Важкі крейсери типу «Адмірал Гіппер»

	Важкий крейсер Admiral Hipper. 1939
Проєкт
Назва:	Важкі крейсери типу «Адмірал Гіппер»; Schweren Kreuzern Admiral-Hipper-Klasse;
Оператори:	Третій Райх
Основні характеристики
Тип:	Важкий крейсер
Водотоннажність:	14050 т /макс. 18600 т
Довжина:	205,9 м
Ширина:	21,3 м
Осадка:	5,8–7,2 м
Потужність:	132.000 к.с. (163.200 кВт)
Двигуни:	12 (4 × 3) котлів Wagner-La-Mont; 3 турбіни;
Рушій:	3 трилопатеві ⌀ 3,15 м
Швидкість:	макс. 32,5 вуз. ( км/год.)
Дальність; плавання:	6800 миль (12600 км) (при 19 - вузлах (35,2 км/год.))
Екіпаж:	1.382 - 1.599 ос.
Озброєння:	8 × 203-мм L/60 (2×4 башти); 12 × зенітних 105-мм (2×6); 12 × зенітних 37-мм (2×6); 8 × зенітних 20-мм (56 з листопада 1944 у 1-, 2-, 4-дульних лафетах); 12 × ⌀ 533 мм (4×3 ТА);
Бронювання:	Палуба 30 мм; Башти 105 - 70 мм; Протиторпедне 80 мм; Передня бойова рубка 150 мм; Задня рубка 10 - 20 мм;
Авіаційна група:	2×Arado Ar 196

Важкі крейсери типу «Адмірал Гіппер» (нім. Admiral-Hipper-Klasse) — будувались для Крігсмаріне напередодні Другої світової війни З п'яти закладених крейсерів три — Admiral Hipper, Blücher, Prinz Eugen були прийняті до складу флоту, корпус Seydlitz планували використати для будівництва авіаносця і останній Lützow недобудованим продали 1940 до СРСР, де він використовувався у обороні Ленінграду. Власне СРСР бажали купити недобудовані «Prinz Eugen», «Seydlitz», «Lützow», але отримали лише останній за 104.000.000 райхсмарок. Першим кораблем серії був Blücher, але через затримки у будівництві першим спустили Admiral Hipper, який і дав назву цьому класу кораблів.

Історія

На відміну від важких крейсерів класу Deutschland крейсери класу Admiral Hipper мали привід на гребні гвинти від парових турбін через механічний редуктор, а не від дизелів. Отримання перегрітої пари вимагало значної витрати палива і зменшення автономності плавання. Основним озброєнням були 8 гармат 20,3 cm SK C/34^[de] у чотирьох баштах Drh.L C/34. Калібр гармат відповідав Вашингтонському договору 1922, а водотоннажність крейсерів офіційно називали 10.000 т, що також відповідало договору.

Admiral Hipper

Корабельня Blohm & Voss, Гамбург
Вартість: 85.860.000 райхсмарок
Закладений 6 липня 1935
Спущений на воду 6 лютого 1937
Прийнятий до флоту 29 квітня 1939
Служба: операції Weserübung, Juno (червень 1940), Regenbogen (грудень 1942), патрулювання Атлантики, мінування Баренцового моря, евакуація Східного фронту
Перемоги: затоплено HMS Glowworm (H92), HMS Achates (H12), HMS Bramble (J11), HMT Juniper (T123) та сім торгових кораблів; пошкоджено HMS Berwick (65) і 2 торгові кораблі; захоплено торговий корабель
Стан: пошкоджений авіабомбами 3 травня 1945 у доку корабельні Deutsche Werke, Кіль (місто). Порізаний на металобрухт 1946.

Blücher

Корабельня Deutsche Werke Кіль
Вартість: 87.855.000 райхсмарок
Закладений 15 серпня 1935
Спущений на воду 8 червня 1937
Прийнятий до флоту 20 вересня 1939
Служба: операція Weserübung
Перемоги: — * Стан: 9 квітня 1940 у Осло-фіорді затоплений артилерією, торпедами фортеці Оскарборг^[1], що прикривала шлях до Осло

Prinz Eugen

Корабельня Germaniawerft, Кіль
Вартість: 104.490.000 райхсмарок
Закладений 23 квітня 1936
Спущений на воду 22 серпня 1938
Прийнятий до флоту 1 серпня 1940
Служба: операція Rheinübung, «Цербер», евакуація Східного фронту
Перемоги: обстріл HMS Hood, HMS Prince of Wales
Стан: 7 травня 1945 у Копенгагені переданий США, де перейменований на IX-300. В ході операції «Crossroads» на атолі Бікіні брав участь у випробуваннях вибухів 3 атомних бомб. У серпні 1946 переведений на атол Кваджалейн, де перевернувся і затонув.

Seydlitz

Корабельня Deschimag, Бремен.
Вартість: 84.090.000 райхсмарок
Закладений 8 лютого 1937
Спущений на воду 1 липня 1939
Прийнятий до флоту — * Служба: з 1942 початок перебудови на авіаносець
Перемоги: — * Стан: перебудова припинена 1943, 10 квітня 1945 затоплений у Кьонігсбергу

Lützow

Корабельня Deschimag, Бремен.
Вартість: 83.590.000 райхсмарок
Закладений 8 лютого 1937
Спущений на воду 1 липня 1939
Прийнятий до флоту — * Служба — * Перемоги — * Стан: проданий 1940 до СРСР, перейменований на «Петропавловськ», розібраний 1960

Докладніше: Lützow (1939)

Джерела

Erich Gröner, Dieter Jung und Martin Maass: Die deutschen Kriegsschiffe 1815—1945 Band 1. Bernard & Graefe Verlag, München 1982, ISBN 3-7637-4800-8 (нім.)
Erich Gröner: Die Schiffe der deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939–45 und ihr Verbleib. München 1976, ISBN 3-469-00297-5 (нім.)
Abkürzung für: Drehhauben-Lafette Construktion(sjahr) 1934 (нім.)
Ingo Bauernfeind: Radioaktiv bis in alle Ewigkeit — Das Schicksal der Prinz Eugen. E. S. Mittler & Sohn, Hamburg/Berlin/Bonn 2011, ISBN 978-3-8132-0928-0 (нім.)
Binder, Frank; Schlünz, Hans Hermann (2001) [1990]. Schwerer Kreuzer Blücher (in German). Koehlers Verlagsgesellschaft. ISBN 978-3-7822-0784-3 (нім.)
Campbell, John (1985). Naval Weapons of World War II. London: Conway Maritime Press. ISBN 978-0-87021-459-2.

Gardiner, Robert; Chesneau, Roger, eds. (1980). Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 978-0-87021-913-9 (англ.)

Maiolo, Joseph (1998). The Royal Navy and Nazi Germany, 1933–39 A Study in Appeasement and the Origins of the Second World War. London: Macmillan Press. ISBN 978-0-312-21456-2 (англ.)
Philbin, Tobias R. (1994). The Lure of Neptune: German-Soviet Naval Collaboration and Ambitions, 1919—1941. Columbia, SC: University of South Carolina Press. ISBN 978-0-87249-992-8 (англ.)
Rohwer, Jürgen; Monakov, Mikhail S. (2001). Stalin's Ocean-Going Fleet: Soviet Naval Strategy and Shipbuilding Programmes, 1935—1953. London: Frank Cass. ISBN 978-0-7146-4895-8 (англ.)
Williamson, Gordon (2003). German Heavy Cruisers 1939—1945. Oxford: Osprey Publishing. ISBN 978-1-84176-502-0 (англ.)