19 листопада1941 Kormoran виявив і почав переслідувати легкий крейсерHMAS Sydney (D48), який мав більшу швидкість. Крейсер мав намір провести звичну перевірку вантажного корабля. Над «Kormoran» був піднятий нідерландський прапор. Капітан подав інформацію, що судно називається «Straat Malakka» і йде до Джакарти. Зволікаючи час, сигнальні прапори піднімали у місцях, які погано проглядались з «Sydney» і їх доводилось піднімати в іншому місці, чи світлові сигнали подавались з помилками, через що їх необхідно було повторяти. З «Sydney» не надавали команду зупинити машини, не надавали запит на базу про можливість знаходження даного корабля у даному квадраті. З «Kormoran» бачили, що не всі розрахунки на «Sydney» зайняли свої місця біля гармат, деякі з яких все ж були спрямованих у їхню сторону. Відстань скоротилась до 1000 м і капітан «Kormoran» не міг дати відповідь на запит про таємні коди корабля, яких він не знав.
Тому «Kormoran» о 17:30 відкрив вогонь по крейсеру. Менш ніж за 5 хвилин HMAS «Sydney» отримав 50 попадань 150-мм гармат, екіпаж на палубі вражали черги 37-мм і 20-мм швидкострільних зенітних гармат. Першим залпом був зруйнований командирський мостик, пункт управління вогнем, де очевидно загинуло командування крейсера. З пошкодженого гідролітака виливалось пальне, що викликало пожежу на палубі. Носові башти австралійського крейсера дали перший неприцільний залп, після чого вони були виведені з ладу однієї з двох торпед, що попали в корпус. Третім залпом з «Kormoran» була пошкоджена верхня задня башта «Sydney». Єдиний прицільний залп його задньої нижньої башти викликав пожежу машинного відділення рейдера, а 4 випущені торпеди пройшли мимо цілі. Палаючий HMAS «Sydney» пересік курс «Kormoran» чи то у спробі протаранити, чи втративши управління і став віддалятись. Задні гармати «Kormoran» обстрілювали його до 18:30, коли капітан наказав припинити вогонь. «Kormoran» практично втратив машинне відділення через пожежу. Через загрозу захоплення корабля капітан вирішив його самозатопити. Оскільки вся команда не поміщалась на збережених шлюпках, з трюму вручну підняли стальні шлюпки і спустили на воду. Команда покинула до 23:00 «Kormoran». Капітан включив таймер підривного пристрою і останнім покинув корабель, на якому через 20 хв. вибухнула вибухівка, потім міни і він затонув[3].
Легкий крейсер не встиг подати жодних повідомлень на базу і його доля була невідомою до висадки на узбережжі Австралії біля міста Карнарвон[4] біля сотні німецьких моряків з двох рятувальних шлюпок. Це викликало спочатку паніку від можливого німецького десанту в Австралії. Інші шлюпки підібраали корблі. Загалом з 397 членів екіпажу врятувалось 316, відпущених 1947 на Батьківщину. Вони розказали, що до 22:00 бачили на півдні заграву з палаючого HMAS «Sydney». Ні решток крейсера, чи 645 моряків не знайшли.
Лише 12 березня 2008 на глибині 2.560 м віднайшли рештки «Kormoran» за 241 км від узбережжя Австралії та за 4 милі від місця бою. 16 березня 2008 за 22 кілометри від рейдера і 8 миль від місця бою віднайшли рештки HMAS «Sydney» на глибині 2.470 м.
Джерела
Theodor Detmers, Jochen Brennecke: Hilfskreuzer Kormoran. 2. Auflage. Koehler, Herford 1975, ISBN 3-7822-0110-8 (нім.)
Gröner, Erich / Dieter Jung / Martin Maass: Die deutschen Kriegsschiffe 1815—1945. Band 3: U-Boote, Hilfskreuzer, Minenschiffe, Netzleger und Sperrbrecher., Bernard & Graefe Verlag, München 1985, ISBN 3-7637-4802-4 (англ.)
The Search to find and identify the wrecks of HMAS Sydney (II) and HSK Kormoran. 2008. Report der HMAS Sidney Search Pty Ltd (англ.)
Schmalenbach, Paul: Die deutschen Hilfskreuzer 1895—1945. Gerhard Stalling AG, Oldenburg, Hamburg 1977, ISBN 3-7979-1877-1 (нім.)
James Taylor: Prisoner of the Kormoran W.A. Jones’ amazing experiences on the German raider Kormoran and as a prisoner of war in Germany. Australasien Publishing Co. Pty., Sydney 1944 (англ.)
Barbara Winter: Duell vor Australien. Hilfskreuzer Kormoran gegen Kreuzer Sydney. E.S. Mittler & Sohn, Berlin u. a. 1994, ISBN 3-8132-0441-3 (нім.)