Страх

Дитина в стані страху

Частина серії статей про
Емоції
Афект Класифікація У тварин Емоційний інтелект Настрій Регуляція Міжособистісне Дисрегуляція Валентність
Емоції Апатія Бажання Вдячність Веселість Відраза Відчай Віра Ворожість Гнів Горе Шок Депресія Диво Довіра Докора Допитливість Ейфорія Екстаз Емпатія Ентузіазм Жадібність Жалість (до себе^[en]) Жах Задоволення Задоволення Заздрість Збентеження Збудження Здивування Зневага Кривда Лагідність Любов Лють Мужність Надія Недовіра Ненависть Ніжність Ностальгія Нудьга Обурення^[en] Паніка Передчуття Прийняття^[en] Приниження Пристрасть Провина Радість Ревнощі Роздратування Розчарування Самотність Лімеренція Сором Сором'язливість Неприйняття^[en] Соціальний зв'язок Спантеличеність^[en] Страждання Страх Сум Сумнів Тривога Журба Турбота Упевненість Фрустрація Хтивість Цікавість Щастя
п о р

Страх — стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний очікуванням чого-небудь неприємного та небажаного. Також страх дуже часто плутають з переляком, але відчуття дуже схожі

^[1].

Страх у психології

З точки зору психології, страх є негативно забарвленим емоційним процесом. У теорії диференціальних емоцій К. Ізард страх віднесений до базових емоцій, тобто є природженим емоційним процесом, з генетично заданими фізіологічним компонентом, строго певним мімічним проявом і конкретним суб'єктивним переживанням^[2].

Причинами страху вважають реальну або уявну небезпеку. Страх мобілізує організм для реалізації уникаючої поведінки, утікання.^[3]

Фобії

Психічні розлади, під час яких деякі ситуації, процеси, явища або об'єкти, які не є небезпечними, викликають тривогу і страх, називаються «фобіями».^[4]

Страх у культурі

Саме усвідомлення скінченності свого існування, грубіше — страх смерті, що ритуалізував життя первісної людини. Ритуал, нівелюючи страхи, дозволяв збирати культурну інформацію, удосконалюючи способи її консервації. Способи, регулятори і результати людського існування змінювалися. Не останню роль зіграв страх в появі держави. Можна сказати, що одним з факторів створення громад був комплекс страхів. Наслідком цього комплексу стало прагнення до об'єднання з тим, щоб боротися проти небезпек спільно.

Якщо говорити про релігії, таке значне місце займали (і займають) в житті людини, то в кожній з них ключове місце займає також страх. Причому тут страх піднімається на метафізичний рівень і пов'язаний не тільки з проблемою життя і смерті, а й з моральним аспектом. Сама смерть стає своєрідною межею, місцем переходу в інший світ. І від того, як людина прожила своє життя, залежить те, чим інший світ виявиться для неї. У даному випадку представляється джерело страху знаходиться не в об'єктивній реальності (тобто не в навколишньому світі), а за межами безпосереднього пізнання. У якомусь сенсі, можна вважати, що страх справив великий вплив на розвиток такого критерію, як моральність.

Окреме місце займає страх в художньому мистецтві і літературі, як-то: жанр готичного оповідання (або готичного роману), кінематографічний жанр фільму страхів. Епічний і міфологічний фольклор, народні забобони є одним з найбільш часто використовуваних джерел для цих творів.

Присутній також страх і в театральному мистецтві, який виявляється хвилюванням, що виникає на сцені, і який отримав назву сценофобія.

Страх у людини

Перебіг емоції страху в різних ситуаціях у різних людей може істотно відрізнятися, як за силою, так і за впливом на поведінку.

Страх може проявлятися у вигляді порушеного або пригніченого емоційного стану. Дуже сильний страх (наприклад жах) часто супроводжується саме пригніченим станом.

Такі психічні розлади як фобії, можуть призводити до частого і сильного переживання страху людиною.

