикиня Інна Дерусова врятувала життя понад 10 солдатів під час боях за Охтирку, перш ніж загинула під час російського артилерійського обстрілу. 12 березня 2022 року Дерусова стала першою жінкою, якій посмертно присвоєно найвище національне військове звання Героя України.

28 листопада 2022 року міністр оборони України Олексій Резніков в ході Шостого жіночого форуму повідомив, що з моменту російського вторгнення в Україну в Україні загинула 101 жінка-військовослужбовиця, 100 отримали поранення, 50 вважаються зниклими безвісти.

Журналістки

Жінки відіграли важливу роль як журналістки під час російського вторгнення.^[22][23] Лінн Елбер з Associated Press заявила, що «присутність жінок, які висвітлюють в Україні, відбувається на тлі традиційних ролей та очікувань», але ця присутність «змінила природу репортажів про війну. Вони охоплюють тактику війни, але дають рівні міра до її плати». Станом на 23 березня двоє з п'яти журналістів, що підтверджено були вбиті під час російського вторгнення, були жінками: Олександра Кувшинова та Оксана Бауліна.^[24][25]

Біженки та переселенки

Воєнне сексуальне насильство

Жіночі організації війни

• Жіночий ветеранський рух
• Невидимий батальйон
• Українська Жіноча Варта
• Забезпечення жінок в Збройних силах України
• Медичний батальйон «Госпітальєри»

В культурі

• Документальний фільм Невидимий Батальйон (2017, режисерки Аліна Горлова, Ірина Цілик, Світлана Ліщинська, продюсерка Марія Берлінська) про роль жінок у війні на сході України.
• Документальний фільм Явних проявів немає (2018, режисерка Аліна Горлова) про ветеранку війни та шлях її реабілітації.
• Документальний фільм Вона та війна (2017, режисерка Марія Кондакова)
• Документальний фільм Земля блакитна, ніби апельсин (2020, режисерка Ірина Цілик) про життя жінок у прифронтовій зоні.
• Документальний фільм Внутрішні війни (2022, режисерка Марія Кондакова) про трьох військовичок на лінії фронту.
• Художній фільм Бачення метелика (2022) про сексуальне насильство проти української аеророзвідниці в російському полоні.

Див. також

• Жінки в Збройних силах України
• Гуманітарні наслідки російсько-української війни
• Жінки в Україні

Примітки

1. The female frontline in Ukraine's war. inews.co.uk. 15 грудня 2016. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
2. Chauvin, Guillaume (10 грудня 2020). The Slavic Women at War in Eastern Ukraine » Eastern Europe Insight. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 27 березня 2022.
3. Shukan, Ioulia (17 липня 2021). Bluhm, Katharina; Pickhan, Gertrud; Stypinska, Justyna; Wierzcholska, Agnieszka (ред.). Gender and Power in Eastern Europe: Changing Concepts of Femininity and Masculinity in Power Relations. Springer International Publishing. с. 83—105. doi:10.1007/978-3-030-53130-0_7 — через Springer Link.
4. Mathers, Jennifer G. (1 листопада 2020). Women, war and austerity: IFIs and the construction of gendered economic insecurities in Ukraine. Review of International Political Economy. 27 (6): 1235—1256. doi:10.1080/09692290.2020.1725903. S2CID 216178381 — через Taylor and Francis+NEJM.
5. Вперше в історії нас так дискримінують – кримськотатарські активістки про ситуацію в Криму Оригінал статті - на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/vpershe-v-istoriyi-nas-tak-dyskryminuyut-krymskotatarski-aktyvistky-pro-sytuatsiyu-v-krymu. 06.09.2021. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
6. Ex-Military Cartographer On Women On Donbas Frontline, LGBT Activism, and Nationalism. en.hromadske.ua. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
7. Women Warriors of the Ukraine. the Story INSTITUTE. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 27 березня 2022.
8. Wendle, John. Ukraine women's battalion. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
9. Women are changing the face of armed forces in Ukraine. UN Women | Europe and Central Asia (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 17 липня 2021.
10. Ukraine's military starts walking back plan for women to parade in pumps after backlash. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 17 липня 2021.
11. A Two-Front Battle: How Ukrainian Military Women Are Fighting For Equality. ukraineworld.org (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 17 липня 2021.
12. Invisible in an invisible war. 21 жовтня 2019. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
13. Ukrainian Women Face Tough Battle for Equality in Military | Voice of America - English. www.voanews.com. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 27 березня 2022.
14. Capasso, Ariadna; Skipalska, Halyna; Guttmacher, Sally; Tikhonovsky, Natalie G.; Navario, Peter; Castillo, Theresa P. (24 квітня 2021). Factors associated with experiencing sexual violence among female gender-based violence survivors in conflict-afflicted eastern Ukraine. BMC Public Health. 21 (1): 789. doi:10.1186/s12889-021-10830-9. PMC 8067375. PMID 33894760.
15. https://time.com/6159261/women-ukraine-war-russia/ [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.] ^{[голе посилання]}
16. O'Grady, Siobhán (18 березня 2022). Ukrainian women stand strong against Russian invaders. Washington Post. Архів оригіналу за 24 грудня 2022. Процитовано 19 лютого 2023. (англ.)
17. These are the women choosing to stay and fight Russian forces. CNN. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 7 грудня 2023. Процитовано 10 грудня 2024. (англ.)
18. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
19. https://inews.co.uk/news/world/russia-ukraine-women-volunteers-enlist-ukrainian-army-russia-invasion-threat-escalates-1442651 [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.] ^{[голе посилання]}
20. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
21. Кількість жінок-військових у ЗСУ з 2014 року зросла у 2,5 раза. www.ukrinform.ua (укр.). 15 березня 2023. Процитовано 26 червня 2023.
22. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
23. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
24. Ukraine war: Russian journalist Oksana Baulina killed in Kyiv shelling. BBC News. 23 березня 2022. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. (англ.)
25. Sharp, Rachel (15 березня 2022). Ukrainian journalist Oleksandra Kuvshynova working as freelancer for Fox when killed. The Independent. Архів оригіналу за 18 січня 2024. Процитовано 10 грудня 2024. (англ.)