Ват

одиниця потужності^d^[1]
похідна одиниця SI, що має власну назву і похідна одиниця SI^[2]

Ват
Однофазний електродинамічний демонстраційний ватметр системи Бесслера у Музеї науки і технології (Мілан)
Загальна інформація
Система одиниць	Похідні одиниці SI
Одиниця	потужності
Позначення	Вт або W
Названа на честь	Джеймс Ватт[1]
Розмірність	${\displaystyle {\mathsf {M\;L^{2}\;T^{-3}}}}$
Перерахунок в інші системи
1 Вт в...	дорівнює...
основних одиницях SI	кг⋅м^2⋅с^−3
одиницях СГС	1×10^7 ерг⋅с^−1
Ват у Вікісховищі

Ват (Вт, W, англ. watt) — одиниця вимірювання потужності у SI.

Один ват дорівнює потужності, при якій робота в один джоуль здійснюється за одну секунду:

1 Вт = 1 Дж/с = 1 Н·м/с = 1 м²·кг·с⁻³.

Ват — похідна одиниця у SI, а тому визначений із точністю, що залежить від точності визначення основних одиниць: метра, кілограма і секунди.

Ват використовується також для вимірювання активної електричної потужності та потужності теплового потоку або потоку випромінювання, що еквівалентні механічній потужності.

Активна електрична потужність величиною 1 ват визначається як потужність постійного електричного струму з силою 1 ампер при напрузі 1 вольт.

Одиниця названа на честь шотландського винахідника Джеймса Ватта за його вклад у створення парового двигуна та була ухвалена Британською науковою асоціацією у 1882 р., а на 11-й Генеральній конференції мір та ваг у 1960 р. була включена у SI.

Кратні й частинні одиниці

Десяткові кратні й частинні одиниці утворюють за допомогою стандартних префіксів SI.

Кратні				Частинні
Величина	Назва	Позначення		Величина	Назва	Позначення
10^1 Вт	декават	даВт	daW	10^−1 Вт	дециват	дВт	dW
10^2 Вт	гектоват	гВт	hW	10^−2 Вт	сантиват	сВт	cW
10^3 Вт	кіловат	кВт	kW	10^−3 Вт	міліват	мВт	mW
10^6 Вт	мегават	МВт	MW	10^−6 Вт	мікроват	мкВт	µW
10^9 Вт	гігават	ГВт	GW	10^−9 Вт	нановат	нВт	nW
10^12 Вт	терават	ТВт	TW	10^−12 Вт	піковат	пВт	pW
10^15 Вт	петават	ПВт	PW	10^−15 Вт	фемтоват	фВт	fW
10^18 Вт	ексават	ЕВт	EW	10^−18 Вт	атоват	аВт	aW
10^21 Вт	зетават	ЗВт	ZW	10^−21 Вт	зептоват	зВт	zW
10^24 Вт	йотават	ЙВт	YW	10^−24 Вт	йоктоват	йВт	yW
застосовувати не рекомендовано

Перетворення на одиниці вимірювання потужності в інших системах

Ват зв'язаний з іншими одиницями вимірювання потужності такими співвідношеннями:

1 Вт = 10⁷ ерг/с

1 Вт ≈ 0,102 кгс·м/с

1 Вт ≈ 1,36 × 10⁻³ к. с.

1 Вт = 859,8452279 кал/год

Приклади у природі

Величина	Опис
10^−9 ват	Потік енергії потужністю приблизно в 1 нВТ падає на поверхню землі площею 1 м² від зірки яскравістю в +1,4 зоряної величини.
5 × 10^-3 ват	Таку потужність (або близьку до неї) мають звичайні лазерні указки.
1 ват	Приблизна потужність передавача звичайного мобільного телефону.
10 ^3 ват	Невеликий обігрівач має потужність близько 1 кВт. Середнє споживання енергії одного домашнього господарства у США становить приблизно 8900 кВт·год за рік, це відповідає рівномірно споживаної потужності 1 кВт протягом року.
6 × 10^4 ват	Легковий автомобіль із двигуном потужністю 80 кінських сил має потужність приблизно рівну 60 кВт.
12 × 10^6 ват	Електропоїзд Eurostar має потужність близько 12 МВт.
8,2 × 10^9 ват	Електростанція Касівадзакі-Каріва у місті Касівадзакі (Японія), найбільша у світі атомна електростанція, при пікових навантаженнях виробляє 8,212 ГВт електроенергії.
2,24 × 10^10 ват	Найбільша існуюча електростанція Санься (ГЕС Три ущелини) (Китай). Проектна потужність ГЕС — 22,4 ГВт електроенергії.
10 ^12 ват	Пікова потужність середнього удару блискавки приблизно дорівнює 1 ТВт.
1,9 × 10^12 ват	Загальна потужність споживаної людством електроенергії у 2007 р. у середньому оцінювалося в 1,95 ТВт;
174 × 10^15 ват	Виходячи з середньої потужності потоку енергії на поверхні Землі в 1,366 кВт/м², загальна потужність потоку енергії сонячного випромінювання, що падає на Землю, приблизно дорівнює 174 ПВт. Таким чином, якби Земля не перевипромінювала енергію у навколишній простір, вона ставала б важчою на 1,94 кг щосекунди.
3,86 × 10^26 ват	Повна потужність випромінювання Сонця оцінюється вченими в 386 ЙВт[3], що більш ніж у два мільярди разів більше, ніж потужність випромінювання, що падає на поверхню Землі. Іншими словами, унаслідок термоядерних реакцій у центрі Сонця, наше світило щомиті втрачає масу близько 4 000 000 тонн.

Різниця між поняттями кіловат і кіловат-година

Через схожість назв кіловат і кіловат-годину часто плутають у повсякденному вжитку, особливо коли це стосується електроприладів. Однак ці дві одиниці вимірювання стосуються різних фізичних величин. У ватах і, отже, у кіловатах вимірюється потужність, тобто кількість енергії, спожита приладом за одиницю часу. Ват-година і кіловат-година є одиницями вимірювання енергії, тобто ними визначається не характеристика приладу, а кількість роботи, виконаної цим приладом.

Ці дві величини пов'язані таким чином. Якщо лампа розжарення потужністю у 100 Вт працювала протягом 1 години, її робота вимагала 100 Вт·год енергії, або 0,1 кВт·год, а 40-ватна лампочка споживе таку ж кількість енергії за 2,5 години. Потужність електростанції вимірюється у мегаватах, але кількість проданої електроенергії буде вимірюватися у кіловат-годинах (мегават-годинах).

Див. також

• Ват-година — одиниця вимірювання роботи.
• Ватметр

Примітки

1. Ватт, единица измерения // Варлен — Венглейн (БСЭ1) — 1928. — Т. 9. — С. 86.
   d:Track:Q43419549d:Track:Q20078554d:Track:Q43200243
2. 6.5.3 // Quantities and units—Part 1: General — 1 — ISO, 2009. — P. 18. — 41 p.
   d:Track:Q15028d:Track:Q26711930
3. The Sun on nineplanets.org (англ.). Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 3 квітня 2010.

Джерела

1. Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. [Архівовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.] Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
2. Яворський Б. М., Детлаф А. А., Лебедєв А. К. Довідник з фізики для інженерів та студентів вищих навчальних закладів / Пер. з 8-го, переробл. і випр. рос. вид. — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2007. — 1040 с. — ISBN 966-692-818-3.
3. Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979. — 336 с.