Деякі філософи, особливо ті, які підходять до цього явища з чисто моральних позицій, вважають страх шкідливою ​​емоцією з поганими наслідками. Інші філософи, особливо ті, які розглядають страх як переважно біологічне явище, навпаки, вважають цей стан корисним, оскільки він сповіщає про небезпечні ситуації. Обидві точки зору не взаємовиключні, оскільки емоція страху, як і відчуття болю, забезпечує самозбереження індивіда, і стає непродуктивною або небезпечною лише в найбільш інтенсивних і тривалих проявах.

Ступені та види страху

Страх може бути описаний різними термінами в залежності від вираженості.

Професор Ю. В. Щербатих запропонував свою класифікацію страхів.

Він поділяє всі страхи на три групи:

• Біологічні,
• Соціальні,
• Екзистенційні.

До першої групи відносяться страхи, безпосередньо пов'язані із загрозою життю людини, друга представляє боязні і побоювання за зміну свого соціального статусу, третя група страхів пов'язана з самою сутністю людини, характерна для всіх людей.

Виходячи з цього принципу, страх пожежі відноситься до першої категорії, страх публічних виступів — до другої, а страх смерті-до третьої. Між тим є й проміжні форми страху, що стоять на межі двох розділів. До них, наприклад, відноситься страх хвороб. З одного боку — хвороба має біологічний характер (біль, пошкодження, страждання), але з іншого — соціальну природу (виключення з нормальної діяльності, відрив від колективу, зниження доходів, звільнення з роботи, бідність і т. д.). Тому даний страх знаходиться на кордоні 1 і 2 групи страхів, страх глибини (при купанні) — на кордоні 1 і 3 групи, страх втрати близьких — на кордоні 2 і 3 групи і т. д. Насправді, в кожному страху в тій чи іншій мірі присутні всі три складові, але одна з них є домінуючою.

Людині властиво боятися небезпечних тварин, ситуацій і явищ природи. Страх, що виникає з цього приводу, має генетичний або рефлекторний характер. У першому випадку реакція на небезпеку записана на генетичному рівні, у другому (заснована на власному негативному досвіді) — записується на рівні нервових клітин. В обох випадках є сенс проконтролювати корисність подібних реакцій за допомогою розуму і логіки. Можливо, що дані реакції загубили своє корисне значення і лише заважають людині жити щасливо. Наприклад, має сенс з обережністю ставитися до змій, і безглуздо боятися павуків; можна цілком обґрунтовано побоюватися блискавок, але не грому, який не може заподіяти шкоди. Якщо подібні страхи заподіюють людині незручність, можна постаратися перебудувати свої рефлекси.

Страхи, що виникають в ситуаціях, небезпечних для життя і здоров'я, носять охоронну функцію, і тому корисні. Страхи ж перед медичними маніпуляціями можуть завдати шкоди здоров'ю, оскільки завадять людині вчасно встановити діагноз або провести лікування.

Фізіологія

У пацієнта, мигдалеподібне тіло якого виявилося зруйновано внаслідок хвороби Урбаха-Віті, спостерігалася повна відсутність страху^[5][6][7].

Два нейронних шляхи страху

Розвиток почуття страху визначається двома нейронними шляхами, які, в ідеалі, функціюють одночасно. Перший з них, відповідальний за розвиток основних емоцій, реагує швидко і супроводжується великою кількістю помилок. Другий реагує повільніше, але більш точно.^[8]

Швидкий шлях

Перший шлях дозволяє нам швидко відповісти на ознаки небезпеки, але часто спрацьовує як помилкова тривога. Другий шлях дозволяє нам більш точно оцінити ситуацію і відповісти на небезпеку точніше. У цьому випадку почуття страху, ініційоване першим шляхом, блокується функціонуванням другого шляху, який оцінює певні ознаки небезпеки як не реальні.

