Віра

Віра, істина, знання у вигляді кіл Ейлера

Ві́ра — психічний (ментальний) стан впевненості в істинності будь-чого, який виникає як наслідок пізнавальної діяльності суб'єкта;^[1] хоча деякі схильні трактувати віру як ефективний метод пізнання, що неодноразово критикувалося.^[2][3] Віра виникає як сприйняття людиною чого-небудь (тверджень, свідчень, фактів тощо) як істинних, правдивих, іноді без попередньої перевірки на основі тільки внутрішнього, суб'єктивного переконання, що сприйняте на віру не потребує більше ніяких доказів.

Похідним словом є довіра — відкриті, позитивні взаємовідносини між людьми, що сприяють сприйманню слів, зобов'язань, обіцянок тощо «на віру». Особливим різновидом віри є релігійна віра. Слово віра іноді вживається як синонім слова релігія у фразах на зразок «ця людина іншої віри». Релігійна віра, в свою чергу, є видом віри в положення певної ідеології, що можна описати терміном соціальна віра, наприклад, «віра в ідеали комунізму», «віра в світле майбутнє». Ще одним значенням слова є міцна впевненість у здійсненні сподівань, як наприклад «віра в перемогу».

Сутність терміна

Відомості про віру в людському суспільстві існують у вигляді тих чи інших віровчень (релігій, світоглядів, ідеологій, концепцій)^{[джерело?]}. З позицій теорій, які ототожнюють буття (суще) та істину, віра — це один із способів засвідчення буття, а отже істини^{[джерело?]}. Віра в багатьох випадках протиставляється знанню, яке базується на всебічному вивченні та поясненні проявів буття^{[джерело?]}.

Віра — у широкому сенсі це або визнання істинності чогось на підставі свідчення іншого, або мислення чогось як можливо істинного^{[джерело?]}. У вужчому сенсі, однак, віра — це сильна інтелектуальна згода, позбавлена страху помилки, із чимось на підставі свідчення іншої особи, чий авторитет людина визнає, оскільки вона бачить, що ця особа варта довіри^{[джерело?]}. Оскільки така згода інтелекту позбавлена підґрунтя власних доказів істинності, тому вимагається втручання волі, щоб присилувати розум до згоди^{[джерело?]}. Таке втручання волі не є, однак, довільним, але спирається на знання про компетентність свідка чи того, що свідок є вартим довіри^{[джерело?]}.

Віра як поняття

Філософські погляди

У філософії вивчення поняття віри входить до проблематики епістемології. Зокрема, досліджується відношення понять знання, істина та віра, де знання визначається як «обґрунтоване істинне переконання / підтверджена істинна віра»^[4][5]. Поняття віра займає значне місце в філософії прагматизму^[6][7].

Філософський словник Шинкарука при визначенні віри акцентує її соціальний аспект: означаючи її як «форму і спосіб сприйняття соціальної інформації, норм, цінностей і ідеалів суспільного життя, коли вони не будучи даними власним практичним чи пізнавальним досвідом, приймаються як очевидні факти чи характеристики об'єктивної дійсності, сущого і належного, засіб освоєння досвіду попередніх поколінь, сприйняття сподівань, очікувань та надій щодо майбутнього»^[8]. Таке означення оминає значення віри в істинність чи хибність того чи іншого твердження, а саме така віра в першу чергу цікавить західну епістемологію, яка намагається збагнути за яких умов істинна віра стає знанням^{[джерело?]}.

Епістемологія зосереджена в основному на твердженнях, утоворених за зразком «віра, що» — «віра, що лід легший від води», «що Земля плоска та стоїть на чотирьох слонах»^{[джерело?]}. Така віра може відповідати істині, а може бути хибною. Епістемологічні дослідження намагаються відшукати умови, за якими можна було б відрізнити віру в істинне твердження від віри в хибне^{[джерело?]}, а також зрозуміти чим віра в істинне твердження відрізняється від знання, оскільки віра в істинне твердження може виникнути випадково, на основі хибних уявлень^{[джерело?]}.

Релігійні погляди

Релігійна віра має в якості своєї особливості віру в реальність і самостійне існування надприродного. Предмет віри релігійного індивіда об'єктивується: людина переконана в тому, що об'єктом її віри є не думка або поняття про божество, а саме божество — надприродне як реально існуюче^[9]. На практиці це є віра у святих, пророків, вчителів, священнослужителів, у можливість спілкування з духами, істинність догматів і релігійних текстів^{[джерело?]}. У богословському розумінні релігійна віра виступає як вище виявлення людської свідомості, найвища цінність. Релігія може перебачати віру в багатьох богів — політеїзм (наприклад, синто), або в одного — монотеїзм (наприклад, християнство)^{[джерело?]}.

Таке означення не відповідає тлумаченням слова віри в Торі, в Корані^{[джерело?]}. Не може бути узагальнено цим визначенням^{[джерело?]}.

З точки зору трактування Біблії віра — це обґрунтоване сподівання того, на що надіються, чіткий вияв того, що реальне, хоча й невидиме (Євреїв11:1). На відміну від загальновизнаного погляду, Біблія говорить, що віра полягає не у фанатичному сприйнятті фантастичних явищ, а в міцному переконанні у реальних фактах. Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся, знати, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо бачити його. Правдива віра — це не легковірність, тобто готовність повірити в щось без переконливих доказів або тільки тому, що хочеться в те вірити. Справжня віра вимагає ґрунтовних знань, знайомства з доказами, а також щиросердого цінування того, на що вказують ті докази.

Віра як патологія

Американська психологічна асоціація прийшла до висновку, що екзальтована віра є патологією (хворобою)^[10]. Це є важливим для розуміння крім віри і знання про Бога, а також знання Самого Бога. Екзальтована та фанатична віра є причиною терористичних актів з політичною метою під прикриттям релігії.

Окремі, як правило нестійкі політичні режими активно пропагують та експлуатують віру у «світле завтра» як складову системи підкорення населення країни або окремих соціальних груп^[11].

Див. також

• Сумління
• Мораль
• Етикет
• Етика
• Релігія
• Бог
• Добро
• Майбутнє
• Прогнозування
• Двоїста істина

Примітки

1. Віра філософська у Новій філософській енциклопедії [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
2. Russell, Bertrand. "Will Religious Faith Cure Our Troubles?". Human Society in Ethics and Politics. Ch 7. Pt 2. Retrieved 16 August 2009. (англ.)
3. Peter Boghossian (2013). A Manual for Creating Atheists. Pitchstone Publishing. p. 31. ISBN 978-1-939578-09-9. (англ.)
4. Fine, G. (2003). Introduction. Plato on Knowledge and Forms: Selected Essays. New York: Oxford University Press. с. 5–7. ISBN 0-19-924558-4.
5. Plato (2002). Five Dialogues. Indianapolis, IN: Hackett Pub. Co. с. 89–90, 97b-98a. ISBN 978-0872206335.
6. W. James. The Will to Belive. The New World, Volume 5 (1896): pp. 327-347. [Архівовано 12 лютого 2020 у Wayback Machine.]
7. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 січня 2018. Процитовано 15 січня 2018.
8. Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
9. Религиоведение: Учебное пособие для студентов педагогических вузов. — СПб.: «Питер», 2008. — 507 с. (рос.)
10. «Психологи пришли к выводу, что вера в Бога — это заболевание». "9 Канал / 9tv.co.il". 21.07.2015. Архів оригіналу за 27.07.2016. Процитовано 27.07.2016. (рос.)
11. Павло Казарін: Віра в світле завтра. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.

Джерела

• Віра // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X. (С.?)
• J.Grooten; G. Jo Steenbergen. New Encyclopaedia of Philosophy. New York: Philosophical Library. LCCN 62-15052 (С.?)
• Віра [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.] Онлайн-бібліотека Товариства "Вартова Башта"

Посилання

• Віра [Архівовано 10 серпня 2018 у Wayback Machine.] ЕСУ, 2005
• Віра [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 177. — 1000 екз.
• Вірування // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 178. — 1000 екз.
• Віра [Архівовано 8 вересня 2016 у Wayback Machine.] академічний тлумачний словник української мови
• Легковірність [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 816-817. — 1000 екз.
• BELIEF – переконання, думка, віра, довіра // Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / наук. кер. проєкту: Барбара Кассен і Констянтин Сігов. — Київ : Дух і літера, 2009. — Т. 1. — С. 226-236.
• Naomi Schaefer Riley. The God Profusion // The Wall Street Journal, 3.01.2016 (укр. переклад — Наомі Шефер Райлі "Божа марнотратність") [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Набожність [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім.І. Франка, 2014. – 416с. ISBN 978-966-485-156-2

Портал «Психологія»   Портал «Філософія»

Християнство   Католицтво   Православ'я   Протестантизм