При першому шляху (низькому, короткому, підкірковому) емоційний стимул, відбиваючись у чутливих ядрах зорового бугра, замикається на амігдалярних ядрах зорового бугра, спричинюючи емоційну відповідь.

Довгий шлях

При другому шляху (високому, довгому, кірковому), емоційний стимул, відбиваючись у чутливих ядрах зорового бугра, сходить в сенсорні відділи кори головного мозку і вже з них направляється в ядра амігдалярного (мигдалеподібного) комплексу, формуючи емоційну відповідь.

При фобіях другий шлях функціює неадекватно, що призводить до розвитку почуття страху на стимули, що не несуть небезпеки.

Страх у філософії

Страх, як глибинний стан, що спричинений здатністю людини усвідомлювати недосконалість світу та його колізії, постає одним із вагомих феноменів, як внутрішнього, так і зовнішнього нашого буття у світі. Так, Г. Гелель називає страх «невіддільною властивістю будь-якого буття».

З однієї сторони він є об'єктивним фактором, що впливає на процеси у суспільстві, й тісно переплітається із усією історією людства, а з іншого — є опосередкованим елементом впливу оточуючої дійсності на людину, транформуючи внутрішню й зовнішню реальності останньої. Нейтралізувати небажану дію даного феномену, за думкою багатьох мислителів, можливо за рахунок культури філософського мислення.

Див. також

• Психоаналіз
• Фобії
• Біль

Примітки

1. Страх // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Изард, Кэррол Эллис. Теория дифференциальных эмоций // Психология эмоций = The Psychology of Emotions. — Питер, 2007. — С. 54. — (Мастера психологии) — 3000 прим. — ISBN 5-314-00067-9. Архівовано з джерела 11 січня 2010 [Архівовано 2010-01-11 у Wayback Machine.] (рос.)
3. Изард, Кэррол Эллис. Страх и тревога. // Психология эмоций = The Psychology of Emotions. — Питер, 2007. — С. 54. — (Мастера психологии) — 3000 прим. — ISBN 5-314-00067-9. Архівовано з джерела 11 січня 2010 [Архівовано 2010-01-11 у Wayback Machine.] (рос.)
4. Международная статистическая классификация болезней и проблем, связанных со здоровьем. 10 пересмотр. — Медицина. — Т. 1-4. — 2000 прим. — ISBN 5-225-03268-0, ISBN 5-225-03269-9, ISBN 5-225-03280-X. (рос.)
5. Feinstein, Adolphs, Damasio and Tranel The Human Amygdala and the Induction and Experience of Fear [Архівовано 6 березня 2011 у Wayback Machine.] — Current Biology, Published online: December 16, 2010
6. Richard Alleyne A woman with no fear could help traumatised soldiers [Архівовано 15 березня 2014 у Wayback Machine.] — The Telegraph, 16.12.10
7. Уникальный случай: в США живет женщина, не испытывающая страха [Архівовано 22 грудня 2010 у Wayback Machine.] — NEWSru.com, 17.12.10
8. Joseph le Doux. The Emotional Brain. Weidenfield & Nicholson Ltd., London 1998

Література

• Є. Мулярчук. Страх // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 610. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• О. Бучма. Страху теорія // ФЕС, с.610
• Зигмунд Фрейд. «О правомерности выделения из неврастении симпомокомплекса, называющегося „невроз страха“»
• Ильясов Ф. Н. Феномен страха смерти в современном обществе //Социологические исследования. 2010. № 9.
• А. Берзин. [[https://web.archive.org/web/20111118235313/http://www.berzinarchives.com/web/ru/archives/sutra/level3_lojong_material/general/hand_fear.html Архівовано 18 листопада 2011 у Wayback Machine.] Работа с чувством страха].
• Колісник О. В. Страх як екзистенціал людського буття

Посилання

• Страх // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
• Страх [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2
• Страх [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] Кочерева Діана. Гарна стаття на тему причин страху та подолання страху